Фішка волинської лісової справи в тому, що тут не тільки гарно поставлена робота з охорони та догляду за насадженнями (а охороняти є що!), а й в тому, що тут потужно працює переробка. Це дає змогу лісгоспам не турбуватися, куди, кому і за якою ціною збувати деревину, а переробляти її на місці, маючи з того зиск.
Лише цього року на Волині нові лінії запустили у Старовижівському районі, на Любомльщині, у грудні відкриють лінію із переробки деревини на Камінь-Каширщині. Це сучасні лісопереробні комплекси, що вартують мільйони.
І приносять мільйони теж.
А потім ці гроші лісівники вкладають не тільки у розвиток своїх підприємств, а й, скажімо, у будівництво доріг. Щороку в Україні будують 500 км лісових доріг. З них 100 кілометрів – волинських… Цьогоріч чергову дорогу на Волині відкривали за участі двох губернаторів: діючого – Олександра Савченка і колишнього, Володимира Бондаря, нині заступника голови Держлісагентства України.
Спершу селяни роками нарікали, що лісовози розбивають їм шляхи. А коли побачили, що до Шацька напростець з Кропивників можна доїхати, почали телефонувати лісівниками і запитувати: а… можна?
***
22 листопада. Робоча поїздка заступника голови Держлісагенства України Володимира Бондаря на Волинь. Попри це, що це рідний йому регіон, він без зайвих сантиментів та чітко усвідомлюючи стан справ у лісовій сфері у кожній області, упевнено говорить, що волинські лісівники – на крок вперед в переробці. Крім того, роблять ставку на оновлення обладнання, встановлюють сучасні дороговартісні лінії з переробки деревини.
Тому, каже, важливо бачити цей процес, переймати досвід і чути від людей, які безпосередньо працюють на місцях, про перепони, плюси і мінуси.
Те, що кожен лісгосп на Волині має переробку, - традиція. У багатьох регіонах її просто нема. За умови заборони експорту то ціла проблема, бо тоді лісгоспи просто не знають, куди дівати деревину. А відтак – як розвивати свої підприємства.
За 10 місяців - 16 млн грн в бюджет
Перша зупинка – лісопереробний комплекс держпідприємства «Володимир-Волинське лісомисливське господарство». За останні 10 місяців лише Володимир-Волинське ЛМГ сплатило понад 16 мільйонів гривень податків до бюджетів усіх рівнів. Це підприємство – перше з тих, хто цього разу в полі зору керівника Держлісагенства під час робочої поїздки.
«Домінуюча думка в суспільстві, на жаль, така, що лісівники крадуть ліс і все вирубане вивозять в Європу. Це думка, інспірована кимось. І лісів насправді не стало менше ні в Україні, ні на Волині. Мало того, скажу, що їх стає більше. І то не тільки мої слова, то загальна практика», - каже Володимир Налькович.
За кілька хвилин на території потужного лісопереробного комплексу можна в цьому пересвідчитися. Директор лісгоспу Володимир Філюк показує, як вдається господарювати. Під опікою цього колективу понад 32 тисячі гектарів площ на території 4-х районів Волині. В рік тут заготовляють до 70 тис. м куб. круглого лісу (за 10 місяців цього року – 68 тис. м куб.).
На тамтешньому лісокомплексі переробляють в середньому 22 тис. м куб. кругляку. Переробляють на заготовки для європіддонів, заготовки дубові, обрізні та необрізні пиломатеріали, колоті дрова та технологічну тріску. Станом на 1 листопада підприємство експортувало 5,8 тис м куб своєї продукції.
«Ми не маємо куди дівати стільки неліквідної деревини…»
Тут, як і загалом на Волині, гостро стоїть питання неліквідної продукції. Наразі лише по цьому лісгоспу є більше 3 тисяч кубів такої деревини. І це наслідок всихання дерев після короїда.
Лісівники нарікають: заборона переробляти вражені хворобою дерева до всихання дає змогу взяти з цієї деревини мінімум, а можна було б заробляти суттєвіше.
«Ось це ліс, який ми продамо на дрова», - Володимир Бондар демонструє колоди, вражені короїдом, що зберігаються на одному зі складів комплексу.
А так – гори неліквіду...
«У кращому випадку цей ліс розпиляють і продадуть пиломатеріалом. А якщо б цю деревину взяти сирою, то можна було б на ній заробити більше. Однак це робити ми не можемо. Буквально вчора це дерево було ще здорове, за місяць – сухе. Ми могли його продати за 2 тисячі гривень, будемо продавати за 300 чи 400.
Сьогодні біля 3-х тисяч кубів неліквідної деревини для такого підприємства – це дуже велика кількість сировини, яка не може бути вивезена з лісу, не може бути прийнята на складі, бо ми просто не маємо куди дівати стільки дров’яної продукції.
Оце якраз відповідь на те, що будуть робити наші підприємства при запровадженні мораторію на вивезення дров’яної продукції. Бо і на складах, і в лісі нагромаджуються величезні залишки неліквідної деревини, ми переробляти її не маємо потужності. Вона просто псується. Я не розумію тих, хто стверджує, що це великий позитив економіки», - каже заступник голови Держлісагенства України.
