З 1 січня 2018 року в Україні відмінили обов'язкову сертифікацію будматеріалів.
Цей крок мав стати першим етапом гармонізації українських стандартів з європейським.
Йдеться про те, що рішення простимулює вітчизняний ринок будматеріалів і дозволить українським виробникам увійти зі своєю продукцією в Європу.
У 2015 році, коли приймалося рішення про відміну сертифікації, передбачалося, що до 2018 року Україна імплементує положення Регламенту ЄС 305/2011, що забезпечує контроль над якісю буматериалвв на території Євросоюзу.
В результаті сертификацію відмінили, а Регламент не встигли імплементувати. Україна отримала практично безконтрольний ринок будівельних матеріалів. Property Times намагався розібратись, яка ситуація з якістю будматеріалів, які сегменти виявилися найбільш вразливими, та чи є шанс виправити помилки.
Стало гірше.
Під неякісною продукцією ми маємо на увазі матеріали кустарного виробництва, підробки під відомі торгові марки, імпорт невідомого походження, прострочені матеріали, продукцію, що не відповідає вимогам нормативних документів – цей перелік можна продовжувати, такий товар вдосталь представлений у дрібних роздрібних точках, на оптових ринках, і навіть, як виявилося (про що — нижче), у великих будівельних супермаркетах.
Проблема якості будматеріалів існувала задовго до відміни сертификації, але післе того, як ринок пішов у вільне плавання, ситуація погіршилася.
«На ринку України зросла кількість фальсификату – продукції, яка не відповідає стандартам. В цілому експерти оцінюють рівень фальсификату на світовому ринку будматеріалів у межах 5-7%. Для сучасної України, через відсутність механизмів дієвого контролю, я би оцінила цю долю до 10%, — коментує керівник сектору «Будівництво» BRDO Олена Шуляк.
— І, якщо раніше ми відзначали в основному фальсифікат в сегментах, які традиційно «бадяжились в гаражах» (будівельні і цементні суміші, лакофарбові матеріали, будівельні клеєві розчини, тощо), то тепер можна зустріти і больш високотехнологічну у виробництві продукцію – металочерепицю, енергоефективні віконні і дверні системи».
Погіршення ситуації нам підтвердили в Ассоціації «Український Центр Сталевого Будівництва», в Союзі споживачів України.
«Якщо пару років тому в торгівельних мережах будівельних матеріалів були як і справжній хороший цемент, так і підробка, яка легко вгадувалася по ціні, то в цьому році в окремих торгівельних точках вибору не було: весь представлений асортимент цементу — це фальсифікат, до того ж по зовсім небюджетній ціні», – коментує виконавчий директор Союзу споживачів України Максим Несмеянов.
Найвразливіші сегменти.
Найбільш «вразливі» сегменти — цемент і сухі суміші, так як їх розфасовують, де і хто завгодно, вважає президент Всеукраїнского союзу виробників будматеріалів Іван Салій.
В результаті спільного проекту Ассоціації «Укрцемент» і Союзу споживачів України «Обличчям до споживачів: Дослідження ринку фасованого цементу 2017» по перевірці якості і маркуванню фасованого цементу в торгових точках України, виявилося, що 82% незаводського цементу і цементу з порушенням маркування – фальсификат, тобто продукція, що не відповідає заявленим характеристикам.
І першою візуальною ознакою фальсифікованого цементу є порушення вимог маркування мішка, в тому числі продукція без зазначення виробника.
В поточному році Союз споживачів ще раз перевірив, який цемент продають в будівельних мережах і на ринках, результати невтішні – на більшості продукції нема документів, підтверджуючих якість, порушене маркування, багато прострочки.
«До того ж цілі палети простроченої продукції списувати ніхто й не збирався. В одномц з магазинів на цемент, заявлений, як марка 500, нам представили документи на марку 400. Деякі мережі скотилися до рівня стихійних ринків, розробив цілу схему, як обходити контролюючі органи. На наші попередні скарги, ніякої реакції нема», – ділиться спостереженнями Максим Несмєянов.
Ще одне цікаве дослідження по замовленню Ассоціації «Укрцемент» провела компанія GFK Ukraine. В ході дослідження интерв'юєри відвідали 180 торгових точок (супермаркети, місцеві мережеві магазини, відкриті ринки будматеріалів, машини з будматеріалами на об'їздних дорогах та ін.) в різних регіонах України. Интерв'юєри, серед іншого, вивчали, чи є представлені упаковки оригінальними (заводськими, тобто виробництва компаній повного циклу: Івано-Франківськцемент, CRH plc., Dyckerhoff Cement Ukraine, Heidelbergcement Ukraine, Eurocement-Ukraine) чи ні. Среди незаводського було виділено три групи: підробка під відомі бренди, інші торгові марки і небрендовані упаковки. В цілому частина підробки бренду становила 11,6% по кількості спостережень і 8,0% з урахуванням фізичного об'єму наявного цементу. Тобто вказування бренду на упаковці не гарантує, що це оригінальний цемент відомої торгової марки.
