- Я зняв підрясник, в мене під ним була вишиванка… А Василь забороняє носити вишиванку.
Одіозний священник, який вирішив затіяти суд над батьком загиблої бойової медикині 14-ї ОМБР Олени Созонюк, прийшов у суд дуже завчасно. Кажуть, за кілька годин до початку засідання. Можна припустити, що не хотів бачитися з людьми, які зійшлися, щоб стати на бік обвинуваченого у цій справі. Сам же батюшка - потерпілий…
І війти із зали суду він не спішив. Боявся. У дворі люди чекали його на розмову і співали про червону калину.
прийшли підтримати Созонюків
* * *
14 листопада. Ковель. Волинь. Чергове засідання у дуже резонансній волинській справі: село потерпає від «неадекватних» дій священика і масово стало на захист свого односельчанина - афганця, інваліда 3 групи з війни, пенсіонера, прислужника у соборі міста Володимир і батька військової, яка загинула у вересні 2022-го у війні з Росією, Василя Созонюка.
«Вона була така»
Олена винесла на своїх плечах сотні таких...
Напередодні Олена Созонюк святкувала б свій… день народження.
У перерві між судовими засіданнями той самий батюшка-потерпілий Святослав Чижук укотре відслужив у селі Обенижі. Мешканці прийшли до нього (до хати, де правив службу духівник УПЦ МП) поговорити невеликим гуртом.
- Стояли біля хати, хотіли йому у вічі подивитися і поговорити, до коли ці заяви будуть продовжуватися. Зібралися. Він викликав поліцію, написав заяву, що йому погрожують зброєю. Приїхав священник із сусідніх Соловичів і забрав його. Сестра загиблої Ольга написала пояснювальну на вимогу поліції. У всіх російських православних церквах кликали приїхати на підтримку Чижука, але ніхто не приїхав, як бачимо. Ми чуємо, що дехто з його парафіян і хотіли б не мати справ з таким батюшкою, але не знають, як, - розказує Тетяна Орлова з Обенижів.
ця українка «це – Оленка»
ЧИТАТИ ТАКОЖ: «Получив за загибшу» - віддай священнику МП. Репортаж із резонансного суду на Волині
- Оце - Оленка. Це для Олі пам'ять про її сестричку. От вона була така: відрізала б будь-кому. І вона винесла на собі не одну сотню хлопців, а своє життя поклала за нас. Ми їхній родині винні, скільки будемо жити, - скаже Оксана Нікуліна, її землячка.
Вона вдруге в суді у синьо-жовтому стязі на плечах. В руках - розмальована нею ж тарілка, там - українка у національному вбранні і з косою. Не тільки тією, що під вінком…
На іншій тарілці – обличчя диктаторів: Сталіна, путіна та Гітлера. Цю принесла колишньому настоятелеві церкви села Обенижі Ковельського р-ну Святославові Чижуку. Той так мстить селянам за перехід в ПЦУ, що звинуватив батька загиблої в побитті (нанесенні легких тілесних ушкоджень) і, тоді як все село криком кричить, що він провокує згорьованого чоловіка. І не тільки його.
Чи молився ти перед судом?
Він сидів у залі. Читав Євангеліє. На грудях - хрест. У кишені на грудях тримав мобільний. Камерами назовні.
Василь Созонюк був на місці для обвинуваченого. Поруч - адвокат Максим Ткачук. Василь постійно перекладав з руки в руку синю коробочку. В ній - орден за жертовність від ПЦУ. З ним він буде доводити, що є достойною людиною.
Більшості людей у цій залі це доводити не варто: тут односельчани Созонюка та побратими його доньки. Військових цього разу зійшлося під стіни суду ще більше. Частину тільки вмістила зала. ї
За спиною у священика, який досить править московську службу, але вже в хатах у прихожанок УПЦ МП, сиділа сестра загиблої Олени - Ольга та її мама Віра. Між ними та Святославом Чижуком, сидів поліцейський.
