Вчора, 20 вересня, у Підгайцях в останню путь провели захисника України Артема Ротмістренка.
Про це повідомили у Підгайцівській громаді.
Мешканці утворили живий ланцюг, стоячи на колінах, з державними прапорами та квітами в руках.
«На подвір'ї батьківської хати священнослужителі, родина, місцеві мешканці, побратими та представники місцевої влади розпочали спільну молитву за душу загиблого воїна.
З фото на присутніх дивився усміхнений, молодий, щирий та добрий Артем, а на рушнику хлопці тримали перев’язаний чорними стрічками весільний коровай. Війна забирає найкращих, найвідважніших – цвіт нашої нації», – йдеться в дописі.
Траурною ходою захисника проводжали до Свято-Михайлівського храму у Підгайцях, де відспівали бійця.
«Спільною молитвою, зі сльозами на очах та невимовною тугою на обличчях прощалися земляки, згорьована мати та брат з військовослужбовцем», – додають у повідомленні.
Настоятель місцевого храму, Отець Іван розповів, що особисто знав Артема, адже він відвідував Свято-Михайлівську церкву:
«Як і кожна людина він хотів жити і повернутись живим до мами, але загинув за кожного з нас, за усіх близьких. Всечесні отці, родина, побратими, браття та сестри, подивіться на жовто-блакитний стяг, там цитата: «Немає більше від тої любові, як хто душу свою покладе за друзів своїх». Іоана15:12-13.
Плачуть небеса не тільки у Підгайцях, ціла Україна плаче, бо в кожному місці є мати, жінка, яка зустрічає чоловіка чи сина в домовині. Вже 8 років ці молоді юнаки, не встигши влаштувати життя, гинуть, захищаючи рідну Україну.
Артем був скромною людиною, але з чоловічим стержнем. Він міг поїхати закордон, відкосити, але не так матір виховала сина, який прийняв рішення захищати Батьківщину, і робив це у декілька ротацій. Дякуємо за твій подвиг, що захистив. Спочивай з Миром...»
Поховали захисника на місцевому кладовищі у Підгайцях, де раз у раз звідусіль лунали слова: «Слава Герою! Слава Україні!».
Довідково: Ротмістренко Артем Володимирович народився 4 травня 1986р. у м. Харкові. Закінчив місцеву школу №140. Артем отримав вищу освіту в галузі комп'ютерних наук та інформаційних технологій на базі НТУ " Харківський політехнічний інститут".
Працював програмістом за контрактом. З серпня 2015 року був мобілізований в АТО, де проходив службу до жовтня 2016. Двічі був нагороджений медалями: «За оборону промзони "Авдіївка" та «122 Окремий Аеромобільний Батальйон».
У листопаді 2017 переїхав з сім'єю - мамою та старшим братом у Підгайці. Тут хлопець відвідував місцевий Свято-Михайлівський храм та настоятеля, військового капелана отця Івана, якого обрав собі за духовного наставника.
Зі слів матері, Артем був довгожданою дитиною, адже різниця у віці з старшим братом у них 11 років. У дитинстві займався карате, писав вірші, був добрим, любив фантазувати.
Ротмістренко Артем був мобілізований 21 березня 2022 року Луцьким РТЦК та СП Волинської області.
13 вересня в результаті мінометного обстрілу противника у бою за Батьківщину в районі населеного пункту Білогірка Херсонської області Артем отримав важкі поранення.
14 вересня 2022 року воїн помер під час евакуації в ході надання медичної допомоги. Як повідомили військові, солдат виявив стійкість та мужність.
Хлопець не був одружений, у нього лишилася мати та старший брат.
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.
