Історик і публіцист Дмитро Чобіт дослідив історію села Гута Пеняцька, яке польські історики та політики зробили епіцентром своїх політичних міфів про події 1943-1944 років на Волині та Галичині.
Так стверджує автор. Він спростовує версію поляків про те, що село у лютому 1944-го знищили бійці дивізії СС «Галичина», в якій служили українці, ніби то через те, що там жили поляки.
Книжку «Загибель Гути Пеняцької 28 лютого 1944 року. Книга перша» Дмитро Чобіт привіз до Луцька, позаяк історія подій, описаних там, безпосередньо стосується Волині.
Презентували видання 18 лютого у стінах готелю «Україна» за участі волинських істориків Лесі Бондарук, Оксани Каліщук, Петра Троневича, Миколи Кучерепи та інших. Модерував розмову депутат Волиньради Олександр Пирожик. Привітав автора та наголосив на важливості появи подібних видань перший заступник голови облради Юрій Поліщук.
ЧИТАТИ ТАКОЖ: ІМ’Я ТВОЄ Федір Хасевич. Репортаж слідами репресій сім'ї брата Ніла Хасевича, що жила на Волині
Далі – дослівно.
Дмитро Чобіт – про те, чому він цю книгу написав і про що вона:
… «Гута Пеняцька – це село на території Бродівського району Львівської області. Але воно знаходиться на межі Волині і Галичини. До кордону з Кременецьким районом (а це вже історична Волинь) – 15-16 кілометрів. Польська сторона зробила Гуту Пеняцьку символом «волинської різанини». В них нема, наскільки мені відомо, щодо жодного села на Волині поляки не мають ясної і чіткої картини. По жодному! Як події відбувалися, скільки людей загинуло, де ті люди поховані, де цвинтарі - нема. А щодо Гути Пеняцької вони вважали, що мають все».
***
… «Протягом останніх років в Гуті Пеняцькій поляки проводили різноманітні заходи. Почалося з того, що взимку 2005-го, коли була Помаранчева революція, вони у полі, де було колись село, встановили цілий меморіал. Звезли плити з Польщі без жодного рішення. Нема навіть рішення сільської ради. А потім почали їздити і відзначати ту подію».
… «У 2009 році туди приїхали два президенти: Віктор Ющенко і Лех Качинський, Царство йому Небесне. І тим приїздом, вони ніби легітимізували встановлений там меморіал. І так до наших днів кожен рік вони проводили заходи».
***
… «Тією темою я не займався. Але у 2018-му році сталася подія, яка змусила мене відкласти всі інші справи і протягом трьох років займатися тільки Гутою Пеняцькою. А я почав займатися нею не з чистого листа. З 1980 до 1992 року я працював директором Бродівського краєзнавчого музею. Як музейник, дуже багато знав про Гуту Пеняцьку і мав старі свої матеріали. У 2018-му президент Польщі Анджей Дуда звернувся до поляків, звернення було зачитане в Гуті Пеняцькій, де він прямо звинуватив українців у знищенні села і назвав це геноцидом. Сказав, що людей убивали українці тільки тому, що вони були поляками».
ЧИТАТИ ТАКОЖ: Могила у квітнику. Три українки, поляк, який їх захищав, і ...один бузок на всіх. СВОЯ ІСТОРІЯ
… «В чому справа? Та в тому, що в Гуті Пеняцькій не було жодного солдата дивізії СС «Галичина», як це стверджують поляки, і не одного вояка ОУН-УПА, а тим більше, як вони пишуть, місцевих селян, озброєних сокирами і ножами. Це село було знищене німецьким каральним загоном. А причиною знищення стало те, що взимку 1943 року у селі тривалий час до 44-го базувалися радянські партизани. З січня до кінця лютого 1944-го там перебувала група радянських терористів-диверсантів на чолі з Крутіковим, командиром групи. Група належала до відомого загону «Побєдітєлі», вона забезпечувала теракти, які здійснювали «побєдітєлі» у Львові».
***
… «Німці натрапили на слід цієї групи, оточили село, воно було знищене. Людей розстріляно, оселі спалено.
Німці оточили село з самого ранку, а палили його ввечері. Цілий день проходили розстріли людей. Спочатку їх допитували, потім розстрілювали, декого відпускали. Йдеться про тих, хто мав так званий «фольдойч», бо село заснували австрійці, відтак там жило багато австрійців, яких німці вважали своїми».
ЧИТАТИ ТАКОЖ: Діти 43-го. «А потім я сам переховав маму. Лежала на березових кілках». СВОЯ ІСТОРІЯ
***
…«Найцікавіше в цій історії те, що підрозділ, який спалив Гуту Пеняцьку, називався «Рейн гольд» і входив до складу 4-ї поліційної дивізії СС. Вона була сформована в 1939 році в Сілезії з тамтешнього населення (німців, поляків (на 40%) і чехів). У мене останні два дні Гути Пеняцької розписані на 126-ти сторінках».
***
… «Перед тим, як знищити Гуту Пеняцьку, в сусідніх селах перебували підрозділи німецького війська, солдати яких розмовляли польською мовою, це були сілезці, і це зафіксували польські історики. Не українські.».
***
… «Тому я хочу закликати волинських істориків: уважно придивіться до ваших сіл».
Як дослідив Дмитро Чобіт, 4-та поліційна дивізія СС у 44-му побувала і на Черкащині, Вінничині, Хмельниччині. Якщо звірити інформацію про спалені у 1044-му села тих регіонів, то вони співпадають з маршрутом цієї дивізії. Цей каральний німецький підрозділ, перш ніж дійти до Гути Пеняцької, знищив десятки сіл, зачищаючи фронтові тили і протидіючи місцевому опору. І в ньому не було українців.
Це тільки перша частина із дослідження Дмитра Чобота про це село. Дві інші – на часі. У другій книзі автор розповість, як робили фальсифікації на справах українців. У третій – опублікує і всі документи, які підтверджують написане.
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.
