В підпорядкуванні Волинської обласної ради – десятки комунальних підприємств і закладів. Лікарні, училища і коледжі, школи, санаторії та інші. Нерідко вони потребують мільйонних вкладень для реконструкції та розвитку.
Голова постійної комісії з питань використання майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області Микола Буліга розповів, яким об’єктам цьогоріч приділили найбільше уваги, а які – все ще потребують чималого фінансування і призначення нового керівника.
«МИ ЗНАЄМО ПРО ЧИСЛЕННІ ЗЛОВЖИВАННЯ У САНАТОРІЇ «ПРОЛІСОК»
– Кілька місяців тому звільнили директорку санаторію «Пролісок» і створили комісію для перевірки фінансового становища закладу. Розкажіть, будь ласка, чи ця комісія уже розпочала свою роботу і які результати?
– Комісія розпочала свою роботу, але поки суттєвих результатів немає. Можу навіть сказати, що комісію не пускали на територію санаторію під приводом того, що у ньому карантин. При цьому на дверях висіло оголошення: «Вхід тільки за наявності путівок». Це якийсь абсурд, якщо карантин, але відпочиваючих пускають. Тим більше, що комісія створена не за чиєюсь забаганкою, а згідно з статутом комунального закладу.
Але я можу сказати, що підтримував рішення про звільнення Валентини Касарди. Насамперед тому, що я виступаю за те, щоб давати дорогу молодим кадрам. А людина пенсійного віку вже своє відпрацювала.
До того ж надходили сигнали про порушення у санаторії. Піднявши документи комісії попереднього скликання, ми їх побачили. Наприклад, на території є 14 відпочинкових будиночків, сім з них були здані племіннику Валентини Касарди за ціною 340 гривень на місяць. Не кожен, а усі разом! І ціна оренди не змінювалась з 2012 року. Це кричущий факт, тому що один такий будиночок в сезон відпочинку здається більше, ніж за 500 гривень на добу. Це те, що на поверхні, а таких фактів є багато.
При цьому Валентина Касарда заявила на депутатів в СБУ, звинувачуючи в підробці документів і державній зраді. Очевидно, вона сприйняла своє звільнення, як особисту образу.
Але конкурсна комісія уже шукає кандидатів на посаду директора санаторію.
– Директора санаторію «Турія» звільнили ще у 2016 році, пізніше майно віддали обласному ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою. Що з ним зараз?
– Так, майно санаторію вдалось врятувати, передавши ліцею. Там вже реконструювали котельню, багато приміщень відремонтували. Багато зроблено, тому що до цього санаторій кілька років пустував, а зараз там навчається близько сотні дітей.
Звичайно, за наявності хорошого керівника ми могли б мати санаторій, рівний «Проліску». Але його не знайшлось, тому це найкращий вихід. Інакше ми б цей об’єкт повністю втратили. Він був у жахливому стані і до того ж з мільйонними боргами.
А ліцей наш – один з найкращих в Україні. Цього року там був конкурс – чотири людини на місце. Це при тому, що у Київському військовому ліцеї імені Івана Богуна був недобір. Чому б не дати нашому закладу можливість розвиватись?
ЧИТАТИ ТАКОЖ: «Коли йдеться про гроші, політика – на другому плані», – Василь Столяр. ПЕРШИЙ В ОБЛРАДІ
«КРУЧА» – ЦЕ РОЗВАЛИНА, ВИГІДНО ПРОДАТИ ЯКУ НЕМОЖЛИВО»
– Колишній обкомівський готель «Круча», що у Луцьку, віддали у підпорядкування комунального підприємства «Волиньприродресурс». Чи вже вирішилось, як використовуватиметься це приміщення?
– «Круча» - це фактично розвалина. Ще 5 років тому з нею можна було щось зробити, наприклад, маленький реабілітаційний центр. Вигідно продати його не вийде, бо приміщення в поганому стані і потребує великих коштів. А «Волиньприродресурс» – виробниче комунальне підприємство. Воно має ресурси на те, щоб відновити будівлю. При цьому вона залишиться в комунальній власності.
