6 лютого 2014 року. Луцьк. 5 років тому в стінах Білого дому, під яким ще не так давно ставав на коліна губернатор Борис Клімчук, принишкли. Напередодні ввечері Віктор Янукович призначив головою Волинської ОДА головного регіонала Олександра Башкаленка. І це один із переломних моментів у волинській історії Революції гідності.
Це означало, що гратися в дипломатію у столиці вже ніхто не хоче. Клімчук під тиском опозиціонерів написав заяву на звільнення. Одні волиняни сприйняли це як те, що режим пішов на поступки і таки звільнив губернатора. Інші говорили, що це призначення означає, що волинським революціонерам хочуть ще більше закрутити гайки. Бо хто-хто, а Башкаленко – ревний боєць Партії регіонів.
Представлення нового голови ОДА пройшло тоді на диво швидко: за 12 хвилин. Промовистими були виступи. Особливо, коли їх читати через 5 років.
«Перший» вирішив ЗГАДАТИ ВСЕ, чим запам’ятався день, коли перший заступник губернатора Олександр Башкаленко переступив поріг Білого дому в новій ролі, а Борис Клімчук – вклонився і пішов.
Під кінець дня 5 лютого на офіційному сайті Президента з’явився указ Віктора Януковича №56/2014 від 5 лютого 2014 р. «Про звільнення Б. Клімчука з посади голови Волинської обласної державної адміністрації» звільнено «КЛІМЧУКА Бориса Петровича з посади голови Волинської обласної державної адміністрації». Одразу за ним оприлюднили і документ про призначення Олександра Башкаленка на цю ж посаду – указ Президента №57/2014. Сам указ не став несподіванкою для волинян, в кулуарах місцевого політикуму про кадрове рішення Януковича було відомо.
Власне, і відбулося все, як бліцкриг: 5-го ввечері – указ, 6-го вранці – в Луцьку кортеж зі столиці.
Показовим було й те, що того ж дня Янукович звільнив і генерал-майора СБУ, начальника управління СБУ Волині Володимира Мельниковича. Змінив його на Юрія Гетала. Відтак заговорили про те, що Мельниковича усувають з посади навмисне, надто некомфортний для виконання задач. Надто «з народом».
До представлення нового голови ОДА у Білому домі готувалися швидко: ввечері обдзвонили журналістів, попередили про акредитацію і про обмежену кількість місць.
Сам Президент представляти свою людину в регіоні не поїхав. Місія не так призначити Башкаленка, як звільнити Клімчука випала тому, кого той називав «мій міністр» - віце-прем’єру Костянтину Грищенку.
На Київському майдані зранку 6-го лютого було багато міліції. Кілька десятків міліціянтів стояли шеренгою попід стінами Білого дому. Після 11-ї група правоохоронців перегородила прохід в ОДА. Перевіряли акредитацію журналістів, чиновників, депутатів облради, керівників різних рівнів пускали «під чесне слово». Не всіх, правда. Не побачили представлення Башкаленка тоді опозиційна депутатка облради і журналістка від газети «Волинь нова» Валентина Блінова, наприклад.
Від ранку під порогом мітинг. Серед присутніх екс-мер Луцька Богдан Шиба, свободівці Олександр Пирожик та Микола Федік.
Сесійна зала була заповнена «по вінця». Трохи раніше 12-ї з 2-го поверху (очевидно, з кабінету голови ОДА) вийшли Борис Клімчук, Олександр Башкаленко, Костянтин Грищенко. З ними прокурор області Андрій Парака, начальник облуправління міліції Олександр Терещук, голова Апеляційного суду у Волинській області Петро Філюк.
Першим у залу заходив Клімчук. Присутні одразу почали аплодувати. Він вклонився. Було зрозуміло, що прийшли цього дня не так привітати Олександра Башкаленка, як провести Бориса Клімчука. Принаймні у залі витали саме такі настрої. І аплодисменти звільненому губернатору звучали не раз і більш гучно.
На столі у президії – два букети троянд. За столом – жодного представника облради. Голова ради Володимир Войтович в ту пору був на лікарняному. Його перший зам, представник Партії регіонів, Юрій Лобач сидів у залі. Костянтин Грищенко сам зачитав указ президента. Коли вручав посвідчення новому голові, на якусь мить Башкаленко навіть випустив його з рук, але підхопив зрештою.
Обстановку розрядив Костянтин Грищенко: запропонував привітати Олександра Башкаленка з тим, що президент нагородив його орденом «За заслуги» ІІІ ступеня. Сталося це 22 січня на День Соборності. В той же день на Майдані почалися розстріли на Майдані. Зала аплодувала.
Борис Клімчук говорив з трибуни емоційно, не без надриву. Цитував улюбленого Висоцького. Найперше сказав, що хоче висловити вдячність президенту за те, що довірив попрацювати на Волині майже 4 роки. Про те, як «степ бай степ» (цю фразу він любив часто повторювати) працювали з волинянами і що тут позитивна інвестиційна «погода».
Олександр Башкаленко був не дуже багатослівний. Подякував Клімчуку «за науку» і за те, що під його керівництвом «ми багато зробили». Згадав, що запевнив Януковича, що волиняни толерантні, мовляв, тепер шумітимуть тепер на Волині «тільки баштові крани». Певне, маючи на увазі мітинги і протести…
«І мине зовсім мало часу, і його оцінить наша громада. Його ім’я як політичного діяча залишиться разом з нами. Ми багато говорили з Борисом Петровичем про його плани. Вони пов’язані з майбутнім Волині. Він буде тут, буде з нами поруч. Завжди. Я в цьому впевнений (оплески, - авт.). …Я приїхав вчора з Києва, зайшов до нього і сказав: «Знайте, що ви навчили мене», - сказав Олександр Башкаленко.
Подякував присутнім. Повернувся в президію, потиснув руку Клімчуку. Той підняв руку вгору і на публіку продемонстрував дружнє рукостискання. Заклацали фотоапарати…
Костянтин Грищенко взявся пояснити присутнім зміст призначення: «зберегти керованість в області» і забезпечити послідовне економічне зростання. Бо багато що неможливо змінити через крики і лозунги. Закликав усіх об’єднатися довкола нового губернатора.
«До роботи!» – скомандував після цього голова ОДА.
На все про все у президії витратили аж 12 хвилин.
***
Потім була, очевидно, розмова у кабінеті голови ОДА. Хвилин через 40 з нього вийшли Клімчук, Грищенко і Башкаленко. Попрямували на центральний вхід, точніше – вихід.
Народ розійшовся. У холі на першому поверсі Білого дому були в основному працівники служби безпеки. Винуватці дійства спустилися сходами донизу. Зазвичай у таких випадках перші особи проходять швидко і не зважають на тих, хто збоку. Борис Клімчук підняв голову, помітив, що я намагаюся зафіксувати момент на камеру і рукою спинив Грищенка з Башкаленком.
«Почекайте, а давайте, хай сфотографує», – усміхнувся.
Спинилися. Вирівняли спини.
Олександр Башкаленко подав заяву на звільнення з посади голови Волинської ОДА 22 лютого. 3 березня 2014 року його звільнили.
Текст і фото: Олена ЛІВІЦЬКА.
Передрук заборонено
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.