Від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну чимало волонтерських ініціатив взялися за виготовлення маскувальних сіток та кікімор для військових. Бо це на війні – розхідники, потреба у яких – велика. Одна з таких – під егідою руху «Меценати для солдата» Руслана Теліпського – має, так би мовити, центральний штаб у Волинській обласній бібліотеці для юнацтва та кілька пунктів у межах Луцька. Тут кажуть: надходить велика кількість замовлень. Аби виконувати їх швидше, треба більше робочих рух. І було б дуже добре, якби люди активно долучались до допомоги.
«Перший» побував у гостях у волонтерок і розпитав про «кухню» цього процесу: матеріали, ціни, техніки, обсяги, труднощі та речі, які надихають.
«Взялися за роботу навесні 2022-го. Тоді одну кікімору плети з тиждень», – розповідає Вікторія Маткова. Вона працює у бізнесі, але майже з початків і до сьогодні займається організацією та координуванням усього процесу.
Стартувала ця робота з плетіння кікімор. Це, до слова, такий камуфляжний костюм, який маскує силует під навколишнє середовище і цим допомагає непомітно пересуватись місцевістю. Спочатку робили їх із мішковини, зараз же – зі спандбонду (інноваційного текстильного матеріалу, який виготовляється з найтонших волокон полімеру – авт.).
«Кажуть наші захисники, що навіть болото не чіпляється. Полежали, зробили роботу, піднялись обтрусилися – весь бруд відпав», – пояснює співрозмовниця.
Вікторія наголошує, що кікімори та сітки – дуже важлива складова захисного спорядження.
«Це така річ, без якої не можна. Просто необхідність, яка зберігає життя. Ми не можемо виготовити кулі, але ми можемо наплести сіток та кікімор. І найкращий відгук для нас – це збільшення кількості замовлень з тих точок, куди ми передали виготовлене нами раніш», – стверджує жінка.
Щодо сіток, то, як каже Вікторія, вже з осені 2022-го волонтерки зрозуміли, що у них є велика потреба і вони можуть доєднатися до її вирішення. Тож майже за рік роботи тут наплели їх у різних розмірах та кольорах, залежно від пори року або ландшафту, кілометри.
«Основою слугує рибальська сітка. А на неї наплітається спандбонд (раніш, щоправда, робили це із звичайної тканини). Агроволокно фарбоване так, щоб його не видно було в приладі нічного бачення. І це вже перевірили військові Плюс тканина має домішки, завдяки яким не руйнується ультрафіолетом», – зі знанням справи говорить Вікторія.
Вона уточнює, що існує безліч технік наплітання. Тож обмінюються досвідом із іншими волонтерами вони постійно. У бібліотеці дотримуються техніки «хаос» – поєднують різні кольори, при цьому стрічка у жодному разі не може лягати довгими прямими лініями (адже тоді залишаються дірки, тож і сітка, й об’єкт стають помітними для дрона).
Пригадуючи пройдений шлях, Вікторія Маткова каже: обсяги замовлень збільшувалися, тож зростала і кількість людей, які доєднувалися до роботи. Так врешті вони розвинулися в чималеньку організацію.
Тож наразі у Луцьку діє кілька пунктів, де можна доєднатись до допомоги та плетіння. Точки є різних частинах міста: у лабораторному корпусі Волинського національного університету імені Лесі Українки на вулиці Банковій, у будинку, де працює студія «Чарівний пензлик» на проспекті Перемоги, у приміщенні пластмасового заводу на вулиці Рівненській та у бібліотеці біля Свято-Троїцького собору.
А власне плетінням займається чимало людей різного віку, статусу та професій. Тож за роботою можна побачити і 85-літню бабусю, і студентів у вільний від занять час, і персонал садочків, і викладачів університету, і місцеві, і переселенки. Аби зробити більше і швидше, також тут співпрацюють з центром зайнятості.
Ті, хто не може плести у перелічених пунктах, але хоче допомогти, нарізають тканину вдома. Є люди, які беруть рулони спандбонду до себе на роботу і роблять смужечки потрібного розміру там усім колективом. Бо така кропітка праця потребує дуже багато часу.
Попри цей конвеєр, кажуть жінки, вони постійно живуть у стані авралу.
«Рук все одно мало. Ми розуміємо, дивлячись на перелік замовлень, що треба працювати ще більше, ще швидше. Дуже велика необхідність у людях, бо щораз більша потреба – у кількості сіток та кікімор»,– розповідає одна з постійних волонтерок Оксана Романець.
Жінка – приватна підприємиця, однак щодня багато часу приділяє цій справі.
Зараз волонтерки приймають запити на сітки та кікімори різного рівня складності.
На індивідуальні прохання часто відгукуються, якщо є можливість контактувати із замовниками. Часом це трапляється тоді, коли військовий перебуває у відпустці або на лікуванні та приходить по допомогу. Тоді на фронт він повертається з камуфляжем.
«Чим більше ми відправляємо, тим більші запити. Війна не чекає, хлопці не чекають, у них там вихідних немає. Відповідно, ми мусимо інтенсивніше працювати, щоб забезпечити щоразу об’ємніші замовлення», – розповідає Вікторія.
Готові сітки та кікімори відправляють або поштою, або машиною з волонтерами. До кожного пакунка додають дитячі малюнки та листи. Військові висловлюють окрему подяку за це
.
Це теж спосіб показати свою роботу, залучити волонтерів та гроші.
Фінансово це все дуже витратно. Стандартний рулон однотонного спандбонду, намотка в якому – 300 метрів, вартує у межах чотирьох тисяч гривень, фарбований у піксель – приблизно шість тисяч. Виробники є у Львові, Дніпрі, Василькові, Ірпені. Волинянки обирають найвигідніший на той момент варіант закупівлі.
Матеріал використовують доволі швидко. Бо, наприклад, одного рулону на стандартну сітку (6 на 4 метри) вистачає на десять штук. Це – базовий розмір. Максимальна ж виготовлена тут становила 12 на 18 метрів. Для якості одночасно в роботі є кілька рулонів різного принту.
«Гроші на матеріали збираємо і поміж собою, і поширюємо повідомлення з реквізитами в соцмережах. Показуємо, що робимо, бо лише так можна сподіватися на донати. Перекриваємо потреби за рахунок участі цивільних, які прагнуть якнайшвидшої перемоги», – каже Вікторія.
І стоїть скриня для благодійних пожертв.
Жінки наголошують, що дуже вдячні усім, хто надсилає чи приносить кошти. Бо так виходить, що кожного разу потрібно більше, ніж було. «Найприкріше, коли не вистачає буквально тисячі, щоб забрати матеріал з пошти», – додає Оксана.
Для охочих підтримати волонтерську ініціативу коштами – реквізти
На сітки 🎯Ціль: 12 000.00 ₴
🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/27Xr2ETxbn
💳Номер картки банки
5375 4112 0600 1955
Під час розмови відчувалося, що у бібліотеці не просто плетуть засоби захисту. Тут цим живуть, переймаються кожною деталлю та результатом. Лише за останніх місяць відправили захисникам та захисницям майже чотири десятки кікімор.
«Я бачу людей, які багато трудяться та вкладають купу вільного часу, власних коштів та енергії в це волонтерство. Вони усі різні, але просто неймовірні. Я від них у захваті. Це додає сил та мотивації робити щораз більше», – наголошує Вікторія.
Текст: Оксана ГУМЕНЮК та Ольга БУЛКОВСЬКА
Фото Оксани ГУМЕНЮК та з особистих архівів волонтерок
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.
