Газ, ціни, тарифи для населення, залежність від Росії… Це одні з найбільш обговорюваних тем у суспільстві. А про якість блакитного палива, то й взагалі не говорив хіба що лінивий. Але, як не крути, та не завжди кожен із нас розуміє, про що достеменно йдеться, коли політики зачіпають тему газу. Перший вирішив поставити ці та інші питання очільнику ПАТ «Волиньгаз».
Мирослав Коротя – один із наймолодших, але в той же час найпостійніших очільників облгазів країни, адже очолив він підприємство ще у 2005 році. ПАТ «Волиньгаз» цілком успішна компанія, однак із певною періодичністю це підприємство опиняється у бурхливому вирі подій, основна причина яких – ціни на газ. Про це та про інше розповів у інтерв’ю один із кращих експертів у сфері газопостачання – Мирослав Коротя.
– Багато людей досі плутає «Волиньгаз» із «Волиньгаз збутом». То чим насправді ви займаєтесь?
– На сьогоднішній день компанія «Волиньгаз» займається виключно транспортуванням газу до кінцевого споживача. Наші клієнти – це підприємства, населення, бюджетні установи, підприємства теплокомуненергетики. Поділ на «Волиньгаз» і «Волиньгаз збут» у зв’язку зі змінами та імплементацією нашого законодавства відповідно до європейських норм, зокрема до третього енергетичного протоколу щодо розмежування функцій постачання і розподілу газу. Тобто «Волиньгаз збут» на сьогоднішній день лише продає газ, а «Волиньгаз» його транспортує до кінцевих споживачів.
– Чому газ такий дорогий?
– Газ дорогий, тому що ціна газу формується на ринку. Ми вже маємо ринок газу серед промислових споживачів і очікуємона ринок газу для побутових споживачів. Дуже великою проблемою у створенні цього ринку є субсидії. Їх має приблизно 70% населення області, які є нашими клієнтами. Така ситуація не є нормальною, бо 70% населення користується пільгами і субсидіями і залежать від росту ціни на газ.
Тому кінцевою метою всіх газових реформ є вирівнювання цін на газ для населення і для промисловості. Наразі ціна газу для промислових підприємств з 1 серпня становить 11 523, 84 грн. з ПДВ за 1000 м.куб, і вона коливається в залежності від сезону та інших ринкових моментів. А для населення поки незмінна з 1 квітня – 6,9579 гривень за 1 м.куб.
У нас мав відбутися перегляд цін на газ для населення з 1 серпня, але перенесли на 1 вересня, але якою вона буде, я не можу спрогнозувати. Було б ідеально мати європейські ціни на енергоносії і разом з тим – європейські доходи населення.
– Із чого формується ціна?
– Чомусь багато людей вважає, що «Волиньгаз» встановлює ціни на газ. На жаль, це не так. Бо регулятором цін на газ є держава. Раніше її встановлювало НКРЕКП, а тепер Кабмін. Ціна на газ складається саме з вартості газу, що становить найбільшу частку, а також вартості послуг із транспортування магістральними мережами і вартості послуг розподільчих мереж. Це і є той тариф, за який ми живемо.
Я не буду нарікати, але скажу так, як є: з 1.01.2017 року наш тариф для «Волиньгазу», який встановила НКРЕКП, не переглядався. На сьогодні він покриває наші витрати лише на 34%. Тобто в цій частці тарифу закладена й заробітна плата наших працівників, яка не є високою та становить 6 500 гривень, і модернізація мереж області, і врешті безпека та підготовка до опалювального сезону. Ми тільки зараз плануємо громадські слухання щодо коригування тарифів.
Люди чомусь думають, що якщо ми просимо підняти наш тариф, то це призведе до автоматичного підняття ціни на газ. Насправді це не так.
Наш тариф займає менше 10%, бо левову частку за сам газ забирає «Нафтогаз України». Тому вони і мають такі надприбутки. Якщо наш тариф привести до економічно обґрунтованого, то на кінцевій ціні газу для населення це ніяким чином не відзначиться.
– Чи продовжується газифікація сіл на Волині?
– Тепер населені пункти не газифікуємо. Свого часу, в 2009-2012 роках, діяли державні програми з газифікації, зокрема, згідно з програмою НАК «Нафтогаз Україна», було залучено понад 120 мільйонів гривень на газифікацію населених пунктів Волині. Також передбачали гроші з місцевих та обласного бюджетів. Ми, в свою чергу, коли була змога вкладати кошти в газифікацію у рамках інвестиційної програми, йшли назустріч тим кооперативам, які приймали рішення провести газ. Вони своїм коштом робили технічну документацію і розробляли проекти. Але тепер не прокладаємо газ до населених пунктів, тому що державної підтримки і бюджетних програм нема. Обласна рада теж не виділяє жодної копійки.
