Можливості розвитку міста закладені у міському бюджеті. Його основні параметри відображають стан фінансового здоров’я громади. А також – державну політику стосовно місцевого самоврядування. Чого чекати місту від бюджету на 2018 рік? Чи вдасться акумулювати значні суми на розвиток і що заважатиме цьому. Про це – у інтерв’ю з директором департаменту фінансів та бюджету Луцької міськради Лілією Єловою.
- Ліліє Анатоліївно, якщо порівняти бюджет Луцька 2018 року з бюджетом 2017 року, чи є між ними якась фундаментальна відмінність?
- Якщо говорити в цілому про бюджет 2017 і поточного року, то кардинальних змін там немає. Раніше, коли ще формували проект державного бюджету, мова про принципові зміни велася. Це стосувалося обсягів пільг та інших видатків у структурі бюджету. Але зрештою переважно все залишилося, як і було.
Відбулися деякі коригування розміру мінімальної зарплати, росту цін. Але це традиційна практика для бюджету кожного року.
- Наскільки реальними є затверджені показники бюджету міста на 2018 рік?
- Переконана, що основні параметри бюджету будуть виконані на 100%. І не лише виконані, а й перевиконані. І це дасть нам змогу направляти додаткові кошти на інші видатки, які станом на сьогодні не передбачені.
- Якими є основні фінансові показники бюджету-2018?
- Загальний обсяг бюджету цього року становить майже 2,5 млрд гривень. Наші власні доходи – це 1 млрд 130 млн гривень. Мова йде про доходи загального фонду і бюджету розвитку. Якщо говорити про трансферти, то можна почути критику про зростання їх частки в структурі міського бюджету. Але це відбувається не через незбалансований бюджет, а через стрімкий ріст виплат на пільги та субсидії.
- Можете назвати цифри?
- Цей ріст дуже великий. Якщо у 2015 році субвенції на пільги і субсидії становили близько 700 млн гривень, то зараз 1 млрд 300 млн гривень. Пільгові перевезення ми фінансуємо за рахунок міського бюджету. А от надання пільг та субсидій населенню за комунальні послуги через ріст тарифів потребує щораз більших видатків.
- Хто буде основним наповнювачем міського бюджету у 2018?
- Тут ситуація не змінилася. Зазвичай у нас платники податку з доходів фізичних осіб наповнюють міську казну десь наполовину. У поточному році Луцьк розраховує отримати 550 млн гривень цього податку. Звичайно, найбільшими платниками є наші великі заводи: це «СКФ Україна», завод «Мотор», ПАТ «Волиньобленерго», «Луцьксантехмонтаж».
- Чи не отримає у 2018 році Луцьк можливість отримувати нові джерела наповнення казни?
- Ні. Тут жодних змін немає. Лишається 60% ПДФО, місцеві податки (240 млн гривень). І навіть якщо утвориться ОТГ з центром у Луцьку, то зростуть надходження до тих громад, які приєднаються до міста. Звичайно, єдиний бюджет буде більшим. Бо багато великих підприємств на зразок «Модерн ЕКСПО», «Кромберг енд Шуберт», хоча користуються всіма благами міста, платять податки не у Луцьк, в у Луцький район та прилеглі села.
- Скільки доходів з міста доведеться віддати у Київ?
- Є так звана реверсна дотація, тобто вилучення з бюджету. У 2018 році Луцьк віддасть майже 36 млн гривень за 12 місяців. Держава проводить певні розрахунки. Згідно них, формується середній дохід на одного мешканця, який становить умовну одиницю. Якщо у населеному пункті цей дохід перевищує одиницю, доводиться сплачувати надлишки у держбюджет. Якщо ж цифра менша за одиницю, то держава, навпаки, скеровує дотації. Звісно, якщо місто перевиконає бюджет, то ці гроші ніхто в нього не забере.
- Наскільки вагомим може бути перевиконання бюджету Луцька в 2018 році?
- Дуже важко сказати. У 2017 році ми отримали на 162 млн гривень більше в порівнянні із затвердженим проектом бюджету. Це понад 20%. Цього року, думаю, перевиконання буде меншим. Ми й збільшили параметри бюджету. Передбачили ріст ПДФО на рівні прогнозу Мінфіну – на 19%. Є вже перші цифри за січень. Звісно, дуже хочеться, але сумнівно, що перевиконання бюджету-2018 буде таким значним, як у минулому році.
- Чи має зараз місто борги за кредитами?
- Перший кредит по НЕФКО-1, а це 4 мільйони гривень, ми вже погасили. Зараз взяли НЕФКО-2 в обсязі 10 млн гривень, з них в минулому вже отримали 3 млн. грн. Бюджет міста виконується, тому за кредитними зобов’язаннями ми розраховуємося вчасно. Місто навіть виступає гарантом по кредитах, які залучають «Луцькводоканал» і Луцьктепло». Якщо підприємства не мають можливостей, то їх зобов’язання виконуються за рахунок бюджету міста.
- А як щодо депозитів в банку? Кому довіряє місто свої гроші?
- Так ми тримаємо частину грошей на депозиті. Не так давно був проведений конкурс. Його виграв банк «Приват». Кошти ми там вже розмістили. На жаль, якщо у 2017 році річна ставка там була 20%, то в цьому році лише 10%. У минулому році з депозиту ми зібрали 16 млн. гривень. Цього року передбачили 10 млн. гривень.
