У камінь-каширця Павла Зрума чудово виходить поєднувати дерево, інші природні матеріали з епоксидними смолами і створювати унікальні предмети інтер’єру, які наповнені гармонією та естетикою природи, дивують незвичним виглядом, дарують приємні емоції.
Втілюючи свої креативні рішення молодий майстер відкриває нові горизонти в сучасному дизайні, перетворює звичні речі на виразні зразки цікавого мистецтва, показує як додати затишку будинку, робочому місцю, будь-якому простору, вдало підкреслити їх стиль оформлення оригінальним елементом, який, без сумніву, привертатиме увагу, – пише газета «Полісся».
Для двадцяти шестирічного Павла працювати із деревом – звична і водночас захоплива справа. Столярує з дитинства, переймаючи досвід батька. У п’ятнадцять вже практикувався, виконуючи серйозні замовлення. Тоді часто допомагав тату, як підмайстер, їздив із ним на сезонні роботи до інших країн. Там, закордоном, вони разом зводили та оформлювали в дереві різноманітні об’єкти. Що також було для чоловіка хорошою наукою. А не так давно він спробував себе в литті епоксидною смолою. Здобуті раніше знання тут стали як ніяк доречними. Та все ж Павло і сьогодні продовжує далі вчитися, щодня вдосконалювати професійні навички, відкривати “душу” обраного напрямку.
– Смоли в роботі більш вибагливі, ніж дерево, хоча водночас і податливіші, еластичніші, дозволяють не обмежуватись на якихось певних формах чи об’ємах. Сам процес заливки не назву особливо складним, доводиться поморочитися лише з тим як підібрати точні пропорції смоли й затверджувача, витримати потрібну температуру застигання, не допустити закипання маси. Мені тепер це не важко, навчився. Однак спочатку виникали труднощі. Дешевих смол намагаюся не застосовувати, адже з ними результат непередбачуваний, та й чистоти лиття практично не досягти, в масі буде багато бульбашок. Їх, звісно, можна приховати кольоровими пігментами. Але краще взяти дорожчі складники і позбавити себе мороки та отримати більшу якість, – розповідає співрозмовник
У поєднанні зі смолами дерево виглядає привабливо, не чужорідним, набуває рис чогось зовсім іншого. Багатьом людям подобається легкість, яка відчувається, коли бачиш вироби Павла, те, як він вміє зробити так, аби здавалося немов масивний стіл зовсім не має ваги, елементи конструкції меблів “зависли” в повітрі, прикрашати свої оселі та дарувати рідним, знайомим друзям виготовлені ним годинники, котрі відраховують час на імпровізованих “лісових галявинах”, або “водному плесі”.
– Щоб досягти цього ефекту, зазвичай, використовую цільні шматки різних порід деревини, або оброблені відрізки, дошки чи якість частини, експериментую з тим, що додаю зібрані у лісі кору, мох, шишки, жолуді. Якщо гарно підібрати ці складові й скласти між собою в певну композицію, а потому залити смолою, створюватиметься ілюзія чогось цільного, монолітного та при тому легкого. Водночас смола розкриє структуру дерева, красиво дивитимуться вигадливі деревні візерунки, кожна лінія, – пояснює Павло.
Дбає майстер не лише про вишуканість своїх творінь. Він також приділяє велику увагу їх функціональності. Відтак, його меблі та різноманітні інтер’єрні елементи довговічні, прості в догляді, обладнані корисними опціями, аби користування ними приносило винятково задоволення.
Олександр ПРИЙМАК
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.
