Лучанка Юлія Сабатюк – одна з найвідоміших в Україні ініціаторів руху за енергоефективність. З її допомогою на Волині з’явилась перша програма підтримки ОСББ, які впроваджують енергоефективні заходи. Згодом вона розповсюдилась чи не на усі українські міста. Також з’явилась державна програма «Теплі кредити», яку розробляли луцькі фахівці. Нещодавно Юлія Сабатюк стала членом наглядової ради державного Фонду енергоефективності.
В інтерв’ю «Першому» вона розповіла, що українці отримають від нової структури та чому економія на комунальних послугах – не єдина користь від утеплення.
ФОНД КОМПЕНСУЄ ДО 70% ВАРТОСТІ УТЕПЛЕННЯ
– Нещодавно ви стали членом наглядової ради Фонду енергоефективності. Поясніть, що це таке?
– Фонд енергоефективності – це структура, яку створюють в Україні для впровадження енергоефективних заходів. Його робота подібна до державної програми «Теплі кредити», яка працює з 2014 року. ОСББ, які впровадять енергоефективні заходи (утеплять фасад, поставлять індивідуальний тепловий пункт, замінять вікна і двері…), зможуть отримати з нього компенсацію за кредитом.
От тільки, якщо програма «Теплі кредити» може компенсувати лише 40% від вартості матеріалів, то Фонд – до 70% від усього тіла кредиту, тобто вартості і матеріалів, і робіт.
На роботу структури Україна вже виділила 1,6 мільярда гривень, а Європейський Союз – 50 мільйонів доларів. За прогнозами, Фонд запрацює у другій половині 2019 року. Але громадськість робитиме все для того, аби це сталося якомога раніше.
– Як ви потрапили у наглядову раду Фонду, там є представники усіх областей України?
– Ні, я один представник від громадськості зі всієї України. Думаю, мене запросили через те, що Луцьк довго був лідером у сфері енергоефективності і я була дотична до створення державної програми «Теплі кредити». Ще є незалежний представник з Польщі. Окрім того будуть представники Міністерства фінансів та Міністерства регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ. Всього п’ять осіб.
ЕНЕРГОАУДИТ СТАВ ОБОВ’ЯЗКОВИМ
– Окрім суми компенсації, робота Фонду ще чимось відрізнятиметься від програми «Теплі кредити»?
– Так, Фонд працюватиме лише з об’єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, а не з власниками приватних будинків. Але головна відмінність не в цьому. Аби отримати компенсацію за кредит, перед впровадженням енергоефективних заходів потрібно зробити енергоаудит будинку і отримати відповідний сертифікат.
Якщо досі для того, щоб впровадити якийсь енергоефективний захід, потрібно було лише рішення ОСББ, то зараз потрібно ще й отримати фактично вказівку від фахівців – що саме і у який спосіб робити. Голова ОСББ, який не завжди є експертом у цій сфері, більше не матиме шансів обрати підрядника, який буде халтурити.
До того ж за законом «Про енергоефективність будівель» енергетичні сертифікати повинні отримати усі багатоповерхівки, збудовані до 2010 року. Ті, що здані в експлуатацію пізніше, зведені з дотриманням вимог енергоефективності.
– А що таке цей енергетичний аудит і хто його проводить?
– Це обстеження, яке показує, скільки тепла та електроенергії споживає будинок, яка у нього товщина стін, які заходи для енергоефективності уже впроваджені. Важливим його етапом є зйомка з допомогою тепловізора. Вона якраз і показує, через які шпарини тепло «витікає» з квартири на вулицю. Проводити її можна тільки взимку.
Після усіх перевірок фахівець, який їх проводив, дає свої висновки про стан будинку і поради щодо того, як його покращити. Список сертифікованих енергоаудиторів невдовзі буде на сайті Фонду.
Енергоаудит – річ недешева. Для одного будинку він може коштувати від 16 до 25 тисяч гривень. Але з Фонду практично відразу можна отримати компенсацію 50% вартості послуги.
Головне, що тепер голови ОСББ не зможуть самі собі нашкодити, обравши матеріали чи обладнання, які не дозволяють економити. В Луцьку бували випадки, коли люди велись на дешевші товари і від цього потім страждали.
ЛУЦЬК – БІЛЬШЕ НЕ ЛІДЕР У СФЕРІ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ
– Ви згадували, що Луцьк був лідером у сфері енергоефективності, а як зараз з цим? Чому в минулому часі?
– Луцьк кілька років поспіль був лідером, тому що саме ми першими запустили місцеву програму підтримки ОСББ, яку потім перейняла більшість міст України. Також у нас було найбільше модернізованих будинків.
А зараз Луцьк втратив лідерство. На сьогодні першість тримає Рівне, де на міську програму виділили 100 мільйонів гривень, а в нас лише 9 мільйонів. Київ вирвався на друге місце, а ми тепер на третьому.
