Голова фракції Радикальної партії Олега Ляшка у Волинській облраді Юрій Ройко переконаний, що депутатам цієї каденції вдалося кардинально змінити ситуацію і повернути раді її представницькі функції. Бо тривалий час волинські обранці просто «автоматично піднімали руки», а першу роль грала виконавча влада на чолі з губернатором.
Радикали у волинському «парламенті» входять до більшості. Втім, Юрій Ройко стверджує: з найбільш дискусійних питань у його фракції вільне голосування. Мовляв, найперше обранці звертають увагу на інтереси громади.
Чи голосуватимуть радикали за обласний бюджет? Які рішення облради у 2018-му вважають знаковими? Про це – в інтерв’ю з керівником фракції РПЛ Юрієм Ройком.
- Якщо підбивати підсумки роботи фракції РПЛ у 2018-му, про що б вам найперше хотілося відзвітувати?
- Давайте розпочнемо з того, що так прописаний виборчий закон, згідно з яким ми обиралися в 2015-му. Там нема чистої мажоритарки. Навпаки – чистий список, тобто пропорційні вибори, відповідно до списків. Хочемо ми цього чи ні, а людина, яка має бажання реалізувати себе як депутат, мусить обирати прапори, під якими вона має зайти до облради. Тому, на мою думку, депутатів обласного рівня треба розглядати через призму партійної роботи.
- Тобто депутат облради – не сам по собі, а частинка партійної команди? І дисципліна у фракції – святе?
- Не виключаю, що на чергових місцевих виборах з боку тих чи інших людей знову будуть шукання комфортної собі політичної сили, яка дасть можливість зайти в облраду. Тут вже питання партії і депутатства трохи розходяться. Але я переконаний: якщо ти чимось системно займаєшся, маєш як мінімум на 50% вірити в те, що робиш. Для мене особисто вибір партії був свідомий.
Щодо фракції. Ми вже відбули в облраді три роки цієї каденції. Незважаючи на різні моменти, які відбувалися у фракціях (це і «Батьківщина», де розкол, і «Наш край», якого по-суті нема, і взагалі незрозумілі рухи із «Самопоміччю», бо то розпалися, то спалися, то хтось вийшов, хтось зайшов), ми як мінімум показуємо якусь стабільність. Я вважаю нашу фракцію бойовою консолідованою одиницею, яка в принципі виконує ті завдання, які перед нею ставляться.
Як на мене, фракція не повинна бути якимось мало не напіввійськовим формуванням, яке на кожне «шикуйсь!» так чи інакше голосує.
Головне задання депутатів будь-яких рівнів – захист людей, які тебе обрали, і максимальне забезпечення соціально-економічного розвитку територій, на яких вони живуть. І навколо цього повинна будуватися робота депутата облради.
Є питання, які обговорюються фракцією. В першу чергу, проекти порядків денних сесій. Є питання, де у нас вільні голосування. Наприклад, таке дискусійне, як продовження контракту з керівником комунального санаторію «Пролісок» Валентиною Касардою. Сесія дала оцінку її діяльності. Але є ж численні звернення, скажімо, пов’язані з політичними інтересами, то тут ми маємо стояти на певних позиціях.
- За які рішення ви як голова фракції поставили б «відмінно» облраді?
- Є такі справи, за які ніколи не бралися під час попередніх каденцій. Передовсім це серйозний поворот у сторону обласних комунальних підприємств. Ми чітко повинні усвідомлювати, що живемо на Волині з дуже куцим, дотаційним бюджетом. Завжди називаю ці цифри, але вони досить важливі.
Чиста статистика: наші депутатські запити задовольняються не більше ніж на 10%. Це факт. В принципі, як би ми не хотіли стрибнути вище голови, просто не можемо.
- Напрошується вічне питання: а чи є можливість поповнювати обласний бюджет?
- Є. В першу чергу – «Волиньприродресурс». Але там дивна і, як на мене, просто дика ситуація. Ми прийняли вольове рішення створити підприємство, воно отримало всі необхідні ліцензії або спецдозволи на користування надрами, але до цього часу не працює. Справа гальмується адміністрацією, Києвом і так далі. Йдуть незрозумілі суди. Штучні перепони, щоб воно не працювало.
Давайте відкинемо тему бурштину, але, люди добрі, торф! Державне підприємство, яке своїм розчерком голова адміністрації, грубо кажучи, гробить. Для чого заводити дискусії? У нас на Волині заготовлюється 60-70% українського торфу! Оце і є резерв.
Повертаючись до ключових кроків… Живемо в 21-му столітті: обласна психлікарня, обласна інфекційна лікарня – все можна описати одним словом: жах і 18 знаків оклику. Цього року ми спрямували туди понад 30 мільйонів гривень. Почалися ремонти. Так само тубдиспансер. Одне з потужних і правильних рішень Волиньради – це фінансування перинатального центру.
- Чому його, до речі, не відкрили цього року, як планували, натомість вже говорять про березень? Бо в березні вибори?
- Ні. Якраз цю тему я абсолютно не пов’язував би з виборами. Осінь чи весна – то питання чисто технічне. Ми все одно пришвидшили цю справу в багато разів, то вже на півроку раніше чи пізніше – не проблема.