Проте протягом останніх 2,5 року зафіксуваливелику кількість приватних підключень – майже 2600 підключень і 72 багатоквартирні будинки. Якщо аналізувати 2014-2015 роки, то частка індивідуальних підключень дещо зросла. Як не дивно, але люди, не зважаючи на ціну і тарифи, все ж таки не відмовляються від природного газу як від засобу опалення і не переходять на альтернативні джерела опалення.
– Які ліміти споживання газу має Волинь взимку і влітку?
– Відповідно до Кодексу газорозподільних мереж, який діє вже третій рік, такого поняття як «ліміти» вже немає. Є поняття номінація. Трішки змінилась процедура заведення номінацій. На сьогоднішній день номінації для населення не встановлюються, тому що їх вистачає. Раніше були проблеми з газом, але зараз, на щастя, вже нема.
Щодо номінації на промислові підприємства і на підприємства комунальної теплоенергетики, то вже є ринок газу для промислових споживачів, і номінації заводяться вчасно, відповідно до договорів, які укладають постачальники. Тому з промисловими підприємствами ми зараз проблем не маємо – вони укладають договори, і зазвичай у них передбачена передоплата. Є кошти – є диспетчерське управління державного підприємства «Укртрансгаз», яке заводить номінації, і ми їх бачимо.
Аналогічна ситуація і з підприємствами комунальної теплоенергетики. Відмінність лише в тому, що враховується спеціальна ціна, а це спеціальні обов’язки, бо постачання газу на підприємства комунальної теплоенергетики здійснює безпосередньо НАК «Нафтогаз України». Щоправда, все залежить від розрахунків. Якщо розрахунки понад 90%, «Нафтогаз» заводить номінації без проблем.
Зараз на Волині досить хороший рівень розрахунків і нашу область відзначили на минулій селекторній нараді, яка відбулась під головуванням Зубка (Геннадій Зубко – Міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства, – авт.), як одну з найкращих за рівнем розрахунків підприємств комунальної теплоенергетики. З такими темпами і рівнем розрахунків, як тепер, проблем із початком опалювального сезону не повинно бути.
– Яка ситуація зі сплатою та рівнем заборгованості споживачів за газ?
– Якщо говорити про населення, то це питання більше до «Волиньгаз збуту», але ми все ж таки володіємо цією інформацією. Передусім, зауважу щодо розрахунків населення без пільг і субсидій. Волинська область має майже 270 мільйонів непогашеної заборгованості по пільгах і субсидіях, що дуже негативно впливає на роботу «Волиньгаз збуту». Це великий борг і, відповідно, постачальник має перед нами заборгованість за надані послуги з транспортування. Чомусь питання не вирішується. Ми пишемо листи у відомства, бо це функція казначейства і держави – регулювати це питання.
Якщо говорити про населення, то на сьогоднішній день рівень розрахунків становить близько 93%. У порівнянні з минулими роками цей відсоток не є великим. Зазвичай під час опалювального сезону борги споживачі накопичують, а в міжопалювальний сезон, влітку, їх погашають.
Нормальний рівень розрахунків станом на серпень – понад 100%: 110%-115%. На сьогодні ми маємо 93%. Тому працюємо зі споживачами, аби увійти в опалювальний сезон з нормальними показниками.
– А яка ситуація з підприємствами теплокомунерего?
– Уперше за останні кілька років маємо передоплату від підприємств комунальної теплоенергетики.
Компанія «Луцьктепло» раніше мала найбільші проблеми з розрахунками. Але взимку ми «закрили» досить значні суми їм пільгами і субсидіями, тому зараз з ДКП «Луцьктепло» проблем немає.
Вони навіть порушували питання: «Поверніть гроші». Але як ми можемо повернути пільги і субсидії, адже у вересні-жовтні, коли почнеться передоплата, така сума буде зовсім незначною. Є проблеми і в Ковелі. Там майже мільйон гривень заборгованості. У Нововолинську – 700 тис. грн. Маємо укладені угоди на реструктуризацію, але Ковель їх не виконує, тому зараз будемо розривати. Пільгами і субсидіями, на жаль, ми теж не можемо їм це перекривати, бо, відповідно, нам теж потрібно виплачувати зарплати своїм працівникам. Такими є робочі моменти, які не впливають на загальний стан і не є критичними.
