Співробітники національного природного парку «Цуманська пуща» відкрили нову екологічну стежку.
Першими екскурсантами новоствореного рекреаційного маршруту стали очільник екологічної комісії Волиньради Юрій Ройко, науковці, екологи, голова і мешканці Цуманської громади.
Директор заповідника Віталій Деркач зазначив, що це перший рекреаційний об’єкт, який створено без копійки бюджетних коштів, а лиш завдяки ентузіазму та зусиллям працівників заказника.
«Цуманська пуща – цікава, різноманітна і мозаїчна місцина, де поєднано ландшафти Волині, Полісся і Поділля, де величезне біорізноманіття постійно дивує реліктовими знахідками, і де екологія тісно переплетена з історією та археологією. Нам, співробітникам парку, дуже хочеться поділитися з волинянами такими неймовірними знаннями, своїми дослідженнями і дивовижами цього прадавнього лісу», - так обґрунтував ідею створення нової екостежки керівник природного заказника.
Віталій Деркач додав, що з часом маршрут матиме продовження, бо ще є чим здивувати відвідувачів. Інтригує містичним Чортовим болотом, 700-літніми дубами і тисячолітніми валами.
За локацію для екостежки обрали урочище Кормин. Це ліс, луки, болота і річка, де зростають понад 800 видів рослин, в тому числі й червонокнижних, близько двох сотень різновидів грибів, водиться незліченна кількість усілякого птаства (тут гніздиться й рідкісний чорний бусол, якого ще кличуть чорним самітником) і близько сотні представників дикої фауни. Про все це природне різноманіття детально і цікаво оповідають науковці нацпарку, а їхні розповіді доповнюють інформаційні та інтерактивні стенди.
Не менш захоплююча екскурсія і тутешнього фахівця з еколого-просвітницької роботи. В природничу тематику тісно вплетена історія. На кількох кілометрах екологічної стежки – безліч свідчень різних періодів: курган з язичницькими похованнями ІХ-Х століть, оборонна лінія Першої світової війни, бункери Брусилівського прориву, вузькоколійка і канали князів Радзівілів, шрами Другої світової, артефакти партизанського і національно- визвольного руху.
На одному з місць поховань вояків УПА працівники заповідника спорудили пам’ятний хрест. У день відкриття маршруту, його освятив місцевий священник. У своїй промові отець Тарасій наголосив про важливість пам’ятати історію і берегти природу, бо вона – теж храм. Каже, церква також долучилася до цього, зобразивши на іконах червонокнижний рослинний світ Цуманської пущі.
Голова Цуманської громади Анатолій Дорошук, лісничий за професією, усіляко підтримує діяльність національного парку. Стверджує: хоч у заповіднику і заборонена будь-яка господарська діяльність, але саме він відіграє визначальну роль у брендуванні громади як рекреаційно-туристичної і науково-дослідницької території.
Очільник екологічної комісії обласної ради Юрій Ройко пояснив, чому створення подібних об’єктів у час війни – це важливо.
«Агресор чинить на нашій землі справжнісінький екоцид, природі завдано збитків уже на трильйон гривень. Знищено цілі екосистеми, бойовими діями сплюндровано третину лісів країни і чверть її заповідних територій, бомбардування та артобстріли спричинили викид щонайменше 40 мільйонів тонн вуглецю. Саме заповідники і заказники є основою збереження природного різноманіття і безпечного довкілля. Тому їхня підтримка і розвиток, екологічна освіта і просвітництво – це не розкіш, а актуальна необхідність сьогодення», - впевнений Юрій Ройко.
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.
