Він ніколи не був у Монако, хоча мріє про це князівство. Позивний обрав саме такий, адже завжди мріяв його відвідати. Але у 2022 році, коли міг залишитися в Польщі, де займався ландшафтним дизайном і вирощуванням ялинок, вирішив повернутися додому. Не міг уродженець Ковеля бути за межами України, коли прийшла велика війна. І тепер «Монако» – боєць 59-ї ОШБР БпС – сапер, який щоночі ризикує життям.
Історію захисника розповіли на фейсбук-сторінці бригади.
«На «нулі» час зупиняється. Цінуєш кожну хвилину свого життя. Але там я не думаю про смерть. Я прийшов до ЗСУ не вмирати. Навпаки: докласти зусиль, аби жила Україна», — зізнається боєць.
Дорога до ЗСУ була непростою. Ще у 2013 році «Монако» хотів піти на строкову службу, але йому відмовили через стан здоров’я.
«23 лютого 2022 року вкотре вирушив до Польщі. Хотів повертатися. Але спочатку треба було перевезти батьків, допомогти біженцям, дітям. Влітку твердо вирішив – в Україну. Бо не міг інакше: усі друзі в армії. Приходжу я в липні 2022-го до ТЦК. Виявилося, немає моїх документів. Пересидів зиму 2022/23. Навесні 2023-го знову ТЦК. Почекайте, кажуть, ми вас наберемо. Ні, відповідаю, я уже не можу чекати. Запропонували підписати контракт на три роки. Потрапив в «Десну». Мав йти на артилериста, але не приїхав представник. Надійшла пропозиція стати сапером. Подумав: наче цікава, незвичайна робота. Небезпечна, так. Але що приваблює: сапер – це ж гра в шахи з ворогом. Чим більша твоя фантазія, тим ефективніша робота», – каже він.
Разом із побратимами вони вже виставили понад 4000 протипіхотних мін, тисячі протитанкових та сотні кілометрів інженерних загороджень. Нещодавно їхня робота на передовій дала результат: взвод окупантів, який рухався їхньою замінованою територією, був знищений.
«Трапляються моменти невпевненості і страху. Але ти розумієш: повинен максимально полегшити завдання піхоти. Щоб контролювати ситуацію, завжди потрібно мати холодний розум. Якось з емоціями не впорався – вигоряння. Навіть панічна атака. Нічого, поговорив з командиром, все владнали», – зізнається захисник.
Боєць говорить: за час війни коло його друзів зменшилося:
«У деяких з них своє життя. В мене немає часу їм телефонувати. Мій ранок починається зі сніданку та сну. Бо вночі я на роботі».
У «Монако» є дівчина, але боєць воліє не розкривати її ім’я. Чутливий до стосунків він не хоче виносити їх назагал. Твердо каже тільки про своїх майбутніх дітей:
«Коли мої майбутні діти запитають, хто такі росіяни, я відповім просто: це ті, хто хотіли вбити вашого батька».
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.
