Максим Білоножко – 22-річний юнак, який нещодавно прийняв важливе рішення у своєму житті, підписавши контракт на службу у Збройних Силах України. Нині він проходить службу в 60 Окремий Батальйон Сил ТрО – «Поліські Вовки» 104 бригади тероборони ЗСУ Рівненщини.
Юнак вже вже встиг проявити себе як відповідальний і цілеспрямований боєць, пишуть на сторінці бригади. Хоча до армії не мав досвіду поводження зі зброєю, за короткий час він став вправним стрільцем. Його рішучість, наполегливість і бажання вдосконалюватися допомагають йому впевнено рухатися вперед .
Позивного не маю, але розглядав варіант «Білий Лис». Це пов’язано як з моїм прізвищем, так і з тотемною твариною, яка мені близька. Лисиці завжди викликали у мене захоплення – вони розумні, хитрі й водночас красиві створіння.
Служба у війську
«Потрапив сюди за контрактом із Міністерством оборони, який уклав до моменту демобілізації. Нині активно знайомлюся з умовами служби, адаптуюся до нового середовища та людей. Кожен день приносить новий досвід і виклики, які допомагають мені швидше освоїтися та відчути себе частиною військового колективу. Особливо надихає підтримка побратимів, які завжди готові допомогти, та професійне командування, яке мотивує розвиватися та вдосконалювати свої навички. Перший тиждень у війську став для мене справжнім випробуванням. Найскладніше було звикнути до нового розпорядку та розповісти рідним про своє рішення. Не всі одразу зрозуміли цей вибір, але я переконаний, що це важливий етап мого життя».
Освіта та цивільне життя
«Перед армією я шість років навчався на юридичному факультеті. Окрім навчання, мав досвід роботи в юридичній компанії, де допомагав військовослужбовцям у розв'язанні правових питань. Цей досвід допоміг мені зрозуміти важливість правового супроводу у військовій сфері.
Коли постало питання вибору, я вирішив підписати контракт, а не чекати мобілізації. Це дало мені більше можливостей – я самостійно обрав напрямок, у якому хотів працювати, і посаду, що відповідає моїй освіті.
Хотілося б не лише добре виконувати свої посадові обов’язки, але й стати частиною військового колективу, завоювати авторитет серед побратимів. Також я розглядаю можливість побудови військової кар’єри, якщо буде така необхідність».
Особисте життя та майбутнє
«Я народився в Новій Каховці, Херсонської області, проте більшу частину свого дорослого життя провів у Дніпрі. Саме там здобув освіту і працював перед тим, як ухвалив рішення стати військовим.
До 104 бригада тероборони ЗСУ Рівненщина я приєднався завдяки програмі «Резерв+», яка надала можливість обрати посаду відповідно до моєї освіти та досвіду. Військова кар’єра – це не лише служба, а й серйозне випробування, що вимагає як фізичної, так і моральної підготовки. Усім, хто розглядає для себе цей шлях, я б радив заздалегідь готуватися: вивчати тактичні основи, розбиратися у структурі військових підрозділів та ознайомлюватися з особливостями служби.
Коли війна закінчиться, я мрію про спокійне життя. Хочу створити сім’ю, будувати стабільне майбутнє і віднайти своє місце в оновленій країні, яка продовжить рухатися вперед після перемоги».
Оцінка ситуації
Війна – це не лише боротьба на фронті, а й випробування для всієї країни, що проникає в кожну сферу життя. Хочеться вірити, що вона завершиться дипломатичним шляхом, але реальність така, що Росія залишатиметься загрозою навіть після закінчення бойових дій. Я підписав контракт до демобілізації та налаштований працювати на благо своєї країни, адже вірю у її майбутнє.
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.
