Сьогодні в Ковелі попрощалися з полеглими Героями Сергієм Жуком та Володимиром Семенюком.
Про це повідомив мер Ковеля Ігор Чайка.
– Сергій і Володимир — ковельчани, різні за віком, які жили в різних районах Ковеля, навчалися в різних навчальних закладах, проте їхні життєві долі переплелися, коли на землю ступив ворог у 2014 році, і розпочалася Антитерористична операція. Гостра фаза боротьби, схід. Обидвоє – призвані на службу, пішли захищати Україну. На повернення захисників з фронту дуже чекали їхні рідні. І дочекалися. Раділи, що живі. Раділи і були спокійні, що знову всі разом, – – розповів міський голова.
25 лютого 2022, на другий день повномасштабного вторгнення і Сергій, і Володимир пішли до військкомату добровольцями.
Пішли воювати, бо відчували в собі впевненість, силу, знання, мали бажання покінчити з ворогом раз і назавжди.
Понад рік в складі військової частини А7036 вони стояли на варті спокою рідної Волині. Потім відбулася передислокація військ. Далеко від дому обоє військових загинули в результаті смертельних поранень, мужньо виконавши свій обов’язок.
***
Сергій Жук народився і виріс у Ковелі. Закінчив ліцей №3 імені Лесі Українки. Фах зварювальника здобув в тодішньому Ковельському ПТУ №7. Працював на Ковельському м'ясокомбінаті, на ПТМ “Ковельтепло”. Свій перший військовий досвід Сергій здобув за часів АТО у 2014-2015 роках. Повернувся з фронту з нагородами за участь в АТО. Старався для сім’ї бути найкращим, робив все, що було в його силах, аби рідні відчували підтримку, турботу, любов. І заради безпеки і миру своїх рідних Сергій без вагань пішов добровольцем у військкомат на другий день повномасштабного вторгнення росії, 25 лютого 2022. Сергієві Жуку - старшому солдату, старшому стрільцю стрілецького відділення військової частини А7063 — назавжди 43.
Володимир Семенюк народився і виріс у Ковелі. Навчався в ліцеї №13. Закінчив Ковельський промислово-економічний коледж Луцького НТУ за спеціальністю «Механік». Служив в армії. Працював на приватному підприємстві “Компанія ЮКОН”. Згодом - на залізничній станції Ковель, де до пенсії трудився також його батько. Володимир був веселим товариським хлопцем, безмежно любив тварин, природу. Ніколи і нікому не відмовляв у допомозі. У життєписі Володимира Семенюка також є рядки про 2014-2015 роки служби в АТО, нагороди за участь в антитерористичній операції. Про те, як 25 лютого, на другий день повномасштабної війни, добровольцем пішов у військкомат. Як був старшим солдатом, командиром стрілецького відділення військової частини А7063. Йому було 29 років. Тепер Герої Сергій Жук і Володимир Семенюк разом назавжди повернулися додому, в рідний Ковель, на рідну Волинь.
Перший висловлює щирі співчуття рідним і близьким Героїв!
Вічна пам’ять Героям!
Читай усі важливі новини в телеграм-каналі ВЕЧІРНІЙ ЛУЦЬК!
