Операція з висадкою українських військових на лівий берег Дніпра покликана була змінити хід війни і кінцевою своєю метою мала захід українських сил у Крим.
Видання «Українська правда» оприлюднило грунтовний матеріал про операцію в Кринках, підготовлену на основі тривалого спілкування з її керівниками і учасниками
Перший наводить найцікавіші фрагменти цього матеріалу.
Повністю його можна прочитати тут
* * *
Ідея переведення морпіхів на воду довгий час не знаходила відгуку як у тогочасного головкома Валерія Залужного, так і в президента. Тоді Британія вдалася до ще більш радикального кроку й на початку 2023-го офіційною делегацією прибула до Києва, щоби зустрітися із Залужним.
* * *
На цій зустрічі, де, окрім Валерія Федоровича, також був командувач Військово-морських Сил Олексій Неїжпапа та тогочасний командувач Морської піхоти Юрій Содоль, українці переконували британців, що не можуть спускати морпіхів на воду, бо для цього немає жодного обладнання.
На що британці з подивом відповідали: так ви ж з початку великої війни нічого в нас для них не просили.
* * *
"Ми розуміли, що після навчань попливемо на Кінбурнську косу (її звільнення дозволило б розблокувати миколаївські порти) або будемо форсувати Дніпро, або в Крим – здогадки були різні. І коли вже за три тижні до операції нам про неї сказали, ми були свідомі того, що нам доведеться робити. Операція з долання водних перешкод завжди передбачає втрати 70–80%. Ніхто не відмовився"
* * *
Задачею максимум цієї операції був вихід на Крим, ген до перекопського перешийку.
Для цього морпіхам треба було подолати величезну, за воєнними мірками, відстань – 80 кілометрів углиб території, яка на той момент вже півтора року перебувала під окупантами.
"Кінцева задача була – космос: вихід на Крим. Нам казали, що треба проламати тільки передню лінію, яка проходить по найближчих до узбережжя населених пунктах – від Корсунки і до Олешок (40 кілометрів уздовж Дніпра – УП). А другого ешелону немає. Тобто шо вони всі в одну смугу розтягнуті", – пояснює УП співрозмовник у командуванні 36-ої.
* * *
Найбільш вмотивовані та віддані морській піхоті бійці, особливо ті, що їздили на навчання у Велику Британію, настільки вірили в цю операцію, що в розмові з УП називали її потенційним геймченджером усієї війни. Мовляв, до неї так і напрошувалася аналогія з висадкою союзників у Нормандії, яка в 1944 році дозволила їм відкрити другий фронт у західній Європі.
* * *
Втім, практично одразу проти морпіхів зіграла найслабша сторона операції – її планування. Першою від цього постраждала 36-та бригада. Її штурмовики, що успішно рухалися вздовж залізничного мосту, залишилися без можливості підвезти БК, провізію та, що найболючіше, без укриттів.
* * *
"Нам обіцяли артилерійську підготовку, купу засобів, які будуть працювати в наших інтересах: ""Хаймарси" працюватимуть, як кулемети!". Але в підсумку нас обманули", – додає співрозмовник УП в командуванні 36-ої.
"Хто вам обіцяв?" – уточнюємо в нього.
"Командувач, генерал Содоль", – відповідає військовий.
* * *
Економити під час висадки треба було навіть не хвилини, а секунди. Тому, наприклад, розвідники 501-го батальйону, які тренувалися десантуватися в повній амуніції та рятувальних жилетах, під час самої операції від цих жилетів відмовилися.
"Щоб відстібнути жилет на березі, треба приблизно пів хвилини, за цей час уже можуть бути жертви", – розповідає командир розвідвзводу 501-го батальйону.
* * *
Співрозмовник, дотичний до морської піхоти та підготовки цієї операції запевняв, що союзники були готові забезпечити морську піхоту всім – від човнів до жилетів. Втім, тут недопрацювала сама Україна. Вище військове командування, яке буцімто отримало перелік всього необхідного від морської піхоти наприкінці весни 2023-го, не передало ці списки партнерам.
* * *
"Десь з кінця зими – з початку весни стало от дуже сумно. Фактично, човни вже не доходили до лівого берега. На переході з Дніпра в Конку вже були пристріляні входи. Човни підбивали на підходах, або ж човен встигав заходити, забирав людей, і на виході його знищували.
У якийсь момент жоден човен не зміг пройти. І всі зрозуміли, що ми більше не можемо забрати звідти наших людей. Своїм останнім людям ми скидали жилети дронами, і вони поверталися уплав", – розповідає офіцер-морпіх.
* * *
Влітку розслідувачі "Слідство інфо" з посиланням на поліцію повідомили, що в Кринках з жовтня 2023-го по червень 2024-го зникло безвісти 788 українських військових.
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.
