Проблеми і перспективи формування ОТГ на Волині, забезпечення житлом військовослужбовців та участь громадських організацій у конкурсних комісіях – основні питання, які обговорювались під час засідання комісії з питань депутатської діяльності, місцевого самоврядування, захисту прав людини, законності, боротьби зі злочинністю та корупцією. Свою думку з приводу винесення цих питань на чергову сесію Волинської обласної ради «Першому» озвучив голова комісії – Анатолій Вітів.
– Які на Волині є основні проблеми у формуванні ОТГ?
– В нас основна проблема в тому, що не всі голови сільських рад і адміністрацій розуміють невідворотність процесу децентралізації. Якщо хтось на початковому етапі думав, що їх це омине, то зараз всі розуміють, що - ні. Волинь одна із лідерів децентралізації.
Є проблема у містах обласного підпорядкування, зокрема з Луцьком. Більшість міст бояться цього процесу, бо об'єднання – це вибори. Це стосується і міста Луцька. Але був прийнятий закон, який дозволяє містам доєднувати сільські ради без проведення виборів. Тому вони почали ворушитися і навіть на комісії був присутній заступник міського голови Григорій Недопад.
– Чому села бояться об'єднання?
– Багато сільських голів бояться виборів. Хоч і певний термін вони лишатимуться старостами села, але більшість з них розуміє, що зараз вони можуть собі виписати премію, а так – матимуть голу ставку. Вони не розуміють, що саме цим гальмують розвиток села.
От в Горохівському районі створюється перша Мар'янівська ОТГ, де голова сам виявив таку ініціативу. А Берестечко, Горохів та інші населені пункти – нікуди не рухаються. Громади не проявляють бажання та й великим гальмом цього процессу на Горохівщині є голова районної ради. Він думає, що можна створити одну спільну ОТГ під себе. Але так не буде.
В нас «царів» не буде на території. І для нас – депутатів і комісії, головним є принцип добровільності цих об'єднань.
– Але далеко не всі сільради бажають об'єднуватись з тими, з ким пропонується. Така ситуація, здається, склалась у Любешівському районі…
– Велика Глуша, Мала Глуша і Щитинь висловили ініціативу і направили лист, що вони хочуть створити свою ОТГ, бо не бажають приєднуватись до Любешова. Думаю, що створення в Любешові однієї ОТГ – було нелогічним кроком. Але так хотів голова адміністрації і, використавши свій адмінресурс, він добився цього.
Проте 5 населених пунктів не хочуть цього: Великоглушанська сільрада і сусідня Мала Глуша та Щитинь. Якщо об'єктивно, то вони більш віддалені від Любешова і здебільшого прямують через Камінь-Каширський. Тому ментально вони не хочуть об'єднуватись з Любешовом.
Ми розуміємо, що ця громада не буде на 100% спроможна. Але ми їм дали шанс для проведення самостійної роботи в перспективі створення громади.
Вони можуть залучати сусідні села із Камінь-Каширського району – нехай домовляються. Якщо вони використають цю можливість, то створять свою ОТГ. Але всі ми розумієм, що ті «білі плями» на мапі децентралізації рано чи пізно, за рішенням Кабміну, будуть закриті. Примусово.
Ми подамо їм рішення, де буде вказано застереження комісії щодо перспектив. Фінансово не потянуть. Вони навіть не зароблять коштів, аби утримати апарат. Тому логіки в тому нема ніякої, але шанс є.
– А яка ситуація з об'єднанням Луцька з навколишніми селами?
– Створення громади під Луцьком – це ще одне з найбільш проблемних питань. Гірка Полонка почала об'єднувати сусідні села навколо себе і міська влада зрозуміла, що ніхто їх там не чекає. Ця ОТГ є спроможна, але кілька сіл стають заручниками, бо не зможуть приєднатись. Я казав луцькій міській владі – у вас є шанси домовитись з ними про об'єднання.
Насправді інфраструктурою міста користуємось ми всі – всі, хто живе в радіусі 25 кілометрів від Луцька: працюють, їздять, використовують блага цивілізації обласного центру. Всі їдуть на базар до Луцька, зрештою ми майже всі працюємо в Луцьку і платимо ПДФО до Луцька, а відповідно – маємо право користуватись цією інфраструктурою.
Має бути компроміс. В цій ситуації керівництву міста, незважаючи на всі політичні розклади, треба шукати компроміс з навколишніми селами. І ніхто не забороняє приєднуватися до міста Луцька цілими громадами.
Я був здивований, бо виявилось, що усі найбільші заводи і підприємства Луцька – розташовані в селах і податки платять в сільський бюджет. Тому звісно такі сільради не хочуть об'єднуватись. Місто Луцьк є найменшим серед обласних центрів за територією. Тому говорити про перспективи розвитку Луцька – не доводиться. Всі сусідні міста, Рівне, Франківськ – пішли далеко-далеко у розвитку, а Луцьк гальмує. І від цього страждають лучани.
