Сьогодні нововолинець Андрій Кіндюк – майор, офіцер 118-ої окремої механізованої бригади, начальник відділу. Народився в сім”ї військового льотчика в часи срср і добре пам”ятає, як з батьками жили у воєнних гарнізонах на Далекому Сході. Із здобуттям незалежності тато присягнув на вірність Україні, а син після закінчення Нововолинського електромеханічного коледжу, вступив на навчання у Львівський університет і паралельно на військовій кафедрі здобував військову спеціальність. У рідному місті він очолював відділ ведення державного реєстру виборців і цього ввічливого, знаючого свою справу посадовця знало багато людей, бо ж ми всі виборці. Війна внесла свої жорстокі корективи в життя лейтенанта запасу, який вже з дружиною Наталею виховували сина.
Про це пише газета «Наше місто».
–У травні 2022 року отримав повістку, – згадує Андрій, – зібрав речі і пішов у військкомат. Тоді саме на Волині формувався 50-й окремий батальйон, який став основою для створення нашої бригади. Його ряди поповнили уродженці Волині, Житомирської і Черкаської областей. У даний час наша частина успішно тримає оборону на відведеній ділянці у Запорізькій області. Зараз такі підрозділи мають право самим набирати воїнів, тому кому болить душа і серце за Україну, хто конкретно хоче наближати ПЕРЕМОГУ– звертайтеся у рекрутинговий центр нашої бригади, тел. 068 47 12 118.
–Твоя робота зачіпає дві точки: люди-папери…
– Мовлю, яка воно є без прикрас: на війні постійно потрібні люди, така вона зла мачуха. Люди приходять у бригаду бойові, в основному з нашої області і Чернігівської, є земляки. Ось Володимир з Нововолинська вже командує протитанковим взводом. Але цих людей треба оформити, ведення особових справ, реєстрація наказів, переміщення солдатів, офіцерів, звільнення. Ось у наш відділ потрібен писар, який дуже каліграфічно, тобто красиво пише – для виписки нагородних документів, посвідчень.
Роки війни змінили Андрія Кіндюка, як він поділився – з”явилася сивина на скронях, життєві постулати деякі довелося переглянути і є впевненістьу наших людях, у силі їхнього характеру. Коли є відпустка, як і цього разу, то приємно бачити сина,вже вищого на голову за батька. Тато йшов на війну, він був хлопчаком-шестикласником. Зараз вже юнак –дев”ятикласник. Приємно бачити йому, що в час війни місто не перебуває в застої: оживилося житлове будівництво на 5-му і 6-му мікрорайонах, на маршрутах ходять сучасні комфортабельні автобуси.
–Андрію, у даний час почали ПЕРЕМОГУ пов”язувати з президентом Трампом?
Відповів з гумором.
– Про нього чули, але його не знаємо. Такі питання не обговорюємо – ніколи. Ми, як і всі воїни ЗСУ, весь народ конкретно наближаємо ПЕРЕМОГУ, яку неодмінно здобудемо.
Ігор Лісовий
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.
