Від георгіївських стрічок до масок. Як змінювався День перемоги у Луцьку

Від георгіївських стрічок до масок. Як змінювався День перемоги у Луцьку
Парад до Дня перемоги у 2009 році

9 травня – одна з найсуперечливіших дат в Україні. Одні стверджують, що це свято великої перемоги, інші – що це день, коли потрібно не радіти, а вшановувати мільйони загиблих.

Аби заспокоїти обидві сторони, з 2015 року в Україні відзначають не лише День перемоги, 9 травня, а й День пам’яті та примирення, 8 травня.

«Перший» пригадав, як змінювались традиції відзначання та відшукав пам’ятні фото.

2006 – заборона комуністичних стягів

У 2006 році, коли в країні при владі були «помаранчеві», відзначення Дня перемоги у Луцьку проходило без комуністичної символіки. Все інше – як і пізніше: урочиста хода від центру міста до Меморіалу, а там – мітинг-реквієм.

9 травня 2006 року. В урочистій ході беруть участь народний депутат України Євген Кирильчук (Блок Юлії Тимошенко), голова Волинської обласної ради Василь Дмитрук, голова Волинської ОДА Володимир Бондар, луцький міський голова Богдан Шиба, єпископ Луцький і Волинський Михаїл. Фото Владлена Дроботька
9 травня 2006 року. Урочиста хода в День перемоги у Луцьку

2009 – БТР і більшовицька символіка

У 2009 році День перемоги відзначали парадом з військовою технікою, оркестром та мітингом на меморіалі. Тоді журналісти писали про перемогу у «Великій Вітчизняній війні», а учасники прийшли з георгіївськими стрічками й червоними прапорами з серпом і молотом.

На той час були звичними паради з військовою технікою
Георгіївські стрічки були різного розміру...
На передньому плані голова обласної ради Анатолій Грицюк та голова ОДА Микола Романюк

2010 – кульки від Партії регіонів та мітинг ветеранів ОУН-УПА

У 2010 році День перемоги також святкували парадом військової техніки. Молодь одягнула військову форму часів Другої світової. Окрім традиційних на той час георгіївських стрічок, чимало присутніх на меморіалі тримали кульки з написом «Зі святом Великої перемоги! Партія регіонів». Їх там роздавали безплатно.

Біля стадіону «Авангард» розтягнулась багатометрова черга за гречкою з польової кухні.

Натомість біля головного корпусу ВНУ (нині – Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки) ветерани ОУН-УПА провели альтернативний захід. Вони стояли із плакатами «9 Травня день скорботи, а не перемоги», «Історію України писати українцям!», «Україна – не колонія Росії», «Я захисник української держави».

Зараз важко уявити парад у формі радянського зразка
Кульки від Партії регіонів кілька років поспіль роздавали на свято 
Георгіївські стрічки популярні і серед молоді
Альтернативний мітинг ветеранів ОУН-УПА
Черга за солдатською кашею

2011 – бойові сто грамів

Цього року біля меморіалу, де проходив парад, вишикувались ветерани ОУН-УПА, а також члени ВО «Свобода» з плакатами: «Гітлер, Сталін – кати України», «Комунізм=фашизм», «1941-1945 – не вітчизняна, а імперіалістична».

«Однак значної уваги до цієї демонстрації ні з боку перехожих, ні з боку влади не було. Святкування на меморіалі пройшло мирно і без ексцесів», - писали тоді журналісти.

Георгіївські стрічки були на піку популярності – чіпляли їх до одягу, сумок та навіть дитячих візків.

Священники Української православної церкви Київського та Московського патріархатів служили панахиди окремо.

На польову кухню прийшов луцький міський голова Микола Романюк, де «пригубив бойові сто грамів та привітав ветеранів».

Такими плакатами ветерани ОУН-УПА зустрічали парад
Діти у формі Червоної армії  з перспективи 2020 року виглядають сюрреалістично
Голова ОДА Борис Клімчук та Микола Романюк вже у статусі мера. Обидва вже відійшли у вічність
Польова кухня з ветеранами

2013 – останнє «комуністичне» святкування

У 2013 році День перемоги відзначали традиційно на той час – з парадом техніки, воєнними маршами та учасниками у формі бійців Червоної армії.

