Волинян – і не лише колег-журналістів – приголомшила загибель у ДТП Юрія Яцюка.
У численних дописах у соцмережаж люди діляться теплими спогадами про відомого журналіста і телеведучого, відзначаючи його доброту, харизму, енциклопедичні знання, а також висловлюють жаль із приводу трагедії, яка шокувала багатьох.
Нагадаємо, у селі Струмівка біля Луцька сталася смертельна аварія, у якій загинув відомий волинський журналіст Юрій Яцюк.
Ірина Констанкевич: «Ошелешили страшною новиною. Загинув Юра Яцюк. Відомий журналіст, гарний товариш. Це жахливо. Ще в середу ми разом святкували ювілей школи. Він жив цим святом, робив фільм, писав сюжети, збирав народ. І виявилося, що це його лебедина пісня. Одержимий добром чоловік! На жаль, був.... А в пам`яті нашій є і буде.... Світла пам`ять».
Михайло Імберовський: «Як важко і нестерпно боляче усвідомлювати жорстоку реальність, важко розуміти, що більше ніколи не зможеш порозмовляти, більше ніколи не побачиш дуже позитивного, життєрадісного і розумного товариша…
Як же так? Чому? Ми ж ще багато з того, що планували не зробили....
Спи спокійно, наш Голосе волинської спортивної журналістики!..»
Ольга Бузулук: «Він плакав, як дитина, на 75-річчі другої школи, ходивши поміж рядами та знімаючи на свій телефон радісні обличчя гостей свята.
Її випускник, один з ведучих того прекрасного вечора. І я витерла йому ті сльози суму й радості.
Юрій завжди цілував руку, чи не єдиний з-поміж знайомих чоловіків.
Хай Тобі там буде добре. А нам буде сумно без Твого позитиву, Твоїх усмішок, Твоєї харизми...»
Ірина Варварук: «Сльози, що застелають екран мобілки, тяжкий біль комом у горлі, у серці, бо вже нема Юрки Яцюка. Не вірю, мозок відмовляється приймати гірку дійсність. Як? Як же так? Завжди усміхнений, надзвичайно добрий, талановитий наш з вами Юрка Яцюк вже там, де немає ні смутку, ні журби...»
«Юра Яцюк то ціла епоха! Талановитий і неймовірно добрий наш з вами Юрка! Прийми, Боже, його світлу душу в свої оселі! Ми з ним от тільки Сидорука Степана провели до небесного царства, а тут таке!?!?!?!?!? НЕ ВІРЮ!!!»
Аня Бліннікова: «Небо забирає найкращих… Ви найбільше знали про спорт і спортсменів, розповідали смішні байки і ніколи не впускали нагоди привітатися і поцілувати в щоку. Не вірю що його більше немає...»
Павло Данильчук: «Мабуть, більшість тут луцьких френдів знали добряка-журналіста Юру Яцюка. Не стало... Пишуть, збила машина поблизу крамольного місця… Не віриться… Бережіть себе та рідних! А я Юрі – вічний спокій…»
Олексій Веремійчик: «Світла пам‘ять про тебе, добряк! Спочивай з миром Юрій Антонович!»
Ірина Кунинець: «Світла пам‘ять. Не віриться... Пам‘ятатиму тебе завжди усміхеним».
Андрій Петрушко: «Дуже шкода... Ще нещодавно на презентації книги "Футбол у Волинському воєводстві" дивувався енциклопедичним знанням Юрія Яцюка про волинський та український футбол. Цікава людина, з якою було приємно спілкуватися... Вічна пам'ять... Велика втрата для волинської журналістики...»
Міша Слепчук: «Це просто жах! Я його знав більше 20 років. Реально Добряк! Дуже, дуже шкода.... Просто немає слів. Якраз тільки знайшов себе і реально був на свому місці! Вічна память. Приховати або поскаржитись на це».
Департамент сім’ї, молоді та спорту Луцької міської ради: «Сьогодні, 8 березня 2019 року на 58 році життя перестало битися серце Заслуженого журналіста України Юрія Яцюка.
Людина, яка віддала не один десяток років журналістиці, на жаль, пішла з життя. «Нехай земля буде пухом і царство небесне».
Вікторія Семенюк: «Не хочу вірити, що Юри більше немає. Нестерпно боляче...»
Анатолій Войнаровський: «На жаль, не стало світлої, позитивної людини - Юрка Яцюка. Йому і Роману Флішаровському на небі буде дружньо і весело, а нам сумно. Світла пам’ять обом»
Тетяна Грішина: «Дуже шкода, він був справді колоритним спортивним журналістом і дуже добрим колегою».
Оксана Швець: «Не можу повірити ((( Шкода, що так рано, Юрій Антонович... Та ще в такий день! Завжди веселий, галантний і "всюдисущий " у спорті Юра. "Спорт для всіх " Юрія Яцюка... Уже на футболі два друга в секторі журналістів не побачимо... Пішов Флішаровський, а за ним - ти ((( Світла пам'ять...»
Софія Калюжна: «Мене привів на Волинське телебачення з інститутського профкому… Більше 20 років разом пропрацювали… Тільки недавно Мучака з ним їздили хоронити… Папа, папа… Спочивай з Богом!»
«Мені здається, що його знав весь світ, і так Бог дав, що ніхто не забуде, коли його не стало… Сумне 8 Березня...»
Довідково
Заслужений журналіст України, багаторічний автор спортивних сюжетів та програм Волинської обласної державної телерадіокомпанії, згодом Волинської регіональної дирекції НТКУ, а пізніше й ТРК «Аверс» Юрій Яцюк розповідав виданню Хроніки Любарта, що батьки хотіли його назвати Ігорем. Але дата народження не залишила вибору: хлопчик народився саме в день першого польоту у космос 12 квітня 1961 року. Тому новонароджений став тезкою першого радянського космонавта Юрія Гагаріна.
У юності Юрій Яцюк чимало свого часу віддавав спорту: легкій атлетиці, футболу.
Закінчивши у 1984 році будівельний факультет Луцького філіалу Львівського політехнічного інституту, працював майстром ПМК 173. І лише згодом пішов у журналістику.
Завдяки спортивній журналістиці, вдалося поспілкуватися з багатьма цікавими людьми: Сергієм Бубкою, Андрієм Шевченком, Олегом Блохіним, Романом Гонтюхом.
Звання «Заслуженого журналіста України» отримав у 2013 році.
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.
