Тетяна Россіна овдовіла вісім років тому і з того часу самотужки виховувала двох синів. Каже, що просто не уявляє своє життя без них. А зараз чекає старшого сина Сашка з полону, куди він потрапив під час захисту Маріуполя, де був ще до повномасштабної війни.
Про це йдеться в матеріалі Юлії Антонюк «Досі пишу йому повідомлення»: лучанка восьмий місяць чекає з полону захисника Маріуполя» на ВСН.
Тетяна Россіна розповідає, що в серпні минулого року з Миколаївщини сина перевели на Херсонський напрямок. Там вони побули чотири місяці, а далі знову ротація. Цього разу в Маріупольський район Донецької області.
«Я тоді так розплакалася, бо у тій області вже страшне робилося. А потім син зателефонував і казав: «Мам, буду рідко на зв'язку, бо тут з цим є проблеми. Ми переходимо далі». Не сказав куди, але збиралися дуже швидко, і поспіхом розкидали речі по автомобілях», – розповідає пані Тетяна.
Наприкінці січня цього року Сашка перевели в Маріуполь.
І після цього він виходив на зв'язок все рідше: раз на тиждень чи два. «Я так сплакалася, і нікого не хотіла бачити. Менший син мене тоді заспокоював, але я бачила, що й він ходить сам не свій», – ділиться Тетяна.
Загалом Сашко в Маріуполі був десь два з половиною місяці. Зв'язку майже не було, СМСки не доходили. Аби подзвонити, доводилося шукати якесь підвищення.
«Десь у середині березня ми зідзвонилися, і на той час у них уже практично не було ні їжі, ні води. Бо раніше Сашко казав, що варили їсти раз на день, аби розтягнути харчі на довше. А через трошки просто казав: «Якогось сухарика взяв». Мені це так врізалося в пам'ять..., що моя дитина знайшла десь там сухарик якийсь», – розповідає Тетяна.
25 березня Саша крайній раз виходив на зв'язок із Маріуполя. А уже 4 квітня до матері зателефонувала дівчина, чоловік якої був з її сином, і сказала, що Саша живий, і все вроді добре. «Через якийсь час я зв'язалася з нею, і виявилося, що її чоловік у полоні», – каже Тетяна.
«Тоді ми почали шукати хоч якусь інформацію про Сашка у всіх можливих телеграм-каналах, групах у соцмережах. Якось натрапила на скрін з відео з полоненими хлопцями, яке підписали «Оленівка» від 18 квітня. І бачу... мій син. У шапчині насунутій на очі, схудлий. Але риси обличчя мої, губи мої. Проте й досі більше інформації ніякої немає: ні списків, ні фото. Я уже всі інстанції обходила, куди лише не писала: червоні хрести, військкомати, СБУ, розшуки, координаційний штаб. Тільки нові номери дізнавалася, відразу телефонувала і писала. Кругом мені кажуть, що він є в реєстрі як оборонець України, який потрапив у полон. Але також кажуть, що немає підтвердження з російської сторони», – розповідає Тетяна.
Телефон Сашка один раз був онлайн у травні, хоча матір і розуміє, що у них все позабирали.
«Щодень лягаю і встаю з молитвою, аби живий і здоровий повернувся додому. Можливо владі варто якусь психологічну допомогу організувати рідним полонених, бо це неймовірно складно самому переживати. Я вже після усіх цих зривів у кардіології лікуюся, бо серце посадила і нерви здають, бо встаєш і лягаєш з думкою про сина, де він, як його здоров'я, чи не голодає», – ділиться Тетяна.
Брат Сашка також сильно переживає. «Коли чуємо про черговий обмін, Влад каже, може Сашка обміняють зараз. Може, зараз подзвонять. Чекаємо... Знову немає дзвінка, і далі чекаємо...», – розповідає мати.
Пані Тетяна розповідає, що інколи бачить військового, який просто йде містом, і їй видається, що це Саша.
«Я можу і декілька разів оглядатися, аби переконатися, що це не моя дитина. Він мені сниться. Перед моїм днем народження бачила його у сні у білій сорочці. Як він виймає зірочку старший лейтенант. Такий худенький. Я його обійняла, розцілувала… А тиждень тому снився в коридорі усміхнений і показує свою дівчину: «Мам, дивись хто приїхав...». Але я кажу деколи своєму меншому сину, що прийде наше сонечко і всі відразу здорові будуть від радості», – каже матір.
Тетяна знає ,що швидше за все, у сина відібрали телефон, але все одно пише йому СМСки. «А може він прочитає, а ні, то на своєму телефоні покажу, коли повернеться, аби знав, що ми його сильно любимо і чекаємо», – каже матір.
Фото: Роман ДОМБРОВСЬКИЙ
Читайте також: Боєць з Нововолинська перебуває в полоні понад пів року
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.
