За останні півтора року Нововолинська центральна міська лікарня пережила глобальні зміни: нове керівництво, послуги, обладнання, зростання річного бюджету з 75 до 182 мільйонів гривень.
Як це стало можливим та чому пацієнтам з інших міст та сіл є сенс їхати лікуватися до Нововолинська – розповіли під час престуру медзакладом.
Зміни в цифрах
Олег Шипелик став директором Нововолинської центральної міської лікарні півтора року тому. Тоді реформа вторинної ланки медицини, основна ідеї якої «гроші йдуть за пацієнтом», саме почалася.
«Реформа відпустила медицину у вільне плавання. Керівники медичних закладів зрозуміли, що лише сервісом і якістю можна залучити пацієнтів. Бо раніше фінансування було за кількість населення, а тепер – за надану послугу. Це дозволило нашій лікарні активно розвиватися», – каже очільник закладу.
З 2020 року Нововолинська лікарня збільшила кількість пакетів послуг із 14 до 22 і планує додати ще кілька до кінця року. Відповідно, виріс і бюджет: із 75 мільйонів у 2020-му до 182 мільйонів у 2022ому.
«Якщо 80% коштів з’їдає заробітна плата, лікарня приречена. У нас це 65% (зарплатний фонд – 127 мільйонів гривень), тому залишаються гроші для розвитку. При мудрому використанні і балансуванні штату цих коштів вистачає.
Так, за останні півтора року ми придбали й отримали (закрема й від благодійників) обладнання загальною вартістю до 100 мільйонів гривень. У 2022-му закупили медикаментів на 15 мільйонів гривень. Це кошти, які зекономили мешканці громади, бо без реформи вони їх купували б в аптеках», – пояснює директор.
Нове відділення для надзвичайних ситуацій
Зараз перед лікарнею стоять два великі виклики: війна та зростання кількості хворих на ковід, яке прогнозують восени.
«Минулого року під час активної фази коронавірусу нам довелося перепрофільовувати під інфекційні чотири відділення: урологічне, гінекологічне та інші. Проте ми є опорною лікарнею для Володимирського району і навіть частини Львівської області. Нам потрібно убезпечити пацієнтів, які приходять на планові огляди чи інші процедури. Тому ми виділили окремий корпус і створили у ньому відділення для надання допомоги у надзвичайних ситуаціях», – розповідає Олег Шипелик.
У цьому відділенні 24 реанімаційні ліжка та 80 звичайних. Усі – з підведеним киснем. У будівлі провели капітальний ремонт, у тому числі змінили опалення, каналізацію, електромережі. Загалом оновлення обійшлися у понад вісім мільйонів гривень. Але з бюджету грошей не брали – усе зробили завдяки спонсорській допомозі.
«Завершили у лютому. Готувалися до відкриття, але почалася повномасштабна війна. Тоді ми зрозуміли, що в перспективі це відділення може бути і військовим шпиталем. Тут ми можемо надавати допомогу, не порушуючи роботу всієї лікарні», – пояснює директор.
Розгорнути це відділення у випадку надзвичайної ситуації можна за шість годин. Є чіткі алгоритми, хто і що повинен робити.
Також на території лікарні працює нова, лишень відкрита киснева станція. Вона відокремлює кисень з повітря, що дає незалежність від виробників медичного кисню. Під час активної фази пандемії багато українських лікарень мали проблеми з його постачанням.
«Скажу чесно: якби не ковід, до війни ми точно не були б готовими. Пандемія навчила нас мислити нестандартно», – наголошує Олег Шипелик.
Якщо ж не буде ні нового великого спалаху коронавірусу, ні потреби у військовому шпиталі, тут відкриють відділення інтервенційної радіології та ендоваскулярної хірургії. Робитимуть малоінвазивні кардіологічні операції.
Для цього лікарня планує власним коштом купити ангіограф (апарат, призначений для діагностики та операцій на судинах через один прокол). Наразі його вартість – приблизно 36 мільйонів гривень.
«Цього року ми планували його отримати в рамках державної програми. Обирали приміщення, готували операційну, визначали, які працівники поїдуть на навчання, вже провели перемовини. Але, враховуючи те, що понад 40 лікарень в Україні зруйновані й багато коштів потрібно на їхнє відновлення, ми почали закупівлю ангіографа самостійно», – пояснює директор.
Приймальне відділення, «як в американському кіно»
Нове приймальне відділення лікарня отримала в рамках програми «Велике будівництво».
«Хворий, як в американському фільмі, просто зі «швидкої» потрапляє сюди. Його оглядають, роблять кардіограму, УЗД. Є операційний блок, щоб у випадку надзвичайної ситуації тут же зробити необхідні втручання, а не везти через перехід в інший корпус. Є незалежні джерела енергопостачання», – розповідає Олег Шипелик.
«Ми ним пишаємося, тому що відділення не тільки нафаршироване обладнанням. У ньому працюють молоді талановиті лікарі, які пройшли стажування у Франції і тепер постійно кажуть, що треба покращити», – додає він.
«Наша мета була навчитися, приїхати сюди та втілити найкраще в життя, а не лишитися за кордоном. Особливо в такий час», – каже завідувачка відділення Олександра Бакун.