Щодо промислових підприємств, то тут вільний ринок – у них 100% оплата. Усе просто: якщо не буде розрахунків, то газу їм ніхто не дасть.
– Яка ситуація зі встановленням загальнобудинкових лічильників газу, адже, пам’ятається, були скандали навколо цього питання?
– Відповідно до цієї програми, яка була затверджена НКРЕКП, на Волині потрібно було встановити 468 загальнобудинкових лічильників газу. Залишилося 27 штук. Фактично встановили 96%. Коли в кінці минулого року були прийняті зміни до закону «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» і всі сказали, що ми встановлювати їх не будемо, бо треба згода всіх мешканців будинку, то фактично програму зупинили.
Але є роз’яснення НКРЕКП – потрібна згода всіх мешканців будинку! 27 лічильників, які ми не встановили, будемо зобов’язані встановити на вимогу держрегулятора. Але треба одержати згоду всіх мешканців будинку. До речі, на Волині є пілотний проект, який стартував у Дніпропетровській області щодо співфінансування встановлення поквартирних лічильників. НКРЕКП пішла назустріч мешканцям і так само буде встановлювати їх відповідно до програми.
Зараз на стадії переговорів є кілька багатоквартирних будинків, у яких ми на умовах співфінансування встановлюємо лічильники поквартирно. Якщо мешканці будинків виявляють бажання – ми це робимо. Але все одно встановлюємо і свій загальнобудинковий лічильник для власного обліку, який береться до уваги не для споживачів, а для наших внутрішніх підрахунків обсягів спожитого газу. За рахунок цього ми отримуємо можливість подивитися наявність втрати газу в будинкових мережах і проконтролювати технічний стан. Ці лічильники вже працюють, беремо з них показання, і на сьогодні проблем немає. Маємо порозуміння зі споживачами.
– Вам вдалося покращили формат спілкування зі споживачами?
– Компанія «Волиньгаз» загалом намагається поліпшити якість сервісу для клієнтів і запроваджуємо інновації. Спростили спілкування з клієнтами ще два роки тому, відкривши маленький Центр обслуговування клієнтів, який розташовувався на території офісу ПАТ «Волиньгаз» на вулиці Івана Франка, 12 в м.Луцьку. Це був пілотний проект, і ми вчилися працювати зі споживачами відповідно до загальновизначених стандартів обслуговування клієнтів.
Образно кажучи, ми посадили клієнта в крісло, забрали ґрати, бар’єри при спілкуванні та зосередили всі питання споживача в одному місці. Словом, почали працювати у форматі відкритого простору.
Другий етап - відкриття нового Центру обслуговування клієнтів на проспекті Молоді, 14 А. Але ми не просто почали обслуговувати клієнта в новому приміщенні, а змінили ставлення до нього.
Фахівці Центру обслуговування клієнтів є універсальними працівниками. Кожен спеціаліст компетентний у питаннях і газифікації, і правилах користування газом. У Центрі діє автоматизована електронна черга. Тож кожен наш клієнт в будь-який час може звернутися за порадою чи допомогою у питаннях, пов’язаних із газопостачанням, починаючи від укладання договорів, видачі довідок і консультацій щодо особового рахунку, закінчуючи оформленням технічної документації.
А ще ми запропонували споживачам газу «Особистий кабінет» на сайті 104.ua, в якому – вся інформація про їхній рахунок та оплату за газ. Більше того – ми розробили мобільний додаток 104 Mobile, який поки що працює лише на операційній системі Аndroid. Тому кожен клієнт, маючи смартфон, може досить швидко дізнатись або подати необхідну інформацію в особистому кабінеті.
– Часом взимку люди нарікають на якість газу: горить, а не гріє. З чим це може бути пов’язано?
Що стосується якості газу, то ця проблема, я вважаю, є хорошою темою для піару політиків, які хочуть заробити собі бали. Тільки лінивий не говорив про якість газу
Багато розказували, що ми навіть не «Укртрансгаз», а саме газотранспортні підприємства, цей газ розмішуємо азотом, воднем, повітрям… Там багато було версій, чим його можна розмішувати. Я хотів би, щоб хтось просто показав мені, як це зробити (сміється, – авт.).
Для того, щоб покласти край цим домислам і чуткам, минулого року зробили прес-тур для волинських журналістів, залучивши представників державного підприємства «Укртрансгаз» і наших лабораторій. Ми взяли точки на газорозподільній станції (ГРС), пункті входу природного газу на Волинь і в кінцевих споживачів у різних районах нашої області. Після того поїхали разом в лабораторію і в присутності всіх зробили експертизу якості газу. Взагалі якість блакитного палива регулюється нашими державними стандартами. Є калорійність 1400-1600 та інші показники.