Мені, як людині, яка починала впровадження енергоефективних заходів у Луцьку, дуже прикро. Ми не повинні втрачати напрацьоване. Сподіваюсь, Фонд виправить ситуацію і Луцьк знову опиниться на першому місці.
– Чому погіршилась ситуація? Через зміни у міській програмі підтримки ОСББ?
– Так, якщо раніше з міського бюджету компенсувались відсотки за кредитами, то зараз – 30% тіла кредиту. А для того, щоб відшкодувати тіло, потрібно подати акт виконаних робіт. Тобто компенсацію можна отримати тільки після того, як усі роботи завершені. До того ж доведеться платити банку великі відсотки.
Приклад – будинок на Софії Ковалевської, 23а. ОСББ отримало кредит 30 травня цього року, провело утеплення, здало документи у жовтні, а до цього виплачувало повну суму банку. Це 47 тисяч гривень на місяць. Не всі мешканці багатоповерхівок можуть зібрати такі гроші.
Раніше ж місто у перший же місяць відшкодовувало відсотки і це було суттєвою допомогою. Мешканці могли спокійно пережити утеплення і не шукати додаткових грошей. А далі економія за тепло суттєво перевищувала виплати за кредитом і люди нічого не втрачали, навіть виплачуючи позику.
На жаль, не всі політики розуміють, що цей процес не можна зупиняти і енергетичну незалежність потрібно виборювати. Думаю, вплинуло на це й те, що ОСББ вплутують у політичні процеси, а це неприпустимо.
Через ці зміни у міській програмі менше людей почали брати кредити.
– Як провести енергоефективні заходи, наприклад, утеплити будинок і отримати компенсацію з Фонду? Які етапи потрібно пройти?
– Спочатку повинні зібратись члени ОСББ (загальні збори) і вирішити, що саме вони робитимуть з будинком, закріпивши це все у протоколі. Тоді потрібно повідомити про свої наміри Фонд енергоефективності. Я хочу, аби його представники працювали у регіонах. У цьому випадку вони зможуть порадити – до яких проектантів і підрядників звертатись, аби не помилитись. У Луцьку, до речі, такі поради уже можна отримати у центрі енергоефективності та енергозбереження (він працює в будинку на Перемоги, 12).
Після цього слід замовити енергоаудит. До речі, за його результатами, план впровадження енергоефективних заходів можна змінити. Раптом виявиться, що спосіб, про який думали з самого початку, буде менш ефективним, ніж інші саме у цьому будинку.
Далі потрібно звернутись до проектувальників і зробити проектно-кошторисну документацію та екпертизу проекту, що, до речі, теж відшкодовується Фондом. За тим – знайти підрядників, знову провести збори ОСББ і затвердити розмір внеску до ремонтного фонду будинку. Після цього звертаєтесь до банку, отримуєте кредит (або ж маєте відповідну суму надходжень на певний захід з енергозбереження), виконуєте роботи та проводите технічний та авторський нагляд. Аудитор перевіряє, чи справді ті заходи, які він прописував, впроваджені. А вже після його висновку надається компенсація з Фонду. Це від 50 до 70% тіла кредиту, залежно від того, що саме робили. Найбільшу компенсацію дають, якщо в будинку зробили повну модернізацію, тобто і фасад з дахом утеплили, ІТП поставили, і вікна, двері замінили. Це суттєва допомога ОСББ.
– Скільки часу триватиме повна модернізацію будинку, якщо враховувати усі процедури?
– Можу розповісти на прикладі будинку на Перемоги, 12. Він якраз став стартовим майданчиком для створення Фонду енергоефективності – всі документи розроблялись на прикладі цього будинку.
Енергоаудит у ньому провели у лютому, у березні на зборах вирішили впроваджувати усі енергоефективні заходи, тобто робити повну модернізацію. З травня почали роботи. Одна фірма встановлювала ІТП, друга – утеплювала дах, третя – монтувала вікна та двері, четверта – LED-освітлення, п’ята – утеплювала фасад. До 1 вересня ми усе зробили.
– А плата за кредит між мешканцями будинку розподіляється рівномірно? Вона не залежить від того, чи ти живеш під дахом чи на першому поверсі, близько до підвалу?
– Не залежить. Вона розподіляється на квадратні метри. Якщо ці нюанси враховувати, то точно несправедливо буде. Будинок - це наше спільне майно і відповідальність за нього теж спільна.
Якщо є комерційні приміщення, власники також долучаються і сплачують внески.
МОЖНА ЕКОНОМИТИ 80% ВІД ТАРИФУ
– Яку зараз економію можна отримати, якщо наприклад, поставити лише ІТП і якщо зробити повну модернізацію будинку?
– Встановлення ІТП дає 40% економії від тарифу за тепло, тому що цей прилад збалансовує подачу тепла, залежно від погоди. Але також багато тепла втрачається через фасад, вікна, двері. Тому варто робити повну модернізацію, яка загалом дає до 80% економії.
