– Тут грунт піщаний, тому мусимо оббивати окопи дошками та брусами. Глибоко теж не вдається закопатися, бо вода підходить, – розповідає сержант Андрій, показуючи гарно облаштовані позиції на прикордонні з білоруссю.
Про це йдеться на сторінці Військо України в циклі Історії Героїв.
– Але ми працюємо, залучаємо ще місцевих мешканців. Часто їх кликати не треба, вони самі телефонують, запитують, що потрібно, які проблеми, приїжджають й допомагають. Якщо хочемо виграти цю війну, то мусимо всі працювати злагоджено.
Ще тероборонівець стверджує, що болотиста місцевість лише грає нам на руку, обмежуючи рух противника.
– Деякі дамби ми навіть самі підриваємо, щоб звузити місця ймовірного проходу ворога, а якщо він все ж полізе, то будемо стримувати, застосовувати артобстріли і таким чином знищувати колони або диверсійні групи, – розповідає Андрій.
– За територію, яка під нашою відповідальністю, ми впевнені на 150 відсотків. Ми зробили дуже багато роботи, замінували всі місця, де може пройти противник.
Військовослужбовці пройшли навчання з новітньої протитанкової зброї, щотижня стрільби на полігоні, на сьогоднішній день вони вже багато чого вміють.
«Ми готові і ніхто із нас нічого не боїться», – каже воїн.
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.
