Волиньрада нині демонструє країні приклад децентралізації, вважає лідер фракції УКРОП Вячеслав Рубльов. Сьогодні керівництво ради не дозволяє ставитися до депутатів, як до «працівників заводу, що стоять за верстатами і мають просто у потрібний момент тиснути кнопки». Принаймні в цьому переконаний лідер найбільшої фракції у представницькому органі влади Волині.
Із Вячеславом Рубльовим у бліц-інтерв’ю для проекту «Перший в облраді» говоримо про підсумки роботи волинських обранців у 2018-му, про здобутки і поразки фракції, яку він очолює, про проблеми регіону, які потребують вирішення і вимагають депутатського втручання…
- Вячеславе Володимировичу, якби вас попросили назвати ті проекти, які ви як лідер фракції вважаєте перемогою укропівців у Волиньраді 2018-го, що б то були за справи?
- Однозначно, що прийняття бюджетного розподілу. То перемога не тільки фракції УКРОП, а й Волинської облради загалом. Тому що нарешті почули ті наболілі звернення від людей, які ігнорували протягом багатьох років. Для прикладу, обласна інфекційна лікарня. Сьогодні можна зайти у відремонтований корпус і побачити, що це дійсно перемога громадськості Волині, яку сьогодні у більшості представляє фракція УКРОП в облраді.
Якщо ми поїдемо в обласний перинатальний центр в Луцьку, який сьогодні теж практично готовий і де вже триває підбір кадрів, - це теж перемога громади і фракції. Можемо заїхати в онкодиспансер, туди було виділено 1,5 мільйона гривень, щоб здешевити надання послуг для найскладнішої категорії пацієнтів. Думаю, що вкінці цього року завершиться і переселення хоспісу, і ми зможемо покращити відділення онкодиспансеру, яке вже давно потребує розширення. Це якраз відділення хіміотерапії.
Проїхавши досить багато населених пунктів Волині, перемогу можна називати в кожному із них. Десь змогли дах відремонтувати, десь вікна встановити, десь зробити належні умови для навчання. Тому цих перемог багато, не можна виділити якусь одну. А коли приїжджаєш до людей в невеличкі села, то відчуваєш втіху, бо вони кажуть, що за ці роки облрада вперше звернула на них увагу.
- Добре. А поразка?
- Поразка? Поразка спільна для усієї Волині, і ми її бачимо в бюджеті, який облдержадміністрація подала на 2019 рік. Це те, що комунальне підприємство «Волиньприродресурс» не змогло запрацювати. На жаль. Не змогло наповнювати бюджет так, як мало б.
Згідно з проектом, поданим ОДА, бюджет менший на 1 мільярд 600 мільйонів гривень. Оце поразка всієї Волинської області. Тому що я не розумію, яким чином працює виконавча влада, якщо вона повинна забезпечувати достойний рівень життя волинян.
Ми знаємо: якщо нема наповнення бюджету з місцевих джерел, то повинна бути державна політика щодо підтримки тих регіонів, які дотаційні.
Поразка – то те, що в бюджеті на 2019-й вже нема коштів від митного експерименту. Його закрили. Нікого не цікавить, щоб ми побудували дороги, які є артеріями для транспорту і для коштів, які заходять на Волинь.
Оце поразки. Основна мета влади – не стільки розподіл бюджету, як наповнення: створити інвестиційний клімат, забезпечити нормальні умови для роботи комунальних підприємств. Оце те, що ми не змогли зробити з єдиної причини: нам не дає цього зробити держава, вона не хоче бачити Волинь як сильну область, яка могла б показати свої здобутки і поділитися ними з іншими регіонами.
- УКРОП в облраді працює у складі ситуативної більшості. Разом із тим фактично в опозиції до президентської влади, президентської команди. Як би ви оцінили співпрацю облради з обласною державною адміністрацією? Знову буде два альтернативних проекти рішень бюджету на сесії 20 грудня?
- Дивіться. Всі кажуть, що в країні йде децентралізація. Децентралізація – це коли повноваження відходять саме радам. Тому Волинська облрада на чолі з Ігорем Палицею якраз сьогодні показує приклад децентралізації, показує, як воно має бути.
Можливо, попередній голова ОДА думав, що облрада – це якийсь завод і що ми всі стоїмо за верстатами й будемо тиснути кнопки так, як каже директор заводу. Тут він помилявся. Тому що громадськість Волині хоче зовсім іншого, а ми чуємо їхні першочергові потреби.
