Рівненчанин Сергій Торуля відвідав Волинь, щоб презентувати прадавню професію коваля. Він уже 11 років живе в майстерні, перетворюючи купи брухту на витвори мистецтва. Він об’їхав не одну країну, побачив не одну кузню, щоб винайти свою формулу підкорення металу.
До Луцька він приїхав на проект «Територія майстерності», який організував Волинський обласний центр зайнятості. Нагадаємо: аби вивчити потреби роботодавців краю, а разом із тим презентувати освітні можливості і послуги служби зайнятості, популяризувати робітничі професії фахівці Волинського обласного центру зайнятості 27 червня на головній площі Луцька організували міжобласний інтерактивний захід «Територія майстерності».
Мабуть, тільки творча натура, яка поєднує в собі відкриту, багату вдачу й наполегливий характер може навчати улюбленій справі. Свій досвід пан Сергій передає слухачам Гощанського навчального відділення Рівненського центру професійно-технічної освіти державної служби зайнятості на курсах коваль ручного кування. За 11 років майстер виробив свій підхід – наполегливість, акуратність, терпіння, натхнення, творчість та віра у власні сили. За цей час коваль навчився чути, розуміти метал і говорити з ним. Талант майстра оцінили не лише в Рівному. Його роботи бачили у Чехії, Франції, Королівстві Нідерланди, Іспанії. А в Івано-Франківську, на «Святі ковалів», що взяло початок ще у 2001-му, в кожній кованій скульптурі є створений паном Сергієм елемент. І не один!
У Луцьк коваль привіз мобільну кузню, що дозволила презентувати професію сповна. Тож охочі лучани не просто били молотом по червоному металу, а й легенько вигинали його у різні боки. Як не дивно, більш за все ця професія притягувала красунь міста. А нас цікавить, чи важко, чи приносить заробіток?
– За цей час я був учасником багатьох фестивалів у різних куточках світу. Вони дають можливість обмінюватися досвідом, вивчати нові техніки. А ще з кожним фестом ми популяризуємо ковальство. Приємно, коли ти їдеш із міста, а там лишається твоя часточка у цікавій роботі. Чи важко? Ні. Бо коли робота улюблена, то вона неважка. А заробляти просто: якщо маєш виріб – то маєш гроші.
У розмові дізнаємося й деталі: вартує якісне обладнання не одну тисячу євро; проблем із сировиною немає; ескізи робіт виконує сам. За час навчально-практичної діяльності дівчат (жінок) ковальству не навчав. Хоча, за словами майстра, до 2015 року у законодавстві було обмеження щодо навчання жінок за цією професією. Але, коли жінка працює біля молота, її вироби швидше купують. Пан Сергій для прикладу розповів про жінку коваля з Карибських островів, із якою познайомився на одному фестивалі. Вона продала свою роботу, ну дуже дорого! «Жодному чоловіку не під силу стільки вторгувати!» – запевнив майстер.
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.
