Волинь – серед лідерів з проведення децентралізації. У Волинській області – 54 громади, з них 11 міських, 17 селищних, 25 сільських. Новостворених, тобто тих, які утворилися в кінці 2020 року, – 11.
Громади активні у пошуках грантів і мають чимало гарних проектів з транскордонної співпраці, каже керівник Волинського регіонального офісу Програми «U-LEAD з Європою» Анатолій Пархом’юк в інтерв’ю «Укрінформу», однак для багатьох із них каменем спотикання тут є неможливість залучити співфінансування з місцевого бюджету.
«Вимогою майже кожного проєкту є співфінансування, і, напевно, це той камінь спотикання, об який часто розбиваються прагнення територіальних громад. Якщо претендувати на великий проєкт на мільйони гривень або євро, як наприклад Луцьк, то треба, щоб бюджет громади мав можливість забезпечити своє співфінансування», - каже Анатолій Пархом’юк.
Активна робота над децентралізацією в регіоні призвела до того, що посада проектного менеджера у громаді на Волині стала звичним явищем.
«Для того, щоб готувати проєкти, у громаді має бути проєктний менеджер. У рамках U-LEAD ми формували пули цих менеджерів, навчали їх управлінню проєктним циклом, читали лекції, проводили навчальні семінари, вебінари і продовжуємо цю діяльність. Волинська область має багато проєктів у рамках транскордонної співпраці, що є для нас серйозним джерелом ресурсів. Зокрема, чимало проєктів, пов’язаних із охороною культурної спадщини, реалізує місто Луцьк. Нещодавно була реставрована вежа Чорторийських у рамках транскордонної співпраці з Люблінським воєводством. Оскільки для західних областей важливою є транскордонна співпраця, то ми приділяємо значну увагу підготовці фахівців з управління проєктним циклом. Сьогодні посада проєктного менеджера стала нормальним явищем у громаді, бо приносить серйозні додаткові ресурси», - зазначає він.
Після реформ у кращій ситуації опинилися міста, які об’єднали навколо себе сільські громади, зауважує Анатолій Пархом’юк. Однак виділяти кращих і говорити про результати ще рано, наголошує він.
«Я зараз не говорив би про те, що одні громади кращі, а інші гірші, бо всі мали різні стартові умови. Ще не минув період часу для верифікації даних. Таким індикатором може бути задоволеність мешканців. Трапляється так, що громада має високі показники залучених інвестицій і доходів на душу населення, але насправді рівень її життєдіяльності не задовольняє людей. Це залежить від багатьох суб’єктивних чинників – від того, як керівництво вибудувало пріоритети, наскільки залучені мешканці до управління, чи є бюджет участі.
Стосовно кращих, то мушу сказати, що міста обласного значення, навколо яких сформувалися громади, або які стали центрами громад, однозначно опинилися у виграшній ситуації, тому що в них була налагоджена система управління і вони ще до реформи мали ті повноваження, з якими деякі громади зіштовхнулися вперше. А це вже не рівні стартові умови. Наприклад, Боратинській громаді допомагає розташування біля міста Луцька, тому туди зайшло багато інвесторів і рівень доходів на душу населення такий самий, а частково і перевищує той, який є в місті обласного значення.
Тому я б не виділяв окремі громади. Зможемо про щось говорити, коли мине рік фінансової діяльності. Хоча насправді треба аналізувати у межах трирічного фінансового планування, яке запускається», - стверджує керівник.
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.
