50-річний Микола Гойдало - один із шести волинян, які повернулися в Україну під час обміну військовополоненими 31 січня. Усі чоловіки служили в одному батальйоні та разом потрапили в полон 22 травня 2022 року під Лиманом на Донеччині під час наступу військ рф.
На його довгоочікуване повернення додому чекає сім'я: мама, дружина, двоє синів і донька.
Як розповів Суспільному син Віктор Гойдало, про повернення тата родині стало відомо з повідомлення від Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими. Хлопець каже: вся сім'я одразу зібралася вдома, аби діждатися дзвінка від Миколи.
«Ми спілкувалися з першим звільненим, який був з татом у камері. Він подзвонив і сказав, що надійтеся, що буде обмін. А тоді приїхав до мами. Хвилин п'ять після того приходить смс, що Гойдало Микола Миколайович визволений та знаходиться в Україні. Ми дуже зраділи, аж мурашки пішли по тілу!» — говорить син Віктор.
Зі слів хлопця, родина шукала будь-яку інформацію — фото та відео, аби дізнатися, чи чоловік є в списках на обмін і чи його повернули.
«Потім старшому брату скинули відео, що впізнали нашого тата. Ми його впізнали, бо ж лице не міняється, хоч і сильно він похудав», — каже син Віктор Гойдало.
Одразу після звільнення з полону, каже дружина Наталія, чоловік зателефонував родині та сказав: «Добрий вечір, Україно! Всі почали плакати, всі на емоціях». У шлюбі з Миколою вже 22 роки, розповіла дружина Наталія Гойдало. Її чоловік 15 років пропрацював на шахті, а після початку повномасштабного вторгнення російських військ пішов добровольцем боронити Україну.
«Я його просила нікуди не йти, а він сказав, що я йду на роботу. Поїхав, а я ввечері приходжу з роботи, а він каже: «Готуй мені речі, завтра, 1 березня, у військкомат». Сказав, що це його обов'язок. Трохи виходив на зв'язок. Не сказав нам напрямок, куди їде, нічого», — сказала жінка.
Житель села Низкиничі Володимирського району Микола Гойдало після двомісячного навчання розпочав службу в другому окремому стрілецькому батальйоні, розповіла дружина Наталія.
«Ми здогадувалися – куди та що, але ми не знали. Він старшому сину сказав, що знаходиться у Лимані. Це було 22 травня 2022 року. Було 9:30, я ще до нього зателефонувала. І він сказав останні слова: «Я вас усіх люблю, бережіть себе», — каже волинянка.
23 травня 2022 року рідні зв’язатися з ним не змогли, каже дружина. Лише згодом від незнайомих людей, розказує, побачили відео із захоплення в полон українських військових, де був їх Микола.
Донька волинянина Людмила Гойдало розповіла: не хотіла, щоб батько їхав на війну. Про те, що тата взяли в полон російські військові, каже, дізналася з відео в інтернеті.
«Там, де їх взяли біля церкви, то там вони лежали, руки за головами. І їх з кишень все виклали. Я впізнала, що він був у сірій футболці та в нього кучеряве волосся», — зазначила дівчина.
Зі слів дівчини, була надзвичайно щаслива, коли до неї подзвонила мама і повідомила про звільнення з полону батька.
Не втрачала віри, що син повернеться додому, говорить мама Людмила Василівна. Зі слів Людмили Гойдало, повернення Миколи — свято для всієї родини.
«Слава Богу, дочекалися. То для нас найбільше свято. Щоб всі повернулися з перемогою додому!» — зазначила волинянка.
Зараз волинянин перебуває на реабілітації, у полоні він дуже схуд, розповіла дружина Наталія.
«Пройшли сказав усе — побої, допити. Головне, що він живий. Сьогодні він сказав, що важився і його вага зараз 48 кілограмів, а мав 78. Він не хоче на відео з нами говорити, дуже ноги в нього пошкоджені в ранах, — додала жінка.
Доньці Людмилі, яка займається музикою, під час телефонної розмови батько пообіцяв купити піаніно, бо навіть під час полону думав про те, аби донька не залишила навчання. А ще, зізнався Микола Гойдало в телефонній розмові, мріє після реабілітації, яку нині проходить, чимскоріше приїхати додому та обійняти усю свою родину, за якою скучив.
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.
