Якби в Україні знімали і показували такі фільми як «Захар Беркут» протягом усіх років незалежності, ми б сьогодні мали зовсім іншу Україну й іншу історію.
Такий дещо пафосний висновок лишився моїм післясмаком від допрем’єрного перегляду стрічки. Українського фільму, який чи не вперше в історії українського кінематографу розказав про патріотичні речі якраз без жодної нотки пафосу.
Сильне кіно. Епічний екшн. Актори, яким віриш, яких розумієш, якими зачаровуєшся. Атмосфера, яка тримає від першого кадру і до останньої 132-ої хвилини. Гордість, яку відчуваєш за українське кіно. Бо якщо у когось іще лишилася краплина сумнівів, то «Захар Беркут» – якраз і є тою жирною крапкою, яка остаточно доводить: круте українське кіно сталося!
У Львові відбувся допрем’єрний показ «Захара Беркута». «Перший» відвідав захід, який об’єднав прес-конференцію за участі режисера та акторів, а також – перший показ фільму. Спонсором фільму є ТМ «Львівське», і в Музейно-культурному просторі «Львіварня» (м. Львів, вул. Клепарівська, 18) триває виставка «Світ Захара Беркута». Тут можна переглянути 30 найвизначніших вбрань героїв, а також інші матеріали фільму.
Що сподобалося найбільше?
Склад акторів і їхня гра. Захара Беркута зіграв голлівудський актор Роберт Патрік, який запам’ятався українським глядачам роллю робота у «Термінаторі-2». Мабуть, це факт, яким стрічка заінтригувала багатьох в першу чергу. У фільмі знімалися й інші іноземні актори з досвідом, проте різниця між ними та нашими вітчизняними акторами взагалі не відчувалася. (Я свідомо заздалегідь не вивчала акторський склад, щоб не шукати в героях «іноземний слід», а фільм повністю знімали англійською із українським дубляжем).
Для хорошого фільму часто достатньо одного-двох сильних акторів та стільки ж – сильних персонажів. У «Захарі Беркуті» ними – аж «кишить». До речі, найяскравіші з них – у виконанні саме українських акторів. Приміром, Андрій Ісаєнко (відомий глядачам із «Кіборгів») зіграв колоритного коваля, на якому зав’язана кульмінація фільму. Ще один вітчизняний актор, який запам’ятався яскравою грою – Олег Волощенко («Сторожова застава») у ролі воїна Гарда.
Картинка. «Захар Беркут» – це історичний екшн і закони жанру дотримані на всі 100. Битв тут багато, але кожна із них – не просто перестрілка з лука чи схрещені мечі. Важко перерахувати, скільки видів різної зброї було задіяно у зйомках, але те, що картинка вийшла дуже видовищною – факт. До речі, це стосується не тільки «кривавих» сцен: під час побутових і романтичних теж є на що подивитись.
Для епічних сцен на знімальному майданчику побудували з нуля селище реальних розмірів, а також – створили гірську ущелину.
Розвиток сюжету. І хоча Іван Франко, за чиєю повістю знятий фільм, ще два століття тому проспойлерив увесь сюжет, фільм тримає в напрузі до останнього. Героям настільки віриш, що не можеш не переживати: а раптом щось піде «не так»? Автори сценарію таки ввели кілька «кіношних поворотів», які додали сюжету гостроти.
Відсутність штучного. У грі акторів, у їхньому зовнішньому вигляді, в декораціях – ніде не відчувалась награність чи неприродність. Грим – нереально крутий! Одяг, якого пошили більше трьох тисяч одиниць – неймовірний. Перед показом режисер фільму Ахтем Сеітаблаєв розповів, що голівудські актори ніяк не могли зрозуміти, чому увесь реквізит – натуральний, із дерева. Мовляв, в Голівуді такі речі виготовляють із пластика…
Підтекст. Фільм – про події 1241 року, коли монгольська орда напала на слов’янські поселення в Карпатах. Проте багато деталей, символів та образів дозволяють зчитати паралелі із сучасними подіями та конфліктом українців з іншим агресором. Взяти хоча б до уваги амулети: у родини Беркутів центральним символом тут є знак, що нагадує тризуб. А от на шиї в монгольського хана – двоголовий орел (цей символ справді свого часу використовувався в геральдиці монголи)…
Що не сподобалося?
Рада Беркут. Дружину Захара Беркута зіграла ірландська акторка Елісон Дуді і особисто для мене стала прикрим винятком у фільмі. Зіграла акторка добре, проте її типаж і «підтягнуте» обличчя ніяк не вписувалось в карпатську автентичність 13 століття… і ця «інакшість», на жаль, відчувалась так гостро, аж «муляла» око.
Забагато битв (дуже суб’єктивне зауваження). Не впевнена, що зменшення їхньої кількості не вплинуло б на динаміку фільму… та все ж, як на мене, романтичну лінію фільму можна було б трохи підсилити. Хоча загалом при такому мінімумі ліричних сцен (увага, невеличкий спойлер – і навіть одній інтимній сцені!) почуття героїв та їхні стосунки передані зрозуміло і щиро. Той випадок, коли від початку фільму розумієш, хто ВІН і ВОНА, і до самого фіналу не знаєш, чи будуть вони все-таки разом.
Бонус. Саундрек від Вакарчука
Святослав Вакарчук спеціально для «Захара Беркута» написав пісню «Перевал», яка стала саундтреком. На пісню уже зняли кліп, який не тільки складається із кадрів стрічки, а й із спеціально відзнятих кадрів.
Коли можна переглянути?
Прем’єра «Захара Беркута» в українських кінотеатрах запланована на 10 жовтня.
У Луцьку фільм можна переглянути 10.10 – 16.10:
- в кінотеатрі Multiplex (ТРЦ «Промінь») – сеанси 16:00, 18:40, 21:20
- в кінотеатрі Premier City (ТРК «Порт Сіті») – сеанси 13:40, 16:20, 19:00, 21:30
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.
