Без трусів і з дамськими сумочками. Як лучанки вдягалися в Середньовіччі

Без трусів і з дамськими сумочками. Як лучанки вдягалися в Середньовіччі

На фестивалі «Волинська княжна» демонстрували жіноче вбрання, яке точно відтворює образи лучанок в Середньовіччі.

Учасниці Клубу історичної реконструкції «Аквітанія» вийшли на сцену в одязі періоду визначної для Луцька події – З’їзду європейських монархів 1429 року. Жінки розповіли цікаві деталі про дамський туалет.

1. Одягу – як на капусті

Навіть в теплу пору року середньовічним жінкам доводилося тепло одягатись. Хто був у вежах Луцького замку, знає, що там дуже холодно. Тому одяг складався із кількох шарів: щоб можна було легко «утеплюватися» і навпаки – роздягатися.

Одяг у середньовічних лучанок був багатошаровим

2. Ніяких трусів – лише нічні сорочки

Білизною для жінок того часу слугувала нижня сорочка. Вони були для спання, щоденні, для виходу «у світ», з тонкої та з грубої тканини. Сорочка вдягалася на голе тіло і жодної іншої білизни не було.

Єдиний виняток – льняні штанці, які називалися «бре». Їх жінки одягали, коли супроводжували чоловіків в походах і доводилося їздити верхи.

Єдина білизна – спідня сорочка

3. Кілька суконь нараз

Сукні були нижніми (кота) та верхніми (кіртл).

Кота – сукня без підкладки, могла бути льняною або шерстяною. Зверху на коту вдягали інший одяг.

Кіртл – верхня сукня із шнурівкою спереду. Зазвичай була із підкладкою, адже шилася із дорогої тканини і для того, щоб довше носити, нижню підкладку час від часу знімали, щоб випрати, або і зовсім замінювали.

Фіолетова сукня – кота, без підкладки; синя – кіртл, верхня сукня із дорожчої тканини

4. Рукави-подарунки

Сукня-кіртл мала пристібні рукави. Під час рицарських турнірів дама могла подарувати кавалерові рукав. Його шили з дорогої тканини, інкрустували дорогоцінним камінням. Для лицаря такий подарунок був свідченням прихильності «дами серця», він носив його за поясом.

Пристібні рукави шили із дорогої тканини. За поясом – запасна пара

5. А що «за поясом»?

Важливим для дамського туалету був поясний набір. Городянки середнього статку носили пояси із литтям, до нього кріпили сумочку. Це – обов’язковий атрибут. У сумочках носили дрібні гроші для милостині, чотки, особисті речі – наприклад, дерев’яні гребінці.

Сумочка – обов’язковий атрибут. Тут носили дрібні гроші і чотки
Сумочки були шкіряними і вишитими. За поясом – вишита косим хрестиком, відповідно до зразка, який відшукали в музеї

6. Капюшон-шаперон

Один із видів головного убору – шаперон. Хустина накладалась на голову, а в вітряну погоду один із кінців, що нагадував довгий «хвіст», загортали через шию. Фактично, ззовні це дуже нагадує капюшон.

У жінок було кілька видів головного убору. Один із них – шаперон

7. Плащ-ковдра

Оскільки в замку завжди було холодно, у жінок були плащі. Проте вони слугували не тільки для того, щоб зігрітися чи заховатися від дощу, а були більш функціональними. Наприклад, ними могли вкриватися, якщо пані вирішила перепочити.

Жінки також носили плащі
У нього можна було закутатись, або ж – прилягти на нього
Костюм У Надії Гопалюк пошитий з образу середньовічної жінки із картини нідерландського художника Рогіра ван дер Вейдена
Вбрання-прототип – на жінці справа. Картина ван дер Вейдена «Зняття з хреста»
Дерев’яний гребінець теж відтворений за середньовічним зразком
Сукня пошита вручну з натуральних тканин
Литий значок – емблема клубу «Аквітанія». Ідентичні прикраси носили лучанки в Середньовіччя

 


Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.

Залишити коментар
#БудьПершим — підписуйся на нас у соцмережах:
Попередня новина Як успішно продавати онлайн. 18 корисних інструментів інтернет-маркетингу
Наступна новина Білі троянди від Михаїла. Митрополит з Волині їздив вітати Епіфанія
Останні новини
Схожі новини