Надра з цінними корисними копалинами на Волині є, а з видобуванням – проблеми. Область скоро не справлятиметься із кількістю сміття, а поява заводів із переробки відходів поки що тільки в планах.
Є важливі екологічні програми, але кошти на їх втілення відсутні.
Що залежить від громад, що від керівника облдержадміністрації, а що від профільних міністерств і на чому зосереджувала свою роботу постійна комісія облради з питань екології, раціонального використання природних ресурсів, «Першому» розповів її голова Василь Столяр.
– Ваша комісія протягом року пропонувала на розгляд сесії різні екологічні програми. Які з них найважливіші?
– Всі важливі, просто важлива почерговість їх виконання. Ми з депутатами вирішили, що спершу треба закінчити розпочаті програми, а тоді братись за нові.
Грошей на них не дають. У державному бюджеті на 2018 рік змінили розподіл відсотків зарахування екологічного податку. До обласного бюджету відраховують лише 35 % цих надходжень. Таким чином левову частину грошей держава забирає собі, а мала б залишити 80 % для регіону. Наразі маємо лише 4 млн гривень екоподатку.
– На Волині давно говорять про необхідність сміттєпереробних комплексів. Коли в області можуть з’явитись перші такі комплекси?
– Все залежить від громади. Ця тема актуальна вже третю каденцію, на сесії розглядали це питання, були навіть інвестори.
Але громади вимагають шалених грошей за свої землі. Вони не хочуть нічого робити, щоб отримувати гроші. Багато громад не хочуть таких заводів, «бо їм смердітиме». Це все видумки тих активістів, які в житті нічого не зробили.
Згідно з «Програмою поводження з твердими побутовими відходами у Волинській області на 2018-2021 роки» в області мало б бути 5 сміттєпереробних комплексів. Я думаю, що їх буде достатньо.
У нас поки нема жодного, треба збудувати хоча б один і подивитись, наскільки дієво він працюватиме.
– Діючі сміттєві полігони області потребують санації та реконструкції, а закриті – рекультивації. Чи робиться щось зараз у цьому напрямку?
– Нічого. Для цього нема коштів. Перевиконання бюджету мале, порівняно з попередніми роками.
Багато громад поклали гроші на депозит і просто чекають. Нема господарських здібностей у керівників. Депозит – це ж не допомога громаді.
– Як оцінюєте ситуацію у мисливському господарстві області?
– В області в мисливстві все добре, крім ситуації з Українським товариством мисливців і рибалок (УТМР). Ця організація з 2014 року незаконно вбиває державного звіра. Вони повинні узгодити межі своїх мисливських угідь.
Є юридичні висновки: товариство незаконно отримало мисливські угіддя в користування.
Я не знаю, чому ні волинські лісівники, ні прокуратура не реагує на це. Закон для всіх один.
– Ви неодноразово говорили, що приватні структури краще дбають про мисливські угіддя. Назвіть ефективні, на Вашу думку, підприємства в цій галузі?
– «Вікінг» у Любомльському районі, «Ішів» у Володимир-Волинському районі, «КОВЕЛЬСІЛЬМАШ» у Ковелі.
УТМР взагалі нічого не робить. Вони надали обласній раді звіт про кількість тварин в їхніх мисливських угіддях. Написали, що є 409 кабанів. У нас в області і 200 кабанів не нарахуємо у всіх користувачів угідь.
У звіті йдеться про 25 тисяч зайців, півтори тисячі лисиць. Ну це просто смішно. Нема такої кількості звірів у нашій області. Ця брехня вже набридла. Ми будемо звертатись до керівника Волинського управління обласного лісового та мисливського господарства Олександра Кватирка, щоб ці дані були правильними, а не взятими з голови.
– Комісія, яку Ви очолюєте, ініціювала звернення щодо звільнення керівника «Цуманської пущі» Ігоря Квача. Чому його досі не звільнили?
– Ми тричі звертались з цього приводу у Міністерство екології. Чому вони не вживають ніяких заходів, мені незрозуміло.
«Цуманська пуща» існує тільки в наказі. Є тільки назва, а реальних меж природний парк не має.
Керівник – не компетентний. Він має іти працювати будь-куди, тільки не керувати цим парком.
– Чи є майбутнє у волинських шахт і чи варто вкладати в цю галузь кошти?
– Я вважаю, що ні. Всі шахти, які працюють в області, виробляють 100 тисяч тон вугілля.
Два торфозаводи у Маневицькому районі виробляють 100 тисяч тон торфобрикету.
Калорійність обох видів палива майже однакова, але торфобрикет дешевший. Хіба не легше зосередитись на торфі? Ми ж виступаємо за енергетичну незалежність від Росії.
Нам надійшов лист, що один завод закривається. Коли завод свідомо закриває не його директор, а керівник області, – це диверсія. Роблять все, щоб не було сировини. Я вважаю, що таке ставлення до «Волиньторфу» – це державна зрада.
А щодо гірників – я знаю, куди вони можуть піти у разі закриття шахт. Якщо держава буде боротись за народ, а не за себе, то в Жиричах Ратнівського району буде будуватись шахта із видобування міді.
– Що потрібно, аби надра Волині ефективніше використовували?
– Треба, щоб губернатор подумав про народ. Якщо цей губернатор зробить помилку попереднього, то гріш ціна йому.
У нас майже нема патріотів у виконавчій владі. Зате є активісти, які про все розмірковують, а в житті нічого не зробили.
У нас вболівають не за народ, а за те, щоб олігархи піднялись. Нема законів: держава не захищає ні інвестора, нікого. Чисто особистий інтерес і політичні інтриги. А це до хорошого ніколи не приводило.
Треба реально засукати рукави і видобувати корисні копалини. Це потрібно нам, нашим дітям та онукам.
– Чи задоволені роботою комісії у 2018 році?
– Дуже задоволений. Все прозоро, все зрозуміло: де політична гра, а де чисто господарські справи.
– За які проблеми візьметесь найближчим часом?
– За ті, з якими до нас будуть звертатись громади.
Текст: Наталя ХВЕСИК (Перший)
Фото: Олександр ДУБОВ (для Першого)
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.