Окрім цементу, страждає також сегмент лакофарбової продукції. Тут можна виділити дві основні проблеми – прострочка, якої багато в невеликих магазинах, і достаток дешевого товару «no name». «Зараз ринок перенасичений дешевим «не брендовим» товаром, який забирає на себе клиєнтів, що прагнуть зекономити. Такі товари не мають стійкого іміджу, їх якість не перевірена часом, тому підробити їх досить легко», – коментує Олексій Нічіпорук, директор по маркетингу компанії «Капарол Україна».
На думку експерта, вирогідніше всього зустрити фальсификат на стихійних ринках. В будівельних супермаркетах і в офіційних представників мають бути сертифікати якості на брендову продукцію.
Є проблеми і в галузі будівельних металоконструкцій. «Виробництво огороджувальних конструкцій (металочерепиця, профнастил, фальцева кровля, фасадні панелі і касети) більш ніж на 70% здійснюється з рулонного покрашеного металу, який по своїм характеристикам не відповідає прийнятим в розвинутих країнах вимогам до захисного (оцинкованого і полімерного покриття), – заявляє В'ячеслав Колесник, виконавчий директор Асоциації Український Центр Сталевого Будівництва (УЦСБ).
– Тобто при нормальній вимозі до грамажу цинку 225 г/кв. м переважаюча частина металу на український ринок поставляється з цинком 20-60 г/кв. м, замість товщини полімерного покриття 25 микрон поставляється 12-15. Мінімальна дозволена товщина металу для будівельних виробів – 0,4 мм по сталевому сердечнику, що приблизно відповідає 0,45 мм товщині з урахуванням цинкового и сталевого покриття.
В Україні масово виробляються профільовані настили з металу товщиною менше 0,4 мм, мінімальна товщина, з якою доводилося стикатися – 0,15 мм плюс захисна плівка. Тобто по суті 70% виробів на ринку – це фальсифікат».
Як стверджує В'ячеслав Колесник, значна частина такого фальсифікату продається як якісний метал, часто маркується під назвами європейских брендів-виробників і тому є контрафактом. «При цьому компанії-профільовщики і продавці, які продають такого роду контрафакт, не лише обманюють споживача, а й отримують додатковий дохід в розмірі від 15 до 35% без врахування різниці по товщині продукції», – говорить експерт.
Гіпсокартонні профілі виготовляють товщиною менше 0,5 мм и з цинком менше 100 г/кв. м, як того мінімально вимагає відповідний український стандарт. «В Україні масово випускаються профілі товщиною 0,33-0,35 мм с цинковим покриттям 20-40 г/кв. м. Несучі конструкції — а саме металеві каркаси — фальсифікуються шляхом недотримання на виробництві (а часто на колінці в полі чи на будмайданчику) технології підготовки поверхностей, режимів зварки, покраски», — продовжує виконавчий директор Ассоціації УЦСБ.
Ще один вразливий сегмент — ринок енергоефективних матеріалів і конструкцій, куди можна віднести вікна, двері, утеплювачі, тощо. «Держава, яка зацікавлена в термомодернізації будівель, готова здійснювати держпідтримку при закупці таких матеріалів. А енергоефективні віконні і дверні системи в структурі матеріалів можуть займати до 60%. Росте попит, і, відповідно, пропозиція. І як наслідок — рівень фальсификату, — коментує Олена Шуляк. — Найбільш поширена ситуація — продаж простих віконних систем під виглядом енергоефективних. Відсутність обов'язкової сертифвкації, яка раніше була стримуючим фактором для проникнення такого типу фальсифікату в крупні мережі, перестала існувати. Й до традиційних каналів (ринкам, інтернет-майданчикам) додались навіть крупні торгові мережі. Бо відсутність чітких правил и відповідальності органів сертифікації за видачу подробних сертифікатів тільки на руку “дільцям”».
Імпорт чи вітчизняні матеріали?
У Всеукраїнскому союзі виробників будівельних матеріалів нас завірили, що провідні підприємства-участники Союзу брак не продають. «У них бренд, імідж і європейскі сертифікати, продукція відправляється на експорт в Італію, Чехію, Польщу, Великобританію та Ізраїль. Наприклад, керамічна плитка експортується в 30 країн світу, в тому числі і в США», — коментує Іван Салій.