Минулого засідання Чижук вирішив у суд не приходити.Телефоном заявляв журналістам, що ще подумає, чи бути 14-го листопада, бо це, мовляв, небезпечно. Цілий та неушкоджений сидів у залі. Виявляється, священник приніс камеру і буде всіх знімати. Захист заперечує: камера просто перед столом адвоката, «аж незручно», і про це не було клопотання. Суддя (а це Андрій Чалий) дозволяє зйомку особистою камерою, бо ще минулого разу суд дозволив фото та відеофіксацію. Мовляв, всім так всім.
Але просить перенести камеру подалі від столу обвинуваченого. Неохоче потерпілий це робить.
- Щодо мови судочинства немає ніяких клопотань? - формально запитує суддя.
Немає. Але у цій залі, у цій історії це питання звучить трохи болючіше, ніж просто формальність.
Чижук просить суд …голосніше говорити. Народ не стримується і сміється. Хтось мимоволі скаже: «В Москву треба передати запис».
- Я чую образи в свою адресу!
Священник чує позад себе якісь слова від людей за спиною і одразу заявляє про нібито образу.
- Привикай, - тихо відповість хтось із людей у формі.
Зі слів прокурора Олександра Омельчука: «Досудовим розслідуванням встановлено, що Созонюк Василь Петрович 5 серпня 2022-го року, близько 17 години 20 хвилин, знаходячись на подвір'ї за адресою (…) під час словесного конфлікту з Чижуком Святославом Васильовичем на грунті особистих неприязних відносин з останнім, усвідомлюючи значення та суспільно небезпечний характер своїх дій, умисно схопив останнього правою рукою за нижню частину шию ззаду і лівою рукою за ліву руку потерпілого та потягнув до вхідних дверей будинку, де штовхнув останнього долонями обох рук у ділянку грудної клітки зліва. Продовжуючи свої злочинні дії, Созонюк схопив потерпілого правою рукою за нижню частину шиї ззаду, а лівою рукою за ділянку передпліччя та потягнув в центр подвір'я. В подальшому, о 17 годині 26 хвилин, під час словесного конфлікту з Чижуком Созонюк умисно наніс долонею правої руки по правій щоці потерпілого».
Обвинувачують Созонюка у вчинені умисного легкого тілесного ушкодження. За ч 1 ст 125 ККУ.
Ударив у праву щоку, підстав ліву? Одіозний батюшка починає із двох заяв.
«Мені стати за трибуну?»
Перша:
- Я хочу довести до відома суду, що на мене зводяться наклепи. І це пов'язано з цим судом. ніби я вимагаю гроші з обвинуваченого. Причому наголошується, що ці гроші вимагаю за якісь виплати за загиблу його доньку. Неправда.
Друга:
- Звертаюся до обвинуваченого. Я говорю, що я все простив давно. Заради християнського миру, заради світлої пам’яті загиблої Олени я пропоную знов мир і прощення, простягаю руку для примирення. Василь, будь ласка. Я вас слухаю. Я підпишу мирову угоду, якщо Василь погодиться.
Адвокат захисника заявляє натомість, що, на їх думку, в ході судового засідання буде доведено невинуватість обвинуваченого. Бо фактичні обставини справи досліджені однобоко. А якщо потерпілий не бажає підтримувати обвинувачення, може від нього відмовитися, це його право.
- Мені стати за трибуну? - спитає потерпілий, коли прийде час йому говорити свою промову.
Вирішує з місця. І починає з 5-го серпня. Каже, приїхав в село з дружиною зібрати овочі на городі. Дзвонять, що його чекають біля церкви, там збиралися люди. Поки він зібрався, «люди почали різати двері церкви, не маючи на це жодних прав». Щипцями з кишені він «перекусив» дріт на переносці. Люди помітили і «як рій за мною почали йти». Біля церковної хати «жіночки на мене кричали, тут прибігає Василь, хапає мене за шию та руку, сильно здавлює, б'є в груди і не дає зайти в церковний будинок».
- І вигукував весь час на фронт…Він тримав мене секунд 10.
ЧИТАТИ ТАКОЖ: «Де був би цей священник з прихожанами, якби не «агресивні люди», які воюють», - Сергій Приходько
Суддя робить зауваження військовим, які тихо сміються в залі. Потім знову. Потім ще.