Як ми працюємо з ОДА після заміни голови? Я бачу одне: керівникам підрозділів забороняють приходити на комісії. Переконався недавно в цьому під час спільного засідання екологічної комісії та комісії з протидії злочинності щодо ситуації на «Волиньторфі». Запрошують їх на ефіри телебачення – вони теж не приходять, на жаль.
Тобто я не можу сказати, що у нас є співпраця і порозуміння, бо не чую їхньої позиції. Вважаю, що яка б не була ситуація, ми повинні чути один одного. Тільки тоді буде кращий ефект для області.
- Ми на порозі прийняття бюджету на 2019-й рік. Недавно закінчилися бюджетні слухання. На яких принципах розподілу бюджету наполягає фракції УКРОП?
- Бюджетні слухання показали, що на Волині є досить багато проблем з комунальними підприємствами та комунальними установами. Зрозуміло, що те яблуко, яким є бюджет, ми не можемо поділити таким чином, щоб коштів вистачило всім.
Але знову ж таки: до бюджету ми будемо підходити прагматично, бо з огляду на те, яким він поданий нам на розгляд, виникають питання і сумніви в доцільності скерування коштів на ті чи інші статті видатків. Але про це поговоримо пізніше, щоб зараз не відкривати карти наперед. Я думаю, що ми ці подарунки будемо 20-го грудня обговорювати у сесійній залі.
- Опозиційні до більшості сили у Волиньраді завжди критикують фракцію УКРОП за те, що не чуєте їхніх пропозицій до бюджету. То чули чи не чули цього разу?
- Я не сказав би, що не чують. Якщо ми говоримо про бюджет 2019-го, я не бачу програм, які подані облрадою і стоять у статті фінансування. Тобто адміністрація повністю виключила наші програми. Наприклад, щодо підтримки комунальних підприємств.
Сьогодні адміністрація пропонує не фінансувати депутатські фонди. Ви знаєте, скільки людей сьогодні потребує допомоги. А депутатського фонду в бюджеті 2019-го року - нема!
- А чому: це повважали зайвими витратами?
- Думаю, напевне, так. Адміністрація вважає, що недоцільно підтримувати громадян Волині, які перебувають у скрутній фінансовій ситуації за станом здоров’я чи через якісь нещасні випадки. Я переконаний, що депутатський корпус повинен відстоювати цю можливість.
- Ви будете виносити це питання в залу?
- Звичайно. Ця стаття видатків повинна бути. За рік величезна кількість людей звертається до депутатів. Проблем же не стає менше, їх навпаки більшає. А депутати – ті люди, до яких звертаються на прийомах, виїзних засіданнях, і вони можуть допомогти набагато швидше, ніж якісь установи чи фонди.
- Який розмір цих виплат?
- У 2018-му році було 100 тисяч гривень для депутата. Але скажу, що часто ми незалежно від політичних симпатій кооперувалися, щоб комусь допомогти. Є дороговартісні операції, і часто одній людині допомагають різні депутати, щоб сума була більша. Ми таке практикуємо.
- Завжди викликає дискусії розподіл коштів на ремонт доріг. Маю на увазі так званий дорожній фонд. Фракція УКРОП має своє бачення, свої підходи до розподілу цих грошей і проблеми ремонту доріг?
- Цього року, думаю, дискусії будуть аналогічні. Відбулася транспортна комісія, на скільки я володію ситуацією, депутати перенесли питання, щоб ретельніше вивчити.
Проблема стоїть глобальніше: ми повинні розуміти, що повинна бути програма ремонту доріг, про яку ми говорили і минулого року, і цього року, і будемо, надіюся, у 2019-му вже не говорити, а приймати. Якщо її не подасть обласна державна адміністрація, доведеться нам допрацювати ту, яка є, і внести на розгляд сесії. Тому що ми повинні стратегічно розуміти, які ми дороги робимо і що вони між собою з’єднують.
У нас жахливий стан доріг якраз міжрайонного сполучення. Думаю, саме на них треба звернути увагу і почати їх розбудовувати. Можливо, тими дорогами, якими я їжджу, спілкуючись із людьми, не їздять представники ОДА? Але хочеться звернути увагу на те, що вони в жахливому стані.