– Тим не менше, не лише луцька влада, а й навколишні села не поспішають говорити про об'єднання…
– Ці громади переживають за себе, я їх розумію. Але їх накрутили. Мовляв, якщо об'єднання, то в них заберуть землю. Ніхто не забере землю. Якщо ти маєш пай і маєш сертифікат – ніхто до тебе не прийде додому і не забере твою землю. Можуть викуповувати, шукати інші варіанти, але ніхто не забере. От у місті Києві є село Троєщина. Воно ні до кого не приєднується. Навколо нього обріс Київ. Воно собі живе і існує і ніхто не відбирав у нього землю.
Не треба боятися об’єднання. Бо насправді таке говорять хіба голови сіл, які мають свій інтерес. Кожен хоче бути царьком, але треба виходити з інтересів всієї громади.
– Але окремі села вже навідріз відмовляються від об'єднання, як от Сільце на Горохівщині…
– Є проблема з селом Сільце в Горохівському районі. Створюється Мар'янівська територіальна громада. Вона фінансово спроможна. Але виник колапс: село Сільце, яке знаходиться за кілька кілометрів від Горохова, не має бажання приєднуватися до Мар'янівки. І це логічно, бо мешканцям, аби попасти в центр ОТГ, доводиться спочатку їхати в Горохів, а потім до Мар'янівки. Тому вони звернулися до нас, аби ми їм помогли.
Ми звернулися до Верховної Ради, аби дали роз'яснення. Нам запропонували механізми і написали дорожню карту, яка передбачає погодження районної ради, нової сільської ради, яка б їх прийняла до себе, бо там немає своєї сільради. Вони всю процедуру пройшли і є погодження Журавників на перехід.
Більше того, є такі плани на створення ОТГ з центром у Журавниках і є села, яким це вигідно. Заспокою жителів Цегівської сільської ради – воно ніяк не впливає на їхнє формування. Бо за всіма показниками, Мар'янівська ОТГ – самодостатня спроможна громада. Тому відхід одного села суттєво не вплине і не стане перешкодою для проведення виборів в новій ОТГ. Інтереси громади будуть збережені.
– Питання забезпечення житлом військовослужбовців. Яка ситуація з цим на Волині?
– Кілька місяців тому військовслужбовці приходили під стіни обласної ради з проблемою. Захищеність військових – це проблема, яка існує стільки, скільки існує наша держава. Треба піднімати рівень, статус офіцера і захисника держави. В Туреччині в першу чергу підняли рівень армії. Там служити у війську – це честь і престиж, соціальний захист і гарантії держави.
Військовий там не переживає, що завтра його сім'я, коли він піде на війну, залишиться без даху над головю і нормальних умов для існування.
У нас в країні 5% ми всі даємо на оборону - військовий збір. Але коли ми піднімаємо реальні цифри, то виявляємо, що лише 2,5% йде на армію, а решта 2,5 % - на Національну поліцію: закуповують гелікоптери, бронетранспортери, а ці 5% мали б йти на тих хлопців, які стоять на передовій.
Можна багато вішати білбордів про підтримку армії, але попит на допомогу волонтерів не падає. А це значить, що хлопці на війні не забезпечені усім належним чином.
– То чи будуть військовим давати житло?
- Потрібно будувати житло для військових. Але це не потрібно перетворювати на те, що служба у війську дорівнює бажанню отримати від держави житло. Людина має підписати контракт, служити тривалий час, отримати офіцерське звання і заслужити на ту квартиру. Коли він йде на війну, а ми зараз знаходимося у стані війни, то цей військвослужбовець не повинен переживати, де жінка і діти. Тому треба піднімати соціальний захист цієї категорії.
– На комісії було підтримано рішення щодо затвердження вимог до представників громадських організацій, які будуть обиратися до складу конкурсної комісії. Що це дасть?
– Ми в минулій каденції запровадили практику – всі призначення проводити через конкурс. У нас вже є 3 конкурсних комісії, які обирають керівників комунальних підприємств. Є освітня і медична, положення про роботу яких було затверджено на попередній сесії.
Конкурсна комісія буде складатись з 9 осіб – 3 особи делегує обласна рада, як власник тих комунальних підприємств, 3 особи – це представники профільних громадських організацій, в статутній діяльності яких вказано приналежність до профільної (медичної чи освітньої) сфери, або боротьба з корупцією. Ці люди будуть відібрані в комісії і будуть представлені голові ради, який і затверджує склад.
Ще 3 члени комісії – це представники трудових колективів тих закладів, де триває обрання нового керівника. Тому ці 3 посади будуть мінятися в залежності від комунального підприємства. Але остаточне рішення приймає сесія.
Ми відійшли від тої практики, що голова одноосібно може призначати директора комунального підприємства. Це - не правильно. Все має бути прозоро.
В такому випадку люди будуть розуміти, що новий кандидат не купив посаду, не домовився з «тим, з ким треба», а пройшов процедуру і конкурс. Це ширше обговорення і більш пильне.
Рішення про обрання тих кадрів, які ми вже встигли поміняти і призначити в деяких комунальних підприємствах нових керівників, є позитивними. Можна йти шляхом закривання комунальних підприємств, а можна міняти менеджмент. Тому ми міняємо менеджмент. Практика підказує, що це - правильно. Бо приходять нові люди з новими поглядами, які хочуть показати, що можуть щось змінити, беруться і роблять.
Текст: Еля КОРОТИНСЬКА (Перший)
Фото: прес-слубжа Волинської обласної ради
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.