Я вважаю це здобутком нашої каденції. Ми змогли «віджати» від себе і зробити круті об’єкти. Кожен же депутат зацікавлений затягнути кошти до себе на округ. І це закономірно!
- Як же тоді округи?
- Безумовно, є серйозні залучення коштів і на округи. Приклад з мого округу: відремонтували корпус №2 в Цуманській школі, сума – 2 мільйони 200 тисяч гривень. Ще одне: вже 4-й рік займаємося системою водовідведення і каналізації селища Цумань. Відремонтували каналізаційно-насосні станції, закупивши нове обладнання. Лишилося одне: очисні.
Але тут для мене важливо не просто «дьоргнути» гроші з обласного бюджету, а обов’язково добитися співфінансування з бюджетів різних рівнів. Це правильно. Тому перед тим, як об’єднуватися, майбутні громади повинні чітко усвідомлювати свою спроможність і можливість щось фінансувати.
Зараз почали робити комунальні дороги. Не кругом тягнемо асфальт, кілометр такої дороги, навіть вулиці – сягає 5-10 мільйонів. Тому це білощебеневе покриття. Але там до цього доріг не було в принципі. Освітлення вулиці в Цумані, Кадищах, Липному, Холоневичах, Берестяному… Взяли курс на енергомодернізацію: заміна дахів, вікон, дверей.
- Яка ваша думка про перебіжчиків з фракції у фракцію? Радикалів ця доля не минула.
- Ви про Володимира Кучера (колишній член фракції, перший номер у списку на виборах, а нині обранець від УКРОПу, – авт.)? Він вийшов з фракції ще в 2016-му. Коли вступив в іншу фракцію, то вже не наше питання, а його вибір.
Особливістю партійно-депутаського життя в РПЛ на Волині протягом тривалого періоду (півтора року) була відсутність голови облорганізації. Це ускладнило комунікацію з центром, і не завжди рішення керівних органів і цінні вказівки лідера до нас чітко доносилися. Відтак розбудова організації спинилася. Потім ще наклалося зрадництво у міській фракції. В сухому залишку ми виглядали проблематично.
Я прихильник того, що депутатська і партійна робота повинна йти в унісон. Зараз керівником осередку є Володимир Кравценюк, він вже не в.о. Вже легітимний. У ньому зійшлися всі моменти: молодий, кандидат політичних наук, креативний, начитаний з практичним досвідом роботи. Перестали ми вже гратися в зрадників.
Вважаю, що депутат має бути членом партії. Щоб не було: «Я з вами, а однією ногою з ними». Ти ж не можеш бути напіввагітним. Законодавець сам прописує оцей гібрид. Гібридний і сам момент відкликання. Вже довели не раз, що процедура відкликання депутат така вже складна, що нереальна. Складається враження, що хтось навмисне так і прописав.
- Чи має фракція своє бачення принципів формування обласного бюджету? Адже скоро голосування.
- Почну відповідати з Державного бюджету. Бо він у нас – бюджет проїдання, там консервування бідності, там нема соціально-економічних програм. Наша фракція в парламенті не голосувала за нього. От кілька цифр. Перша стаття видатків – це 417 мільярдів на обслуговування кредитів. На всяк випадок – 200 з хвостиком мільярдів на оборону. І зрештою, уряд назвав перемогою 55 мільярдів гривень на дороги. Тепер зважте це.
Я з колегами був одним із ініціаторів проведення бюджетних слухань у Волинській облраді. Це логічне і серйозне питання. Один із здобутків теперішньої облради, що вона зайняла те місце, згідно із Конституцією, яке мала б зайняти. Тобто: первинне – це представницький орган, вторинне – то виконавча влада в особі ОДА.
Насправді це швидше прецедент. Ви чудово знаєте, як раніше приймалися рішення на Волині. А в першу чергу – бюджетні. ОДА подавала бюджет, який депутати нібито мали подивитися і дати добро. По суті: кидали, цифри, автоматично піднімали руки – і бюджет далі крокував. Ми цю ситуацію змінили.
Узагалі таких спроб раніше в принципі не було. Всі про той бюджет могли хіба здогадуватися.
Або інше – призначення керівників через конкурсні комісії. Раніше то була напівкулуарна ситуація. Ситуація з «Проліском» це найкраще показала, де статут ще 2004 року і там такі речі… А ми вирішили, що статути комунальних установ мають бути уніфіковані. Як контролювати, якщо кожен виписує правила під себе, а керівника призначає хтось за щось, а не конкурсна комісія? Прозорий і відкритий процес.
- Спрогнозуйте, як Волиньрада прийматиме бюджет-2019?
- Більш ніж переконаний, що спокійно. Це вже наш 4-й бюджет. Тут вже досвід є. Навіть торік ніяких нюансів не було. Бюджетні слухання дають можливість «слизькі» питання забрати або хоча б на них наголосити.
Тим паче, якщо з попереднім головою ОДА Володимиром Гунчиком була система протидії, то у випадку з нинішнім, Олександром Савченком, нібито є моменти конструктиву, пробуємо чути один одного. Тому ця спільна робота представників департаментів і управлінь та депутатів дасть можливість попрацювати нормально і результативно.
Текст і фото: Олена ЛІВІЦЬКА
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.
