Священник Свято-Михайлівського храму села Верхи Павло Камець 30 літ пече просфори. Цю роботу довіряють далеко не кожному. Має вона свої секрети. Відкриваємо деякі з них.
Про те, як отець Павло пече просфори у себе вдома, з чого їх готують і чим цей хліб особливий, розповіла Леся Мінібаєва виданню «Полісся».
Випікати просфори можуть прихожани храму, котрі багато років перебувають у церковному приході та довели свою віру добрими справами. Раніше у Верхах, селі, де служить о. Павло, зазвичай пекли або благочестиві вдови, або жінки, котрі жили поза шлюбом. Просфорник повинен бути воцерковленою людиною, православним християнином. Для звершення обряду випікання необхідна тверда віра в Бога, трепіт перед церковними Таїнствами, а головне — бажання працювати.
«Однак останнім часом це бажання виникає не в усіх, а з цим і постає проблема. Позаяк знайти людину, котра б з усією відповідальністю та жертовністю несла духовний послух, дуже складно. А отже цю важливу справу довелось перебрати на себе та на свою дружину - матінку Ніну», - каже батюшка.
Священик “випрацював” і свій рецепт, яким користується багато років.
«До 10-ти склянок борошна додаю пів літра води, чайну ложку солі та 5 грамів дріжджів. Крім того при виготовленні церковного хліба домішується свята вода, що знаменує благодать Божу. Тісто сходить від півтори до 2-х годин. Затим триває вимішування спеціальним пристроєм, аж доки воно не стане однорідним та блискучим», – розповідає батюшка.
Реманент для приготування церковного хліба не вибагливий: духова піч, посуд для замішування, деко, розкатка, через яку обробляється тісто та доводися до однорідної консистенції і щільної структури. Крім того дошка або інша поверхня для формування готових виробів.
Посуд, у якому готується хліб, слугує виключно для виготовлення просфор і в жодному разі не повинен використовуватись для чогось іншого. Загалом з однієї порції у духовці випікається 107 просфорок.
Досвідчений просфорник демонструє форми, що ними видушує тісто, та печатки, за допомогою яких викарбовує печать образу Божого, яка за церковним звичаєм проникає у все єство людини.
Просфора складається з двох частин, виготовлених окремо одна від одної, а потім з’єднаних разом. На верхній частині викарбуваний чотириконечний рівносторонній хрест з написами ІС, ХС (Ісус Христос) та знизу НІ КА, що з грецької мови означає “перемога”. При цьому нижня частина її відповідає земному складу, а верхня відзначає духовний образ в людині, у якому зберігається образ Божий і таємничо присутній Дух Господній.
Приступати до випічки просфор людина має перебуваючи в духовній та тілесній чистоті. Під час виготовлення просфор священик читає молитви.
Для звершення Євхаристії (Святого Причастя) використовується п’ять хлібців. Та просфора, з якої беруться частинки для причастя вірних, називається агничною. З неї виймається Агнець, це символізує також і народження Христа з пречистої утроби Діви Марії, а також відділення безгрішного і очищеного Божественним єством людського єства Ісуса Христа, від середовища світу земного життя.
Тоді, як з решти чотирьох інших відокремлюються часточки в пам’ять Пресвятої Богородиці, святих, а також в пам’ять живих та мертвих членів церкви. Усі різної величини та однієї круглої форми, як знак того, що людина створена для вічного життя.
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.
