У центрі Луцька 15 липня військовослужбовець 3 ОШБр Євген Сивопляс разом із акторками Волинського обласного драматичного театру імені Тараса Шевченка Дариною Лагодою та Іванною Романюк провели соціальний експеримент, в рамках якого перевірили доступність закладів та установ для людей, які пересуваються у кріслі колісному.
Під час експерименту учасники мали відвідати супермаркет, перевірити наскільки вільно можна пересуватись пішохідними переходами та спробувати отримати послуги у кафе, крамницях та закладах, пише ГІТ.
Розпочали з супермаркету, де Дарина та Іванна мали придбати банани, кефір, сир та випічку.
Учасниці успішно спустились ескалатором униз до супермаркету, обрали продукти, розрахувалися та попрямували на вихід.
Жінки відзначають, що їм було приємно, коли люди пропонували допомогу, але усвідомили, що у кріслі колісному важко пересуватись.
Наступним обов'язковим пунктом у маршруті були пішохідні переходи: дівчата мали перетнути проїжджу частину. Під час виконання цього завдання у них виникали проблеми й були моменти, коли вони не встигали дістатись протилежного боку до увімкнення червоного сигналу світлофора.
Деякі бордюри були недостатньо опущеними, щоб їх можна було подолати, пересуваючись у кріслі колісному. Також заважали вибоїни у дорожньому покритті, через що колеса застрягали й жінки лишались просто на проїжджій частині, не маючи можливості заїхати на пішохідну частину без допомоги.
Щоб потрапити до ще одного супермаркету, Дарині довелось просити допомоги у перехожих, адже пандусу немає. Чоловіки підняли крісло разом із дівчиною на сходинку та допомогли заїхати у приміщення.
Там учасниця експерименту мала купити воду, проте через відсутність простору обрати її самій не вдалося.
«Там немає місця взагалі. Я просила продавчиню, щоб подала мені воду, бо я не могла заїхати ані до полиць, ані до каси», — каже Дарина та додає, що для розрахунку до терміналу довелось тягнутись через вітрину.
Надалі акторки разом із Євгеном рухались проспектом Волі та намагались заїхати до кожного закладу, що траплявся на шляху. Деякі з них мали обладнані дзвоники для виклику персоналу, проте не всюди вони були справними.
Учасниці експерименту побачили, що загалом справи із доступністю закладів на пр. Волі кепські — одиниці мають обладнані пандуси або не мають сходинок, що дозволяє заїхати у кріслі колісному. У більшості випадків через фізичну недоступність деякі послуги неможливо отримати.
«Бізнес абсолютно не готовий до людей з інвалідністю і хочеться плакати, бо це прикро. Коли ти сідаєш у крісло, розумієш — наскільки ти безпорадний. Коли ходиш, у щоденній рутині не задумуєшся про це і дуже шкода, що до людей з інвалідністю у цьому моменті ставлення, ніби зі зневагою — це неприємно», — висловила свою думку Іванна Романюк.
Позитивним моментом, який показав експеримент, є готовність, у переважній більшості, працівників закладів допомогти потрапити всередину або ж надати певні послуги на вулиці.
Менеджерка одного із ресторанів Юлія так прокоментувала ситуацію:
«Ми розуміємо, що нажаль не є комфортним закладом для людей з інвалідністю. Проте ми є закладом для людей і про людей, намагаємося працювати так, щоб людям було комфортно. Тому найближчим часом попрацюємо над встановленням пандуса. Розуміємо, який зараз час, і дійсно усі заклади по вулиці зі сходинками без пандусів, я вірю, що ми будемо першими у виправленні цього».
Під час експерименту не оминули й головний корпус ВНУ ім. Лесі Українки.
Біля головного входу є пандус, яким Дарина, Іванна та Євген без перешкод заїхали всередину. Проте далі виявилось, що піднятись вище першого поверху для людини, яка пересувається у кріслі колісному фактично неможливо. У корпусі є ліфт, але він завузький, що виключає можливість скористатися ним. Спеціального підйомника для таких випадків, нажаль, поки немає.
Цю ситуацію прокоментував проректор з економічного розвитку та проєктної діяльності Ігор Чуліпа:
«Будівля побудована ще за радянської влади і тоді ніхто не думав про обмеження. На даний момент конструктивно ліфт замінити неможливо. Ми зараз працюємо над тим, щоб придбати підйомник, до якого ти підходиш, кнопку натискаєш, він автоматично опускається, щоб людина могла сама задовільнити свої потреби. Проте це вимагає спочатку розробки проектно-кошторисної документації(ПКД). Ми вже шукали таке обладнання по ринку, нажаль автоматичних зараз немає. Є такі, де майданчик ще хтось має опускати, а це не зовсім відповідатиме вимогам безбар'єрності».
Також він додав, що розробку ПКД вже замовили, надалі все залежатиме від наявності необхідних підйомників на ринку та можливості їх придбати.
Фінальним етапом дослідження стало випробування на доступність громадського транспорту.
Учасники експерименту без перешкод потрапили до тролейбуса, у чому їм допоміг водій, встановивши спеціальний пандус для заїзду.
Так від зупинки головного корпусу ВНУ знову дісталися Центрального універмагу, де розпочинався експеримент.
Дарина та Іванна поділились своїми фінальними враженнями та обидві зазначили, що пересуватись у кріслі колісному фізично важко — дуже втомлюються руки.
Ще одною перепоною, як сказала Іванна ставав страх:
«Страшно, коли загрузнеш на дорозі, не можеш вибратись і біля тебе нікого немає».
Також доводиться переборювати психологічний супротив, щоб просити про допомогу велику кількість людей.
Дарина Лагода поділилась, що почувалась сумно та невпевнено, коли застрягла колесом посеред проїжджої частини.
«Місто не готове, бізнес також, але персонал у закладах готовий шукати рішення і намагаються підносити кошики, заносити на руках. Є взаємодія, лишилось змінювати саму інфраструктуру закладів. Чи вдалось їх простимулювати та чи буде зворотній зв'язок у дії — не знаю. Можна сказати, що ми цей маршрут змогли здолати за допомогою людей», — розповів Євген Сивопляс.
Він також зазначив, що для того, щоб отримати певні послуги людям у кріслі колісному необхідно виконати багато дій, звернути на себе увагу когось із перехожих, щоб попросили вийти когось із персоналу закладів.
Підсумовуючи, Іванна Романюк відмітила, що цей досвід став для неї пізнавальним та показав неготовність міської інфраструктури. Вона впевнена, що місту вже необхідні зміни, оскільки скоро через війну людей з інвалідністю стане більше.
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.