Це може бути офіс, склад, лабораторія… Волинь – це не тільки бурштин, а й торф, мідь. Я думаю, коли цьому підприємству дадуть працювати, воно знайде можливість привести до ладу «Кручу».
– Ковельська вузлова лікарня має якісь перспективи розвитку, чи її працівники і надалі просто проситимуть фінансування з обласного бюджету?
– Ковельська вузлова лікарня – це два об’єкти: поліклініка і хоспіс. При цьому на території є ще п’ять приміщень, які не використовуються. Вони без вікон, без дверей, просто пропадають.
Хоспіс фінансується з державного бюджету, а лікарі поліклініки неодноразово приходили до нас, вимагаючи фінансування. Хоча спочатку просили їх підтримати тільки протягом першого року, а далі обіцяли самостійно заробляти гроші, в тому числі заключаючи договори з Укрзалізницею на обстеження залізничників. Але працівники продовжують просити нас про підтримку.
Таке враження, що заклад робиться під керівника, який хоче сісти в крісло головного лікаря. При цьому у Ковелі потреби в такій поліклініці немає – там сучасне медичне територіальне об’єднання.
Побачимо, з якими показниками вони закінчать цей рік і будемо ухвалювати рішення на майбутнє.
– А що з будівлею Волинської обласної ради? Чому їй постійно шукають нового керівника?
– Вимоги до керівника такого рівня дуже високі. Тут є над чим попрацювати: і над енергоефективністю, і над тим, що обласна адміністрація не вносить свою долю за опалення, електроенергію. А приміщення величезне – 5 тисяч квадратних метрів. На тепло за сезон тут витрачається більше двох мільйонів гривень. Тобто керівник повинен бути досить потужним. Але, на жаль, ті, що щось вміють, працюють в зовсім інших структурах і на зовсім інших зарплатах.
«НЕПРОБЛЕМНИХ КОМУНАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ НЕ ІСНУЄ»
– Які найбільш проблемні комунальні об’єкти зараз в області?
– Вони всі проблемні – кошти потрібні усюди. Є заклади більш-менш непроблемні, де керівник на місці і робота налагоджена. Це медичні заклади: Волинська обласна клінічна лікарня, дитяча обласна лікарня, онкодиспансер. У них є питання фінансового плану, особливо в онкодиспансері, але там відповідні керівники, які знають, що роблять. За них я найменше переживаю. Якщо Іван Сидор (головний лікар Волинської обласної клінічної лікарні, - ред.) хороший менеджер, то він не ходить до нас і не просить, а всі ремонти робить за благодійні внески. В лікарню приємно зайти. Кожного року роблять якесь відділення, купується апаратура.
З менших об’єктів – Володимир-Волинська станція переливання крові могла б бути дуже прибутковим підприємством. Та, наскільки знаю, її вибиває з ринку монополіст, на що ми не можемо вплинути. Але потенціал є.
Також нещодавно ми призначили нового керівника санаторію «Лісова пісня». За рік побачимо результати, бо досі там все було в жахливому стані – середньовіччя просто. Але за наявності хорошого менеджера, все можна виправити.
– Над чим працюватимете наступного року?
– Знову ж таки над «Лісовою піснею» і запуском перинатального центру. Через хаотичну забудову Липин будівля зараз опинилась під загрозою підтоплення. Грунтові води вже дістались до фундаменту. Також на його території збудовані дві твердопаливні котельні, але вони поки не працюють. Хоча перинатальний центр – це величезна будівля, яку потрібно добре доглядати.
Окрім цього, є психіатрична лікарня №1, на яку багато років не звертали уваги і найменше її фінансували. Добре, що цього року підлатали дах, то він тепер не протікає. Але умови перебування хворих та лікарів жахливі.
Та й немає доцільності утримувати дві психіатричні лікарні. В лікарні №1 є стільки вільної площі, що можна вмістити усіх пацієнтів лікарні №2, що в Олиці. Я вважаю, доцільно було б перевезти хворих в одну лікарню. Тоді і фінансове навантаження зменшиться, і буде можливість працювати над відновленням замку Радзивілів. А відновлений замок привабив би в Олику стільки туристів, що ніяка лікарня стільки в місцевий бюджет не принесе.
Текст: Віта Сахнік
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.