Тому констатую – відповідно до висновків якість газу відповідала нормам. Крім того, коли виникають якісь питання щодо якості газу, є сайт 104.UA, де ми щомісяця публікуємо дані нашої лабораторії і дані «Укртрансгазу» щодо якості газу в кожному регіоні України.
– Але погодьтеся, що інколи навіть чайник скип’ятити є досить проблематично…
– Мене найбільше дивують ці побутові експертизи… Коли люди сидять з годинниками біля чайника і фіксують час: раніше він міг закипіти за 10 хвилин, а тепер – за 15 хвилин.
Тут є дві проблеми: або проблема в чайнику, який треба почистити від накипу, або проблема з пальником, який теж треба почистити і відрегулювати.
Бо навіть за якістю і кольором того пальника можна визначити, що він забився, і треба провести його обслуговування. Це, може, й жарт, але є багато нюансів, які нівелюються після профілактичного обстеження газового обладнання. Плюс – не треба забувати, що зараз газообладнання не радянське, а здебільшого імпортне, яке розраховане все ж таки на трохи іншу подачу тиску і якість газу, аніж як у закордонних мережах. На це теж треба зважати.
Зараз лічильник крутиться так само, як колись. Просто колись газ коштував копійки, а нині дорожче, тому і на лічильник ви набагато частіше звертаєте увагу. Я відповідально можу заявити, що якість газу на Волині, як і в Україні, відповідає держстандартам, і він не гірший і не кращий, ніж був раніше.
Так само мене дивує, коли кажуть: є газ російський і є український. Та він в трубі змішується, бо немає такого, що одна труба веде газ із Росії, а друга – з власного українського газородовища.
В Україні газ іде в єдиному потоці, і ніхто його не розділяє. Такий самий газ, який постачається споживачам Волинської області, такий самий йде на територію Польщі, Угорщини та інших країн.
– На початку березня на Волині було оперативно введено надзвичайний стан. Із чим це було пов’язано?
– Надзвичайний стан був введений через неефективний менеджмент НАК «Нафтогаз України». Це їхня пряма зона відповідальності – відповідати за ці процеси, наслідки і причини, які відбувалися в березні. Всі пам’ятають цю акцію «Прикрути». На сьогоднішній день у нас немає проблем із газопостачанням. Але що буде через місяць-два – мені важко спрогнозувати. Я не хочу зараз говорити про можливе повторення такої ситуації, бо вона дуже боляче б’є передусім по нашій газотранспортній компанії, яка цілодобово займається безперебійним та безаварійним постачанням газу.
– Як вважаєте, чому, маючи «під носом» родовища газу (в Локачинському районі), держава не береться за видобуток, адже, за словами науковців, запасів удосталь?
– Так, ми маємо наш волинський газ, Локачинське газове родовище, яке в принципі до нас стосунку не має, бо воно входить в систему «Укртрансгазу» і експлуатується, здається, «Полтавгазвидобуванням». Але біда нашого волинського газу в тому, що він має дуже високий рівень вмісту сірки, і фактично його якість є нижчою за той, який іде з інших родовищ чи з тієї самої Росії.
Аби очистити його від сірки, потрібно великі кошти затратити, і, наскільки я розумію, такої чистки там немає. Воно то доцільно, але… Є проблеми. Там, де в Локачинському районі газ надходить безпосередньо в мережу з цього родовища, виникають проблеми з газовим обладнанням. Воно частіше виходить з ладу і надходить набагато більше скарг від споживачів щодо якості.
– То чому Україна настільки залежна від газу Росії?
– Я б і сам хотів знати… Це питання варто поставити політикам. На мою думку, все повинна регулювати держава, і поки вона не створить, як би банально не звучало, здоровий економічний клімат і законодавчу базу для того, аби було вигідно експлуатувати вітчизняні родовища, ще найближчі кілька років нам не вдасться уникнути цього.
У нас зараз більшість родовищ є приватною власністю. Можливо, це питання треба було б диверсифікувати і залучити зацікавлених у цьому іноземних інвесторів, які могли б якісно розробляти ці всі родовища. Але всі питання зводять до одного – треба вкласти великі гроші, аби отримати за 2-3 роки якусь віддачу. Та, на мою думку, це все реально і найближчі кілька років все повинно запрацювати. Я переконаний, що після нормальної розробки родовищ і впровадження енергозберігаючих заходів це реально зробити за 5-7 років.
Текст: Еля КОРОТИНСЬКА (Перший)
Фото: Роман ДОМБРОВСЬКИЙ (Перший)
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.