Хтось десь казав, що на Маневицькому торфобрикетному заводі зношене обладнання? Так почекайте, у нас дороги настільки вже зношені, але ми ж їх не закриваємо через те?
Думаю, ми будемо боротися, щоб кошти виділялися саме на такі шляхи. Мені подобається тут позиція Олександра Шевченка щодо того, щоб не робити ямкових ремонтів доріг, бо це просто відмивання коштів. До речі, з Рожищенського району я переїжджав в Ківерцівський якраз отакою дорогою і бачив таку жахливу ситуацію…
- Уточню: позиція Олександра Савченка чи Олександра Шевченка? Бо під час недавньої ради регіонального розвитку і голова Волинської ОДА Олександр Савченко казав, що заборонив ямковий ремонт.
- ...Ні. Я про Олександра Шевченка. Щодо заборони, то тижнів два тому якраз їхав – і успішно проводився якраз такий ямковий ремонт, коли з чайничка смолою поливали, чекали, поки схватить, а тоді зверху чоботом «притупцювали». Отакий ямковий ремонт. Причому робили так: сто метрів пройшли, потім сто метрів не чіпали, далі знов сто метрів… От вам господарський підхід.
Тобто ця практика продовжується. Хотілося б звернути увагу державних органів: хай будуть, можливо, менші обсяги ремонтних робіт на дорогах, але хай це буде якісно.
- Ви згадали підприємство «Волиньторф». Дуже гостра зараз ситуація. Директор підприємства – ваш колега по фракції Іван Киричик. Голова ОДА заявляє про численні порушення, виявлені на підприємстві. Що робити далі? Що чекає підприємство?
- Найперше: ми відстоювали і будемо відстоювати державне підприємство «Волиньторф», тому що це 400 працівників. Це 400 сімей, які сьогодні мають роботу і достойний рівень зарплати.
Якщо закрити це підприємство, а все йде до того, тому що протягом кількох років не дають розробляти нові торфові родовища, то буде колапс. І не тільки для 400 сімей. Це буде колапс для Волинської області. Адже 70% всіх соціальних установ опалюється торфом.
Чим ми будемо замінювати? Вугіллям Рината Ахметова? Чи ми перейдемо на шалено дорогий газ, який знову нам підвищують? Ми повинні дбати про розвиток своїх підприємств, які є у Волинській області. Якщо цього не буде, то я тоді не розумію держави. Мені здається, що у нас і в білорусів торфозаводів було порівно, коли розвалюваввся Радянський союз. Але в нас лишилося 4, а там збереглися всі. Давайте ми будемо брати кращі приклади, а не гірші.
Ми ж знаємо, що це підприємство уже декілька років тому пробувала одна компанія банкротувати. Для них - на жаль, для нас - на щастя, не вдалося. Знову ж тоді Іван Киричик повернувся на посаду, підприємство піднялося, вони змогли за певні кошти навіть нову техніку купити. Зрозуміло, що державне підприємство керується законами: якщо не дається певний відсоток на його розвиток, то нема звідки коштів взяти і техніка буде зношуватися.
Але давайте подивимося об’єктивно: сьогодні ми працюємо в умовах військового стану, в жорстких умовах енергоефективності. Всі кричать, що нам треба переходити на альтернативні види палива, а в цей же час другою рукою будемо закривати такі підприємства, як «Волиньторф».
- Ви кажете: «Ми будемо відстоювати». Мені цікаво, як саме? Адже, здається, облрада вже зробила тут все, що може.
- Механізм буде простий – це звернення. Не знаю, чи до Верховної Ради, чи куди, але точно буде звернення до правоохоронних органів. Тому що ми, депутати облради, останнім часом досить часто відвідуємо СБУ, нам інкримінують державну зраду. Я думаю, державну зраду чинять ті люди, які не відстоюють якраз енергонезалежність нашої країни.
Будемо звертатися до новостворених правоохоронних органів, є різні НАБУ і так далі, хай вони покажуть свою ефективність і розслідують те, що в час війни ми будемо нищити такі підприємства.
- Цьогоріч постійно на слуху були комунальні установи. Зокрема, санаторії. В «Турії» обживається ліцей. В «Проліску» працює ревізійна комісія і триває конкурс на нового керівника. «Лісову пісню» теж очолила нова людина (Руслана Дибель, – авт). Ваша фракція підтримує ці зміни і навіть спонукає до них. Чи є від того результат?