На думку Володимира Бондаря, єдиний шлях вирішити цю «величезну проблему для всієї поліської зони» - експортувати таку продукцію.
Любомль: 7 мільйонів у нове обладнання
На Любомльщині колектив у більш святковому настрої.
Саме цього дня на території лісокомплексу ДП «Любомльське ЛГ» відкривають нову сучасну лінію переробки. Це знакова подія. Бо то і зовсім інші умови праці, і зовсім інші обсяги переробленої продукції.
Цікава історія самого комплексу: він діє в цьому місці з 1945 року, фактично постав одразу після Другої світової війни.
Перерізати традиційну (хоч не червону, а зелену) стрічку прибуває і голова Волинської облдержадміністрації Олександр Савченко. Цим самим підкресливши, наскільки важливою є лісова галузь у сегменті бюджетоутворюючого та соціально-відповідального бізнесу.
Понад 30 тис. га площі. Понад 46 тис. м куб. заготовленої деревини за рік. 66 зі 196 працівників трудиться безпосередньо на лісокомплексі. З початку року тут реалізували більше 41 тис. м куб. деревини, переробили – понад 17 тис. м куб. І – сплатили в бюджети понад 13 млн грн.
У встановлення нової лісопильної лінії, а словами директора підприємства Володимира Туревича, інвестували понад 7 млн грн. Змонтували її фактично за 3 місяці. Обладнання дасть змогу розпилювати круглий ліс діаметром від 120 до 390 мм на обрізну дошку, брус, а також виготовляти ці ж палетні дошки. Любомльські лісівники планують удвічі збільшити обсяги переробки деревини.
Перерізання стрічки. Короткі промови з цієї нагоди.
Працівники лісгоспу хоч і не багатослівні, але задоволення не приховують. На новому обладнанні працювати краще. Крім того, через запуск нової лінії тут додалося 12 робочих місць. Подбали також і про те, щоб оновити побутові приміщення. Це ті кімнати, де люди можуть прийняти душ, пообідати, перевдягнутися, тощо. Вони сучасні, світлі, чисті, з необхідною технікою.
Дорога на Кропивники: «Спочатку люди дзвонили й запитували, чи можна... проїхатися»
Добрий бізнес той, де відмінна логістика: робочий день завершували відкриттям нової лісової дороги. Не таке вже й рідкісне явище для Волині останнім часом.
Ще вчора тут був ліс, сьогодні – вимощений добротний шлях. Із пожежними водоймами: таких тут три. Із всією необхідною для дороги інфраструктурою. І (вже традиційно) з рекреаційними пунктами. Один – великий, три – так звані куточки майстра (це коли при дорозі стоїть бесідка, мангал, дрова, щоб можна було спинитися на обід чи перепочинок.
У 8 км шляху вкладено 4,5 млн грн.
Дорога сполучає віддалені села Кропивники, Прип’ять та Вілиця із Шацьком та населеними пунктами Ратнівщини. Проходить територією двох лісництв: Шацьким та Поліським.
«Я це знаєте як називаю? Соціально відповідальним бізнесом. Сьогодні лісівники показують, як це працює», – зауважив Олександр Савченко.
Якщо раніше селяни постійно нарікали, що через їхні села їздять лісовози, то з появою цієї дороги проблему знято. Вивезення деревини, кажуть лісівники, тепер відбувається винятково цим шляхом. А за рахунок цього здешевили і витрати на довезення.
Наразі Шацьке ЛГ заготовляє 33 тисячі м куб. деревини на рік. Станом на 1 листопада через аукціоном підприємство реалізувало 30 тис. м куб. круглого лісу. А от переробку тут здійснюють на умовах давальницької сировини, за 10 місяців таким чином виготовили продукції на 7 млн грн, сплатили понад 6 мільйонів податків.
«Я думаю, що то не тільки внесок в нашу лісову справу. Ця дорога слугуватиме не тільки для довезення деревини. Ми бачили сьогодні, що тут створені всі можливості для економії грошей нашими підприємствами. Але є тут і соціальна функція. Бо це дорога. Це ще раз говорить про те, що лісогосподарські підприємства повинні працювати в тандемі з владою та громадою. Можемо оцінити і якість робіт – вона висока, і потребу в цій дорозі – вона чимала. Безперечно за цим – праця лісівників. Користуючись нагодою, їм дякую. Бо в такий складний час можуть показувати такі здобутки, якими ми гордимося», - резюмував Володимир Бондар.
***
Нову дорогу вже встиг притрусити новий цьогорічний сніг. Добре в’їжджена, а відтак неозброєним оком видно, що мільйони не на вітер викинули…
«Як тільки зробили, то люди мені телефонували і запитували, чи можна проїхати, - сміється директор «Шацького учбово-дослідного лісового господарства» Андрій Самолюк. – Кажу: «То ж для вас, то їдьте!». А вони мені: «А-а-а… Ми ж думали, то тільки ваша».
Наша, кажуть лісівники.
Текст: Олена ЛІВІЦЬКА.
Фото: Роман ДОМБРОВСЬКИЙ.
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.
