Ветеран війни Юрій Хомич в розмові з «Першим» поділився наболілим: «Найбільше бісять на передовій водка і бумажки». Він демобілізувався за віком. І хоч нехотя каже, що й здоров’я не те, але, зауважує, якось би терпів, якби не писанина й інше.
Бюрократія. Якби не ті бумажки, я б і далі воював. Дуже важко. Ти приходиш в бліндаж і падаєш без сил. Навіть додому подзвонити немає сил. А ще ті бумажки. Мені було під 60 і я відчуваю свій вік. І хвороб звідти привіз стільки… От цукровий діабет.
Про спиртне на передовій Юрій Хомич говорить з особливою огидою. Каже, у своєму підрозділі вони тримали цю проблему на строгому контролі і новачкам влаштовували надважке навчання, бо це – про життя.
А ще – безглузда смерть. Наш Маріупольський батальйон, коли вийшли з оточення на початку війни… (ну вийшли – тільки слово, ті рештки, на пальцях можна було перерахувати). Тоді набрали пацанів з учебок – і місяць «формувалися»… Ко-о-жен день тоді в них було навчання. Їх тренували такі пробиті, бойові інструктори – я кажу на них «моджахеди». О 8ій ранку в них починався марш-кидок, а ввечері о 8ій вони прилазили і падали. Весь місяць! І отаке має бути навчання: не водку пити 24/7, а тренуватися вижити!
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.