- Я розмовляв з жіночками, які там були присутні. Вони до мене зверталися зневажливо. До речі, я нікого не кликав на це дійство, щоб не трапилося побиття, не дай Бог. Я заборонив своїм прихожанам приходити. Намагався пояснити, що це протизаконно, наголошував, що це - самоуправство. Тільки після рішення суду в присутності судових виконавців та поліції повинен відкриватися храм і виноситися мої особисті речі та речі нашої церковної громади. Я навіть не був проінформаваний, що відбулася перереєстрація. Документами, вони тільки трясли мені перед очима. (...) Но я пам’ятаю, що Василь дуже голосно кричав, часто він кричав, що я не маю права вишиванки носити. Тому що пізніше я вже скинув підрясник і був у вишиванці. Він дуже часто мені це забороняє: носити вишиванку. Називає мене сеператистом і всякими подразливими словами. І коли Василь закричав дуже голосно біля вуха…
«Отче, і вміти любити»
…Захисник Созонюка намагався допитатися, чи не мав священник конфліктних ситуацій з кимось ще у період між 20 липня та 5 серпня. Можливо, побої чи травми, чи якісь пошкодження отримав раніше і від когось іншого? Святослав Чижук заперечував. Довго згадував. Дивився в телефон. Розказав про шарпанину то перед Трійцею, то 18 липня. То Василь його бив, то Микола Підгайний, односелець Василя.
- Били руками і ногами…
Але до 5-го серпня ці синці точно зійшли, запевняв колишній настоятель.
Суд хотів слухати двох свідків. Йдеться про двох працівників поліції. Ті не явилися. А потерпілий їх свідками не вважає. Каже: нічого вони там не бачили.
Наступного разу, 8 грудня, історія матиме продовження. Журналісти запитували, чи прийде в суд священик Чижук. Він «не дає коментарів».
У порозі зали суду священника спинила мешканка Ковеля. Старшого віку жінка, яка прийшла на цей суд - на заклик підтримати родину вбитої захисниці.
- Отче, цей батько виховав дитину, яку віддав на захист нашої країни, правда? І треба вміти прощати і вміти любити, так Господь учив. Ви так низько впали. Ви подали в суд, ви не знайшли компроміс, - старанно намагалася вона знайти для Святослава Чижука потрібні слова.
- Василь здійснює напади. Часто, - відповів той завченою фразою, типовою для судових баталій.
* * *
- Мені просто цікаво, чому він не розказав, як його били під баром в селі. Він підходив до хлопців і казав: «Набийте мене, набийте мене. Я ж руський поп». Хай би розповів, як його там били. У мене є відео, як він сам до людей чіплявся. Це якраз у цей період. …Я не знаю, у чому примирення, в чому суть покаяння, про це він сьогодні говорив? - говорила сестра загиблої Ольга після суду.
Батьки Олени дуже важко переносять усі ці ситуації навколо суду.
- У нього оце три дні 210 тиск… - тихо сказала мама Віра.
Перед ворітьми суду аж до кінця засідання весь час стояло до сотні людей. Це військові та односельці Олени Созонюк. Скандували «Геть московського попа» і співали «Десь у лузі червона калина похилилася». І це так було страшно, що потерпілий, подейкують, волів вийти не з центрального входу.
Текст і фото: Олена ЛІВІЦЬКА
Кілька днів тому Святослав Чижук завів собі… канал на ютубі. Так і зветься «Святослав Чижук».
На заставці у нього там фото, на якому пси роздирають біле ягня, а перед судом він публікував відео, як милується рибками у дворі суду. Каже: «Дивіться, яка краса тут, рибки плавають, золоті».
Чому священнику МП раптом знадобився медійний майданчик, можна тільки здогадуватися. Все зняте з кишені потерпілого, з телефона на грудях – тут. Дві частини відео з суду, яке він знімав у залі називаються «Прощення та мир».
слухати їм дуже важко
на нього зводять наклепи
а свою церковну нагороду за жертовність
Але він на службу в село прийшов, а тут до людей – ні
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.