В’ячеслав Павлов, директор по развитку компанії NOVBUD вважає, що вирогідність купити підробку набагато вища серед імпортних матеріалів. «Наприклад, віконні профілі, які підносять, як відомий німецький бренд і пересічний громадянин не має можливості протестувати його. Або сухі цементно-піщані суміші, реальний склад яких можна перевірити вже на практиці», — говорить експерт.
Але це справедливо не для всіх груп товарів, наприклад, специфіка виробництва і фасвання цементу дозволяє «дільцям» фасувати якийсь порошок, який лише зовні нагадує цемент.
«Діяльність підприємств-виробників цементу включає в себе реалізацію продукції в тарі и насипом, в тому числі роздрібним мережам чи фірмам-відвантажувальним центрам, які отримують від виробника сертифікований по вимогам ДСТУ насипний цемент, зберігають його и здійснюють упаковку за допомогою відповідного обладнання. На цьому этапі, при відсутності державного ринкового нагляду і контроляю над дотриманням
вимогам нормативних документів виробництва і реалізації будівельних материалів, існує найбільший ризик виникнення продукції з порушеннями технології виготовлення, а саме безконтрольного введения домішок
в заводский цемент. Найчастіше такий цемент потрапляє в оборот в тарі з порушенням маркування, як правило, відсутня назва виробника», – поясює виконавчий директор Ассоціації «Укрцемент» Роман Скильский.
Шляхи вирішення проблеми
Участники ринку констатують, що поки дієвих механизмів боротьби з фальсифікатом та низкоякісною продукцією нема. «Держава дотримується такої точки зору – споживач має свідомо робити свій вибір, але як можна свідомо обирати, коли виботу нема?», – говорит Максим Несміянов.
Девелопери и забудовники самостійно контролюють якість материалів, які використовуюються при будівництві. «Кожен поважаючий себе крупній забудовник, що цінує свою репутацію і дотримується всіх ДБН, працює напряму з авторитетними заводами-виробниками та офіційними дистриб’юторами закордонних компаній», – говорить В’ячеслав Павлов.
Ассоціації виробників розробляють власні методи боротьби з фальсифікатом. «В ситуації, коли в країні фактично відсутній ринковий нагляд, основні інструменти захисту ринку від фальсифікованого цементу для Ассоціації «Укрцемент» - это пост постійний моніторинг ринку, інформування споживачів про ризики використання фальсифікованого цементу и системна работа с торговими мережами по дотриманню вимог нормативних документів при реалізації продукії.
Так, за ініціативою Ассоциації «Укрцемент», в 2017 році був подписаний Меморандум про гарантію якості цементу в торгових мережах Украини. Сторонами Меморандума є: від виробників цементу - Ассоциація «Укрцемент», від споживачів — Союз споживачів України и від торгових мереж – рітейлер «Епіцентр» и «Нова Лінія».
Результати впливу цього Меморандума на ринок видно з дослідження GFK Ukraine 2017 року. Вперше з 2011 року баланс ринку тарованого цементу між заводским и незаводским, який весь цей час залишався незмінним, все ж таки зрушився. Дослідження показало, що в 2017 році 72,8% на ринку тарованого цементу – оригінальний заводський цемент», – коментує Роман Скильский.
З іншой сторони, для полноцінної протидії фальсифікату потрібні зміни на законодавчому рівні, і першим кроком має стати імплементація положення Регламенту ЄС 305
«Треба ввести обов’язкову декларацію кожним виробником стандарту, відповідно з яким випускається продукція, і заборонити виробництво продукції за власним ТУ при наявності національного (ДСТУ) аба гармонізованого (ДСТУ EN) стандарту на продукцію, — коментує В’ячеслав Колесник.
— Мінрегіону необхідно розробити Правила закупок будівельних материалів на бюджетні об’єкти. Необхідно поновити роботу органів ринкового нагляду и надати право галузевим асоціаціям виробників звертатися до таких органів на рахунок наявної у них інформації про випуск і застосування на об’єктах бдівництва фальсифікованої продукції».
Але, все ж, лише робота на всіх рівнях, з великою вирогідністю зможе дати результат. «Я вважаю, що досвід державно-приватного партнерства у сфері контроля якості з залученням громадських і професіональних асоціацій — це эфективний шлях, — говорить Олена Шуляк. — Якщо на якомусь етапі держоргани не справляються с процесом контролю за обертом фальсифікату на ринку по причині відсутності ресурсів, логічно залучити для контролю ресурси громадської та галузевої спільнот».
А ще — сприятливо позначитися на ринку при належному контролі зможе посилення покарання за поставку фальсифікованої продукції. Також необхідно створити систему інформування споживачів про декларації виробників, вимогах по якісним характеристикам, супроводжувальним документам і гарантійним забов’язанням на будівельні вироби.
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.
