Микола колись – учитель інформатики та трудового навчання. Сьогодні – військовослужбовець ЗСУ, діловод продовольчої частини в 57 батальйону 104 бригади. Людина, яка знає, що таке відповідальність – за учнів, за побратимів, за свою країну.
Його історію написали на сторінці 57 окремого батальйону Сил територіальної оборони ЗСУ.
Позивний «Вчитель» прийшов органічно. П’ять років у школі – це не просто професія, це відбиток у характері. Вміння пояснювати, слухати, бути терплячим. Потім – робота на себе, ремонти, будівництво, керівництво будівельною бригадою. А коли почалося повномасштабне вторгнення – не вагаючись пішов у ДФТГ. А звідти – підписав контракт і став частиною Збройних Сил.
У 57-й батальйон вступив у січні 2025 року. Відтоді тримає стрій. Служба – не легка, але колектив хороший. Саме це додає сили.
Я діловод продовольчої частини. Відповідаю за харчі. Це не просто папери. Це те, без чого не може бути боєздатної армії. Голодний боєць – небоєздатний боєць. А ситий – уже готовий тримати фронт.
Гарячих точок за плечима поки не було. Але робота – безперервна. В тилу – свій фронт.
Вдома чекає дружина і двоє дітей. Старший син – студент, навчається на комп’ютерного інженера. Молодший – школяр, третій клас. Усі чекають, хвилюються, мріють про день, коли можна буде знову жити разом – спокійно, без звуків війни.
У вільний час – коли він взагалі буває – переглядає новини з фронту. Каже, що не завжди хороші, але бути в курсі – це теж частина обов’язку.
У війську не сам. Є рідні, є швагро – теж служить тут, у 104-й бригаді.
Свої люди поруч – це важливо, – усміхається.
Після перемоги Микола планує повернутись до будівельної справи. Каже: «Це буде актуально як ніколи. І досвід маю, і бригада частково збереглася. Дзвонять, питають, радяться. Я на зв’язку».
Миколі 39 років, і він знає, як це – жити з вірою в завтрашній день!
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.