- Чи має бюджет-2018 року критичні больові точки і проблеми, які доведеться вирішувати?
- Однією з таких проблем може стати ріст зарплати педагогів. На освіту ми додали вже 50 млн гривень. Бо коштів, які виділяє держава на зарплати вчителям, не вистачає. Така ситуація у всіх обласних центрах. Луцьк тут не виняток. Але якщо ще й підніметься зарплата, то я абсолютно переконана, що державна субвенція повністю його не покриє. І знову доведеться виділяти кошти з міської казни.
Енергоносії, харчування для дітей, медикаменти – все це теж передбачено. Проблеми з бюджетом розвитку полягають у тому, що завжди хочеться мати там більше коштів. Бо всі хочуть, аби робилися двори, прибудинкові території, щоб ремонтувалися заклади освіти і купувалося медичне обладнання, але наші можливості обмежені.
- Чи не виникнуть нові проблеми з «Луцьктеплом» у 2018 році як це було впродовж минулого року?
- Зараз рахунки підприємства розблоковані. Вони продовжують співпрацю з ЄБРР. Я думаю, що «Луцьктепло» зможе освоювати кошти і з часом навіть зможе економити за рахунок тепломодернізації та самостійно віддавати власні запозичення.
- Хто і як у 2018 році фінансуватиме міську медицину?
- У 2018 році починається медична реформа. Вона зараз стосується первинної ланки. На первинну ланку медицини кошти з держави виділено на утримання закладів на півроку. Цих грошей вистачає тільки на зарплату. А от утримання медичних закладів, енергоносії, медикаменти – все це йде за рахунок міста.
Що ж стосується вторинної ланки – міська лікарня, пологовий будинок, стоматполіклініка, дитяча поліклініка, то з міського бюджету передбачено 56 млн гривень. Також заплановано купити рентген-апарат у поліклініку №2.
- А яка зараз ситуація з профтехучилищами?
- 70 мільйонів гривень місто виділяє на забезпечення там навчального процесу. Планується, що три училища перейдуть у міську комунальну власність. Але це дуже тривалий процес.
- Чи варто очікувати в 2018 році Луцьку значних доходів з оренди чи продажу комунального майна?
- На жаль, оренда комунального майна в нас не є великим джерелом доходу. Сума з оренди зменшується, адже частина майна продається. Якщо у 2015 році це було 2,5 млн гривень, то на 2018 рік прогноз становить 2 млн гривень. У 2017 році було 2,2 млн гривень.
Якщо ж говорити про продаж комунального майна, то там теж великих надходжень сподіватися не варто: десь півмільйона гривень. Загалом здавати в оренду чи продавати великі об’єкти на аукціоні сьогодні на планується.
- Бюджет розвитку на 2018 рік складає 106 млн гривень. Це відносно невелика сума…
- Якщо порівнювати цю цифру з початком 2017 року, то вона дещо більша. Якщо ж говорити про бюджет розвитку 2017 року загалом по факту виділених коштів, то вона значно менша. Це пояснюється тим, що основні кошти у бюджет розвитку пішли внаслідок перевиконання бюджету.
- А цього року буде аналогічно?
- Думаю, що так.
- Чому місту не вдається акумулювати великі ресурси на розвиток?
- Місто виконує важливі соціальні функції. В тому числі й ті, які мала б виконувати держава. Зокрема, пільгові перевезення забирають великі суми з міської казни. Лише минулого року ми виділили 45 млн гривень. По пільгових медикаментах використано 9 млн гривень. Учасники бойових дій отримали 8,6 млн гривень на придбання житла на умовах співфінансування.
Крім того, програми соціального захисту учасників бойових дій і малозахищених верств населення – це близько 10 млн. Тобто 70 – 80 млн гривень йде на соціальний захист. А на повноваження, які мала б виконувати держава (освіта, медицина), ми дали 106 млн гривень. Якби не ці кошти, які ми спрямували на освіту та медицину, то бюджет розвитку став би набагато більший. Але, впевнена, що він обов’язково зросте за підсумками року.
- На скільки?
- Я сподіваюся хоча би у 2 рази.
- Чи будуть цього року реалізовуватися якісь інфраструктурні проекти та програми?
- На великі інфраструктурні проекти потрібні значні кошти. З цим не все так просто. На дороги передбачено 20 млн. Але їх перелік ще не затверджено, як і дворів. Щодо інших пунктів, то я вже згадувала рентген-апарат для поліклініки №2 за 2 млн 200 тисяч гривень.
На ремонт дахів у двох школах теж планується виділити більше 2 млн. Придбання сміттєсортувальної лінії обійдеться місту у 6 млн. Будівництво і реконструкція мереж зовнішнього освітлення – 2,5 млн гривень. 4 млн гривень на даний час виділено на придбання житла учасникам АТО.
Також хочу зазначити, що у 2018 році виділено суттєві кошти на культуру. Буде фінансуватися добудова музичної школи №3 на ЛПЗ добудова концертного залу у школі №1.
- Чи очікується залучення грантових коштів?
- У цьому році має надійти другий транш по НЕФКО-2. Це близько 7 млн гривень. З них грантова складова становить 156,9 тисяч євро. Також за програмами працюватимуть «Луцьктепло» і Луцькводоканал».
- Коли буде переглядатися бюджет-2018?
- Не раніше квітня за наслідками перевиконання за перший квартал.
Спілкувався Петро Герасименко
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.
