Ми готові проїхати тисячі кілометрів і витратити сотні доларів, щоб переступити пороги найбільших музеїв, побачити найвидатніші роботи митців, визнаних найкращими у світі. Та чи встигли оцінити те, що маємо під боком?..
Луцький художній музей має експозицію із понад ста картин 17-20 століття. Більшість із них раніше прикрашали маєток волинських магнатів Радзивілів в Олиці і є рідкісними колекційними полотнами. А деякі – справжні шедеври, що коштують не один мільйон доларів.
Ми завітали до луцького музею і попросили у його директорки Зої Навроцької розповісти про кілька особливо цінних полотен.
1. Хусепе де Рібера «Святий Ієронім» (1644)
Деякі мистецтвознавці підозрюють іспанського художника Хусепе де Ріберу (1591-1652) у садизмі. Мовляв, ТАК намалювати біль і страждання можна було, лише піддавши своїх натурників справжнім тортурам… Сучасники Рібери теж шукали «підвох» у його вмінні передавати емоції і казали, що художник «зв’язався із нечистим».
Та якими б не були легенди, одне очевидно: Рібера любив драматичні сюжети і зображав обличчя людей, які переживали сильні трагічні емоції, дуже майстерно.
Один із улюблених образів Рібери – святий католицької церкви Ієронім, який переклав Біблію латинською мовою. Ієронім вів дуже аскетичний спосіб життя, і якось подумав: «Мабуть, я вже заслужив місце біля Бога». У цей момент з неба пролунали сурми і голос: «Ciceronianus es non christianus» («Ціцеріанець (язичник), а не християнин»). Ієронім почув звинувачення у гордині, яка не повинна бути притаманною християнам, і для нього це стало справжнім крахом.
Біографи святого розповідають, що після цієї події він так довго і рясно плакав, що на його щоках утворилися борозни від сліз… Саме цей драматичний момент Рібера зобразив на полотні, яке зберігається в луцькому музеї.
Іще кілька років тому подібна картина того ж 1644 року на світових аукціонах оцінювалося в пів мільярда доларів!
За луцьким «Ієронімом», що потрапив до музею із колекції Радзивілів, довго полювали різні музеї. Свого часу приїздили навіть представники «Ермітажу» (Санкт-Петербург) нібито з відповідними документами, щоб забрати картину, проте її вдалося зберегти у Луцьку.
Інші картини Рібери, які з надзвичайною силою передають страждання на людських обличчях:
«Святі жінки схиляються над святим Себастьяном» (1623)
«Мучеництво святого Варфоломія» (1644)
2. Франс Снейдерс «Пташиний концерт» (поч. VII ст.)
Франс Снейдерс (1579-1657) – видатний фламандський художник 17 сторіччя, соратник Рубенса. Він вважався великим майстром натюрмортів, рівних якому не було. Рубенс навіть запросив Снейдерса до своєї майстерні і довірив йому писати на своїх полотнах квіти, птахів і тварин.
Снейдерс часто малював торгові лавки, завалені овочами, фруктами, дичиною і рибою, а також – зображав сцени із приготування їжі. Поруч на картинах – фактурні продавці і кухарки, живі квіти і домашні тварини. Усе це він компонував на грандіозних полотнах, розмірами по два-три метри.
Один із таких характерних натюрмортів, де зображена кухарка поруч із заваленим їжею столом, зберігається у художньому музеї Луцька.
Інша картина Снейдерса, що привертає особливу увагу – «Пташиний концерт». На картині зображено більше двадцяти птахів різних видів, і особливості кожної передані до деталей. Картина із подібним сюжетом, але меншого розміру – «Птахи на гілках» (1630), зберігається в Луврі (Париж).
3. Іван Айвазовський «Шторм на морі» (1886)
Іван Айвазовський (1817-1900) – український художник зі світовим ім’ям, чиї роботи коштують мільйони доларів. У 2012 році на торгах Sotheby’s його полотно «Вид Константинополя і Босфорської затоки» (1856) продали за рекордну ціну – понад 5 мільйонів доларів.
У художній музей Луцька картина Айвазовського «Шторм на морі» потрапила із приватної колекції. Її наприкінці 60-х продав лучанин, який виїжджав до Ізраїлю.