Хоча, до цього часто неготові мешканці. В таких випадках я раджу починати з елементарного, щоб люди розуміли, що будь-які енергоефективні заходи приносять свій позитивний ефект.
Знову ж таки наведу приклад будинку на Перемоги, 12. Одна квартира у ньому за сезон заощадила 3400 гривень. І це при тому, що виплачувався кредит за утеплення. Коли в місті платили 42,66 гривень за опалення квадратного метра, то мешканці цього будинку – 17 гривень. А в ремонтний фонд, тобто за кредит – лише 4 гривні за квадратний метр. Тобто, загалом 21 гривню замість 42,66. Економія – майже 21 гривня за квадратний метр!
– Окрім економії тепла, утеплення ще й, напевно, здорожчує квартиру. Це правда?
– Так, дійсно квартири дорожчають приблизно на 35%. Зараз люди шукають житло в утеплених будинках, бо знають – там потрібно набагато менше платити за комунальні послуги. До речі, такі квартири нечасто і хочуть продавати. Хіба, якщо планували продати ще до утеплення або виникли нові сімейні обставини.
– Всі будинки варто утеплювати? Чи умовно «хрущовки» цим вже не врятуєш, бо вони віджили своє?
– Розмови про знесення «хрущовок» - це дурниці. Ніякий бюджет цього не витримає, бо усі вони у приватній власності і люди захочуть компенсацію.
Так, вони вже віджили своє. Але минулого року у Луцьку ми провели експеримент і успішно утеплили старий панельний будинок. Який би будинок не був, потрібно рятувати його. Іншого житла люди просто не мають. А утеплення не тільки дасть економію тепла, а й продовжить термін експлуатації багатоповерхівки.
В УКРАЇНІ 99,9% БАГАТОПОВЕРХІВОК ПОТРЕБУЮТЬ УТЕПЛЕННЯ
– Скільки у Луцьку багатоповерхівок, у яких провели повну модернізацію?
– Зараз це 11 будинків, а всього у місті є 1350 багатоповерхівок. Хоча багато ОСББ впровадили невеликі енергоефективні заходи – поставили ІТП, замінили вікна…
В Україні 99,9% будинків потребують модернізації. Це усі, що збудовані до 2010 року.
Нічого іншого, окрім енергозбереження, тобто зменшення споживання енергоносіїв, того ж газу, ми зробити не можемо. Що б там не обіцяли політики, а комунальні послуги не подешевшають.
– А чому ви почали займатись енергоефективністю? Хто ви за професією?
– За фахом я вчитель молодших класів і свого часу десять років пропрацювала у школі. У 2000 році я була у декреті і раптом подумала: «Чому ЖЕК повинен керувати моїм будинком? Це ж сторонні люди і вони не знають потреб тих, хто живе тут». Прийшло розуміння, що я не хочу платити віртуально нараховані мені суми за комунальні послуги. Почала розбиратись, звідки вони беруться. Чому потрібно платити 400 гривень, а не 200?
Тоді ж стала ретельно вивчати законодавство у цій сфері і вже 12 вересня 2001 року у будинку на Богомольця, 2а ми створили перше у Луцьку об’єднання співвласників. Там вдалось поставити ІТП, енергозберігаючі вікна і двері, замінити проводку. Утеплення, на жаль, там не зробили досі через непростий фасад будинку. Мешканці цього року були готові піти на це, але міська рада відмовилась вносити їх у список ОСББ, яким дадуть допомогу. На той момент місто вже відібрало частину проектів, яким дадуть відшкодування по кредиту. На жаль, ми уже не мали можливості попасти в той перелік.
Коли у 2005 році ставила перший ІТП, сумнівалась, чи він взагалі потрібний, чи буде з цього якась користь. Але потім я вивчила фізику і зрозуміла, що це дуже потрібна річ для економії тепла.
З 2007 року я живу в іншому будинку, який на сьогодні зробив весь комплекс заходів.
Але саме під час декрету я побачила, що є люди, які мені довіряють. Вчителювати я так і не вийшла. Наразі керую дев’ятьма ОСББ, а також асоціацією «Лучани», яка об’єднала 48 ОСББ.
Хоч я тепер і не вчитель, але моя теперішня робота має багато спільного з минулою. Я так само вчу, щоправда, тепер дорослих – економити тепло. Енергонезалежність – це фронт, на якому воюють голови правлінь ОСББ.
Рік тому, коли у Луцьку змінили програму підтримки ОСББ, я навіть думала повернутись у школу. Я бачила, що Луцьк втрачає першість і було дуже образливо за втрату тих надбань, які розроблялись для всієї країни саме у наших житлових будинках.
Але мене переконали долучитись до роботи державного Фонду енергоефективності. Можливо, для всієї України вдасться зробити більше.
Текст: Віта Сахнік
Фото: Роман Домбровський
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.
