Сьогодні, 3 лютого минає 5 років, відколи помер Микола Ярославович Романюк – Луцький міський голова з 2010 до 2017 року. Його називали господарником та мером з великої літери, сім років Микола Ярославович робив Луцьк кращим. У день смерті колишнього мера соцмережі рясніють спогадами про нього.
Нагадаємо, у Луцьку зняли фільм про життя Миколи Романюка.
Як у соцмережах згадують покійного міського голову:
Депутат міської ради Михайло Наход: «Лучани його пам'ятають як прогресивного міського голову, який виконував свої обіцянки і завжди з повагою ставився до людей. Я пам'ятаю його і під час роботи на інших посадах: в Приватбанку, у Волинській ОДА, в Асоціації відкритих міст... В ньому поєднувались ряд якостей, які притягували людей: доброта, толерантність, розсудливість і одночасно прямота та вміння приймати швидкі рішення.Сьогодні нам дуже бракує таких лідерів. Вічна та світла пам'ять Миколі Ярославовичу».
***
Син Валентин Романюк: «Завжди усміхнений , завжди позитивний, завжди оптимістичний, завжди з добром до людей! В будь-яких негараздах завжди завершував фразою «Все буде добре» , так воно й було! Сьогодні минає 5-ть років з дня коли не стало Миколи Ярославовича! Царство Небесне!».
***
***
Колишній помічник Богдан Гончарук: «П'ять років без Миколи Ярославовича! Дякую Вам, що Ви такі були у нас! Світла пам'ять!».
***
Редакторка «Першого» Ольга Булковська: «Вічного спокою, світлої пам’яті та Царства Небесного, Миколо Ярославовичу! Вже 5 років, як Ваша душа пішла до Господа. І я часто-часто думаю, "а що, якби..." Але - на все Воля Божа. Для мене Ви стали дійсно Людиною, з якою пов'язано багато гарного, доброго, щирого, з душею. Знаю, що між нами були розуміння, довіра, підтримка (хоч і без вибухів не обходилося). Дякую за справжніх людей, які з'явилися у моєму життя завдяки Вам. Пам'ятаю, люблю і молюся. Цей скрін - про те, як навіть у роботі ми знаходили можливість жартувати. І скільки такого - лише у пам'яті… У Бога немає мертвих. Впевнена, що Ваша душа знайшла спочинок в оселях Господа та блаженне життя.
***
Анна Єкименко-Поліщук: Коли слова застрягають комом… Зараз шкода тільки через те, що більшість зрозуміють яку Людину втратили вже занадто пізно… Протягом місяця у вічність відійшли дві людини, які змінили обличчя нашого міста. Цікаво, а ТАМ теж потрібно ремонтувати двори, розвивати інфраструктуру та дбати про інших? Якщо так, то думаю Микола Ярославовчи з Антоном Федоровичем зараз зроблять хороший підряд і всім покажуть, що таке досвід бути зразковим градоначальником! Я неймовірно захоплююсь людьми, які всього досягають самі. До того ж, будучи на вершині ніколи не возвеличують себе над іншими. З ним завжди було легко, як в роботі, так і в приватних розмовах.
Пам'ятаю, як ще весною ми повертались з Волновахи... Микола Ярославович сидів у Фейсбуці, відписуючи лучанам (так, він сам вів сторінку...) й щиро дивувався тому, чому так багато людей сприймає усе через негатив! Він і його родина зробила просто неймовірно багато для наших хлопців, які на Сході, хоча й забороняли про це розповідати… Мені здається, що його основна риса була - це справжність.
Звісно, ідеалів не існує, звісно, багато з чим можна було не погоджуватись, але...
Я дуже хочу помилятись, однак, мені здається, що такий мер в Луцьку буде ще не скоро. Микола Ярославович задав надто високу планку...
Нехай земля Вам буде пухом! Співчуття Вашій прекрасній родині... Тримайтесь!».
***
***
Бізнесмен Володимир Цибульський: «Він був людяним, щирим і відкритим для людей! Микола розумів і сприймав боляче проблеми лучан і волинян, у нього ніколи не було жодних сумнівів в тому що завжди потрібно шукати спосіб прийти на допомогу тим хто її потребує. Валік, ваш тато назавжди ввійшов в історію і пам’ять Волині і Луцька, ви з братом маєте повне право гордитися ним! світла пам’ять і Царство Небесне Миколі Ярославовичу!».
***
Журналістка Людмила Роспопа: «Микола Романюк був мером тоді, коли я асобо не розбиралася в мерах і їх ефективності. Тому про те, наскільки добрим він був господарником, в мене нема майже жодних міркувань. Але з ним у мене пов'язаний один із найсвітліших журналістських спогадів.
Була зима, завершення всіх цих свят і спільна коляда в центрі Луцька, на яку я, як абична, запізнилася. Я прийшла вже тоді, коли артисти розійшлися, а комунальники розбирали сцену. Під сценою стояли Микола Романюк і Тетяна Гнатів, і обговорювали собі коляду. Ну, і оскільки відео мені все-одно з чогось треба було робити, я від безвиході підійшла до мера, пояснила, що пропустила всю коляду, і попросила наспівати мені кілька рядків колядки "Добрий вечір тобі, пане господарю".
Він мило посміхнувся, і почав колядувати. І за якусь хвилину навколо нього зібралися всі лучани, які ще не пішли з площі. Артисти, які ще не роз'їхалися. Дорослі, діти. Всі стали у велике коло і колядували разом із мером, який колядував для мене). Я зняла тоді миле відео, і зацінила, наскільки це класно - коли міський голова не кидає зі сцени пусті високопарні слова, звертаючись до всяких преосвященств і всечесних отців. А легко і просто спускається до людей, і без зайвого пафосу з ними колядує».
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.
