Гендерні стереотипи – це певне прийняте у суспільстві бачення того, що означає не просто народитися чоловіком або жінкою, а бути ними. Такі стереотипи існують в будь-якому суспільстві, Україна – не виняток.
Чоловіки були першими, хто використовував косметику.
Усе правильно. Макіяж зараз вважається суто жіночою темою, проте саме він відігравав важливу роль у житті людей стародавніх культур.
Десь 10 000 років тому племінні чоловіки наносили фарби як для камуфляжу (під час полювання на тварин), так і для битви (для того, щоб навіювати страх своїм ворогам). Не було жодного бажання прикрасити себе. Це було чисто функціональним завданням.
Пізніше, приблизно 4000 р. до н.е., єгипетські королі та фараони носили важкий макіяж на очах. Король Тутанхамон та люди під час його царювання використовували зелений колір, оскільки вважали, що саме зелений викликає сонце і небесних богів.
Японські та китайські чоловіки 3000 р. до н.е. наносили лак для нігтів, що означало високий соціальний статус. Інгредієнти, якими вони використовувались для створення лаку, — яйця, желатини та арабська ґума. Можемо сказати, що вони були досить винахідливими.
Римляни замальовували верхівки своїх голів (а не тільки їхні обличчя), щоб приховати передчасне облисіння.
Чоловіки були ладні померти, аби добре виглядати.
Для нас це так просто у порівнянні з чоловіками 100-200 років тому. Вони готові були ризикнути життям, навіть якщо просто хотіли поголитись або носити акуратний комір. Уявляєте?
Люди ще не знали, як боротися з порізами після гоління. Інфекції врешті-решт призводили до смерті. Відомий випадок брата Генріха Давида — Джона Торо, який загинув від правця (гостра інфекційна хвороба — прим.ред.) після того, як порізався в 1841 році.
Потім був жорсткий, зйомний комір з 2-3 кнопками. Це стало масовим трендом в 19 столітті. Чоловіки носили його як модний аксесуар для джентльменських клубів. Це було економічно вигідним, оскільки їм не доводилось міняти сорочки кожен день.
У чому ж проблема? Цей комір був надзвичайно жорстким, що, власне, впливало на кровообіг. Він носився настільки щільно навколо шиї, що буквально придушував людей до смерті.
Чоловіки були палкими шанувальниками флори.
Олександр Македонський та Юлій Цезар були справжніми поціновувачами квітів. Олександр вирощував свої власні троянди і розводив їх у країнах, які він підкорив.
Це були ті часи, коли квіти були символами краси чи "життя та його крихкості". Римляни використовували їх (особливо троянди) для релігійних церемоній. І люди взагалі думали, що аромат квітів допоможе стати ближче до богів.
Квіти, безумовно, — чоловічі, як показує історія. Тому не бійтеся носити сорочки чи краватки з квітковим принтом.
Рожевий колір спочатку був чоловічим.
Історія не бреше. Ще не так давно рожевий вважався чоловічим кольором, бо розцінювався як "міні-червоний", який у ті часи мав конкретні асоціації з війною.
Чоловіки ще в 18 столітті не тільки носили рожевий, але й одягались в рожеві шовкові костюми, вишиті квітами. Ці люди були дуже сильними та шанованими в суспільстві.
То чому ж зараз рожевий — колір жінок?
У цьому звинувачуйте компанії 1960-х років, де почали вводити дитячий одяг за гендерними ознаками, призначаючи синій для чоловіків та рожевий для жінок. Незабаром після цього і почалася тенденція, що рожевий колір — дівчачий.
Чоловіки були основними носіями ювелірних виробів.
Протягом усієї історії чоловіки носили багато ювелірних виробів, які сьогодні носять жінки. Це було особливо поширено в епоху Відродження, коли носити коштовності означало багатство та владу.
Чоловічі прикраси включали в себе не тільки золото, але й дорогоцінні камені, рубіни, перли та інші камені. Досить модними серед чоловічих ювелірних виробів були сережки.
Генріх VIII був одним з найвідоміших носіїв прикрас. Його зобразили в знаменитому портфоліо Ганса Ґолбейна: весь у перлах, на його шапці вишикувались рубіни та руки були в різноманітних кільцях.
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.