Сюжет цієї картини – рибалки, які рятуються на човні від шторму – Айвазовський зображував не один раз. Зокрема, схожий сюжет повторюється на одній із найвідоміших картин художника – «Веселка» (1873), що представлена в Третьяковській галереї (Москва).
Айвазовський – художник-мариніст (той, хто спеціалізується на зображенні моря). Майже фотографічне відображення морської піни, правдивість хвиль і навислого на морем неба – особливий стиль художника. Зазвичай на його полотнах море – вирує, і створює враження, ніби зараз вихлюпне за раму картини.
Цікаво, що так реалістично Айвазовський зображував море, не змальовуючи його, а – з уяви. Він любив гуляти узбережжям, спостерігати за морем, але малював картини у своїй майстерні, де на темно-коричневих стінах не було жодної деталі, яка могла б відволікти митця. Він казав: справжній художник – той, хто вміє змальовувати з уяви.
Які ще картини Айвазовського можуть зацікавити?
«Вид Константинополя і Босфору» (1856)
«Ісаакіївський собор в морозний день» (1891)
4. Мартін Кобер «Анна Ягелонка» (бл. 1586)
У художньому музеї Луцька – велика колекція парадних портретів, які раніше були частиною портретної галереї магнатського палацу Радзивіллів. За спогадами очевидців, таких портретів було понад три сотні. Але палац пережив страшну руйнацію в 1939 році, збереглася лише частина колекції. Серед збереженого – портрети князя Василя-Костянтина Острозького, Адама Кисіля, Афанасія Шептицького.
Є серед картин і парадний портрет подруги Жозефіни – Марії Вісцентової-Красінської, яка була родичкою Радзивілів. Її сина Зигмунда хрестив Наполеон Бонапарт.
Проте перлиною колекції вважається портрет королеви Анни Австрійської, дружини польського короля Стефана Баторія. Картину намалював німець Мартін Кобер (1550-1598), який був придворним художником при королівському дворі Речі Посполитої.
Портрет Анни Австрійської вирізняється з-поміж інших і особливим стилем написання, і зображенням самої жінки.
У той час, як інші світські пані на портретах – у пишному вбранні, з відкритими декольте та дорогими прикрасами, Анна Австрійська – ледь не в чернечому одязі. Суворий погляд і стримані емоції, зображені на портреті, дуже точно передають характер королеви.
Про норов Анни розповів Александр Дюма в одному із творів. Він згадує, що після смерті Стефана Баторія, королеву сватали братові французького короля. Проте познайомившись особисто, «наречений» разом зі свитою втік з палацу наступної ж ночі. Це знайомство настільки «охолодило» серце чоловіка, що він легко відмовився від неймовірного приданого – цілого королівства.
5. Юзеф Брандт «Битва під Хотином» (до 1867)
У луцькому музеї зберігається лише невеличкий ескіз визначної картини польського художника Юзефа Брандта (1841-1915) «Битва під Хотином». Саме ця картина принесла Брандту міжнародне визнання: він виграв конкурс у Парижі, отримав золоту медаль і чималу премію. Натомість саме полотно залишилось у Франції.
До цієї картини художник створив 25 ескізів, які продали на світових аукціонах. Один із таких ескізів придбали Радзивіли.
На полотні зображені історичні події – битва Речі Посполитої з Османською імперією, яка завершилась перемогою об’єднаних сил поляків та українських козаків. Мистецтвознавці цінують історичні полотна Брандта за те, що він не просто зображував події, а дуже вміло та експресивно передавав емоції учасників цих подій.
Загалом Брандт дуже цікавився історією козацтва і саме цій тематиці присвятив більшу частину своїх робіт.
Картини Брандта на польських аукціонах коштують від тисячі і до кількох сотень тисяч доларів. У 2017 році його полотно «Атака кавалерії» (1898) продали за 200 тисяч доларів.
Переглянути повну версію картини Юзефа Брандта «Битва під Хотином»
* * *
Художній музей розташований на території Луцького замку. Працює з 10:00 до 18:00, вихідні – понеділок і вівторок.
Телефон для довідок: 0332 723 075.
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.