- Те, що ми послідовно робимо три роки, звичайно викликає великий опір. Опір як зсередини, так і зовні. Це не подобається тим людям, які протягом багатьох років, працюючи в системі, звикли до такого порядку речей, який був раніше, звикли, що тут можна підкилимно щось вирішити, продовжити свій термін перебування на посаді, якісь там субвенції з обласного бюджет і так далі.
Тут все стає набагато прозорішим. Конкурсна комісія працює. Вибирає з тих людей, які подаються на конкурс. Може, він, звичайно, і не відбутися. Таке теж є. Дивляться: нема з кого вибирати. Тоді відправляють на повторний.
Але чи ефективність з того, що врятували «Турію»? Є. Реально врятували, бо ми ж прекрасно розуміємо: уже був план її приватизації і розпилу на земельні ділянки, де були б, я думаю, якісь невеличкі будиночки елітних керівників чи чиновників. Там дуже гарна місцина. А сьогодні вона слугує військовому ліцею. Так, йому нині треба набагато більше коштів, ніж ми йому намагаємося дати. Але ми даємо ті гроші, які можемо дати, не обділяючи інших.
Так, сьогодні в «Лісовій пісні» покращився менеджмент. Ми підтримуємо цей заклад. Даємо кошти на розвиток. Шкода, що протягом декількох років Державний фонд регіонального розвитку, який розглядає питання добудови там басейну, не дає цьому проекту відповідної кількості голосів. Хоча це питання не тільки комунального підприємства, воно стосується всієї області, бо там відпочивальники з інших міст та інших країн.
Було багато питань щодо «Проліска». Часто туди виїздили. Зараз колектив вже, напевне, втомився від того, що було. Треба нових людей з новими підходами. Які зможуть скеровувати в інше русло сам заклад. Якщо там підприємці орендують якісь будиночки, то чому це не може робити сам заклад? Чому не може на цьому заробляти обласний бюджет? Це елементарні питання, які повинні були задаватися кілька років тому. Але тоді все було по-іншому, тоді не було таких прозорих кадрових призначень, і можна було собі тихенько вирішити, хто який будиночок буде орендувати і куди ті кошти будуть іти.
- За цей рік до фракції УКРОП приєдналося двоє депутатів з різних команд. Як вважаєте, чому вони прийняли таке рішення? І як ставитеся до депутатів-перебіжчиків? Бо одне діло, коли до вас приходять, а якби від вас пішли?
- То дуже просто: вони бачать ефективність роботи нашої команди. Силою ніхто нікого не тримає. Є депутати, які можуть мати окрему думку і не погоджуватися з думкою фракції чи голови ради.
Перебіжчики для мене – ті, хто в цей скрутний час підтримує непопулярні рішення, які забирають у Волині можливість розвиватися, заробляти кошти. Оце перебіжчики, вони працюють на підрив економічної здатності області виживати в складних умовах.
Те, що люди побачили, що є команда, яка може ефективно працювати? Ми ж від них не вимагаємо чогось надзвичайного. Якщо ви подивитеся на їхні голосування, то вони досить тривалий час голосували одностайно з нами, підтримували наші рішення. Тому думаю, що то свідомий вибір.
Буває так, що певні політичні лідери з екранів критикують владу, а разом з тим піднімають телефон і кажуть голосувати синхронно з БПП з питань, які не стоять в пріоритеті області. Оцей дисонанс, напевне, ламає людей всередині. І вони просто не хочуть з цим жити в цих політичних силах.
- Часто, порівнюючи облраду цієї каденції з попередніми, говорять про те, що рідко відбуваються сесії. Що ви кажете на таку критику?
- Можна розглядати сто питань декілька сесій, декілька пленарних засідань. Я цю порочну практику пам’ятаю дуже добре, коли до обіду – і все, пропадали депутати.
Пам’ятаю порочну практику, коли два депутати з 80-ти після обіду починали дуже активно все обговорювати, а інші виявлялися вільними слухачами цього закладу. І якби це були якісь конструктивні речі: вони говорили про себе улюблених і були фахівцями в усіх справах, від гінекології до будівництва. Так-от, сьогодні краще зібратися раз в квартал, зробити конструктивну сесію і рухатися далі, йти до людей.
Текст: Олена ЛІВІЦЬКА.
Фото: Олександр ДУБОВ (для Перший).
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.