Хоча чимало людей тоді ще носили комуністичні прапори та георгіївські стрічки, представники влади вже вирішили утриматись від цього.

За кілька місяців вибухнула Революція Гідності.

Востаннє луцькі вулиці бачили величезний помаранчево-чорний транспарант
Представники влади вже без георгіївських стрічок
Хоча комуністичної символіки ще вдосталь. Виглядає, щонайменше, дивно, еге ж?

2014 – жовто-блакитні стрічки замість георгіївських

Перший День перемоги у Луцьку під час російсько-української війни на сході України пройшов з посиленими заходами безпеки – учасників охороняла більша кількість патрулів міліції, ніж зазвичай. Також була Самооборона.

З одягу лучан зникли георгіївські стрічки, а натомість з’явились блакитно-жовті.

Також було помітно поодинокі маки – квітка, яка у наступні роки стала символом скорботи за загиблими.

Тоді ж вперше вшановували загиблих не лише у Другій світовій війні, а й у війні на сході України.

Перший «післяреволюційний» День перемоги. Ветерани почали носити жовто-сині стрічки замість георгіївських
Компроміс
Борис Клімчук вже не в статусі голови ОДА. Прийшов, як «звичайний» громадянин

2015 – Перша хвилина миру і маки

У 2015 році лучани вперше відзначали День пам’яті та примирення. Пізно ввечері 8 травня на Театральному майдані провели акцію «Перша хвилина миру».

Також на меморіалі відслужили дві панахиди: одну – 8 травня, іншу – 9. Ветерани Червоної армії та ОУН-УПА були на заході разом. До них приєднались учасники війни на сході та воїни-афганці.

Символ маку тоді став дуже популярним.

Перший День пам’яті та примирення. Маки стали поширеним символом
Квіти на могилі героя Небесної сотні Василя Мойсея. День перемоги – більше не тільки про Другу світову
Акція «Перша хвилина миру». Поширення європейської традиції
На меморіалі почали виступати сучасні ветерани
Гасла змінились. Тепер цей день більше про вшанування, а не святкування

2016 – об’єднання церков

У 2016 році на День пам’яті та примирення панахиду разом відслужили представники семи релігійних громад, в тому числі УПЦ КП та УПЦ МП. Раніше вони робили це нарізно.

І до того, і після священники УПЦ КП і УПЦ МП служили панахиди нарізно, а у 2016 році раптом об’єднались

2018 – панахида за загиблими в російсько-українській війні

День пам’яті та примирення у 2018 році відзначили панахидою не на меморіалі, а на Театральному майдані. Біля стели загиблим у російсько-українській війні.

День перемоги над нацизмом, 9 травня, відзначали на меморіалі. На той час традиція параду вже відійшла в минуле.

8 травня панахида не на меморіалі, а біля стели загиблим воїнам російсько-української війни
Яскраве свідчення того, як змінилась влада у Луцьку
Маки почало носити і старше покоління

2019 – без промов чиновників

Минулого року обійшлося без промов чиновників, натомість виступали учасник Другої світової війни Михайло Єрлін та учасник війни на сході України Вадим Ваврищук.

Не було звичних ще кілька років тому «пісень воєнних років», «польових кухонь» і розмов про «велику перемогу». Було вшанування, а не святкування.

Єдине майже незмінне – українська символіка
Ветерани йшли на меморіал з онуками
Виступали ветерани двох воєн – Другої світової та сучасної
Чиновники лише поклали квіти – від промов утримались
Люди згадували...

2020 – порожній «карантинний» меморіал

У 2020 році формат відзначання змінився кардинально. 8 травня на меморіал прийшли лише представники влади, та й ті – в масках.

Цьогоріч масові зібрання заборонені. Ветерани та всі, хто хотів їх вшанувати, залишаться вдома.

Такого меморіал ще не бачив… Нові карантинні реалії

Фото «Першого», ІА «Волинські новини», ІА «ВолиньPost», прес-служби Волинської ОДА


Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.

Показати коментарі (1)
#БудьПершим — підписуйся на нас у соцмережах:
Попередня новина Президент надав почесне звання «Мати-героїня» п’ятьом волинянкам
Наступна новина В Україні знову понад пів тисячі нових випадків коронавірусу


Останні новини
Схожі новини