На базі колишньої пральні лікарня хоче зробити 10 модульних квартир для медиків. Вартість проєкту – 13,5 мільйона гривень. Адміністрація шукає фінансування.
Пологи без болю
«У цілому світі жінки народжують без болю. Ми у Володимирському районі першими почали приймати пологи з епідуральною анестезією. До того це робили лише в обласному перинатальному центрі і в Ковелі. Рік тому ми стартували – і тепер 25-30% жінок народжують з анестезією», – каже Олег Шипелик.
«Якщо загалом в Україні кількість пологів щорічно падає на 10%, у нас цієї тенденції немає. Навпаки, є приріст. Майже половина жінок, які в нас народжують, немісцеві», – розповідає завідувачка пологового відділення Ольга Піддубна.
З її слів, 96-98% пологів у лікарні – партнерські. З них майже 90% – разом з чоловіком. Решта – з мамою, сестрою чи подругою.
Пацієнти встають через кілька днів після перелому стегна
Завідувач відділення травматології Роман Брус тішиться, що за рік у його підрозділ «вклали» 12 мільйонів гривень.
«І це не в ремонт, не у мій стіл, а в обладнання, тобто розвиток. Купили найсучаснішу ортопедичну стійку, потужний ортопедичний стіл. У комплексі це дозволяє робити операції на кістках, суглобах через два-три проколи, а не великі розрізи. Облаштували правильну вентиляцію, яка допомагає максимально уникнути інфікування», – каже він.
«Всі звикли, якщо перелом стегна трапляється в літньому віці, пацієнт буде рік лежати. А ми на другий день садимо, на третій – змушуємо вставати. Спочатку люди опираються, бояться, а вже на п’ятий просяться додому і йдуть своїми ногами. Максимально зменшуємо травматичність втручань, щоб одужання було швидким», – додає завідувач.
Зважаючи на війну і роботу з пораненими, травматологічне відділення планують розширювати, а також будувати ще одну операційну. Бо зараз буває по 10-12 втручань на день, які дуже складно зробити в одному приміщенні.
Не всі плани можна реалізувати через війну
На 2022-й заклад собі поставив стратегічне завдання – раннє виявлення онкологічних захворювань. Тому що рак, зокрема молочної залози, на жаль, вражає все молодших людей.
У лікарні працює мамограф – сучасний апарат, який дозволяє виявляти онкологію на першій стадії, а відтак – значно підвищує шанси на успішне лікування і нормальне життя. Усі обстеження безкоштовні для пацієнта.
Також у планах – розвиток реабілітації: для ортопедичних та неврологічних пацієнтів.
«У всьому світі відсоток інвалідності після інсульту значно нижчий, ніж в Україні за рахунок того, що реабілітація починається вже на сьомий день. Ми теж це впроваджуємо і розвиваємо у себе. Лікаря, який переніс інсульт, ми почали реабілітувати з сьомого дня. В результаті він повністю відновився», – каже Олег Шипелик.
На жаль, не всі проєкти вдається реалізувати під час повномасштабної війни. Так, до лютого лікарня розробила проєкт термомодернізації, оновлення території, але поки не приступає до його реалізації.
«Є закуплені 700 вікон. Але не можу їх поставити, бо будь-який приліт – і вони всі вилітають», – пояснює директор.
Лікарню хочуть зробити кластерною
Усі лікарні в Україні зараз планують поділити на надкластерні (на Волині на цей статус претендують обласна клінічна та обласна дитяча), кластерні та загальні. Нововолинська хоче отримати статус кластерної, бо це передбачає більше послуг та, відповідно, – більше фінансування.
«Ми багато в чому вже відповідаємо показникам обласної лікарні, бо маємо вузькопрофільні відділення: офтальмологічне, кардіологічне, урологічне. За останні півтора року значно виросли. Надаємо якісні послуги не лише мешканцям громади чи району, а й сусідніх областей. На сьогодні на території району наша лікарня найбільше відповідає критеріям кластерності. Єдине поки не зроблене – розвиток судинної хірургії. Для цього ми і купуємо ангіограф», – каже Олег Шипелик.
Проте статус кластерного закладу відстоюють й у Володимирському ТМО. Міський голова Нововолинська Борис Карпус запевняє, що конкуренція – це добре. Головне, щоб кінцеве рішення ухвалювалося на основі чітких показників, без політичної складової.
«На моє запрошення тут побував заступник міністра охорони здоров’я – він високо оцінив підготовку. Приїжджали представники ОДА, обласного управління охорони здоров’я. На сьогодні чекаємо остаточних критеріїв. Впевнений, що лікарня – на високому рівні. Вона відповідає сучасним вимогам», – зауважив мер.
«Ми всі повинні розуміти, що мета реформи – покращення якості допомоги пацієнтам. Не політикам, які ухвалюють рішення, а мешканцям регіону.
Можна вкинути 100 мільйонів у будь-яку лікарню, назвати її кластерною, залучити молодих спеціалістів і за 10 років за сприятливих обставин вона може справді стати такою. А ми вже робимо все, що робить кластерна лікарня. Крім одного – коронарографії. Це попереду», – додав директор лікарні.
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.
