У будинку сімейного типу в селі Угринів Городищенської громади виховує 10 дітей від чотирьох до 14 років Лілія Зоз із Лисичанська Луганської області. У домі, який безплатно надав місцевий підприємець, оселилися з травня.
Як розповіла Суспільному жінка, повномасштабний збройний напад росії 24 лютого став важким ударом для родини.
"За два дні до війни узяла ще чотирьох дітей. На початку березня у Лисичанську уже не було води цілий тиждень і уже вибухи було чутно зовсім близько, діти не виходили на вулицю, бо було страшно, ми спали у закутку за диваном. Не виходили у підвал, бо там було сиро і холодно і щоб діти не захворіли", – розповіла жінка.
Виїхати з Лисичанська допомогла доросла донька Лілії Олена Зоз. Вона знайшла волонтерів, які вивезли дітей і маму до Дніпра.
"Коли мама хотіла виїздити, уже не було залізничного сполучення і вона не могла виїхати потягом. Треба було знайти організованіший метод, щоб їх вивезти. Тоді уже була дуже така напружена ситуація на Бахмутському напрямку: і обстрілювалася дорога, і було вже небезпечно виїздити, але він (волонтер – ред.) узяв відповідальність", – говорить жінка.
З Дніпра Лілії Зоз із сімома дітьми вдалося виїхати до Львова. Згодом родина виїхала в Австрію. "Ми за кордоном жили місяць, а потім усе одно хочеться до дому. На батьківщину тягне сильно", – каже жінка.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Поїхав, коли мною зацікавилася ФСБ», – лікар з Куп’янська, який тепер живе на Волині
Уже оселившись на Волині, влітку Лілія прихистила ще дітей. "Взяла із притулку у Львові ще трьох діток. Вони теж маленькі, самі з міста Лисиися. Тільки дітьми. І все, що я можу зробити зараз – це бути з дітьми", – говорить переселенка.
Зараз в Угринові менші п’ятеро дітей ходять у дитсадок, старші у школу. 14-річна Оксана Іщенко – найстарша дитина у родині. Дівчина навчається у сьомому класі, каже, з усіма подружилася.
Дім Лілії Зоз у Лисичанську цілий, а квартира розбита – у дах потрапив снаряд. "Зараз там іде війна на околицях міста, зв’язку там немає, комунікації там немає. Зв’язуватися з людьми неможливо. Нам тут дуже подобається, дуже гарно. Ми чекаємо звільнення і нашого міста, і інших міст України", – додала жінка.
Окрім родини Зоз, у Городищенській громаді проживає ще сотня вимушених переселенців, – розповіла начальниця відділу соцзахисту сільради Галина Подмовська.
"Проживають на території громади у населених пунктах у приватному секторі. Також 27 чоловік проживає у гуртожитку Сенкевичівського ліцею. У селищі Сенкевичівка. Це переселенці Донецької, Луганської областей. Житло безплатне", – додала посадовиця.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Росіяни били батька і стріляли йому біля вух на очах в онуків». Історія лікарки з Херсона
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.
