Маючи справу з товарами і послугами, мало знати про потребу перевірити строк придатності чи можливість повернути товар протягом 14 днів (хоча й це знають не всі). Проблем виникає чимало. Більше того: навіть якщо споживач впевнений у своїй правоті, він не завжди може її довести.
У Всесвітній день захисту прав споживачів «Перший» розпитав голову ГО «Асоціація захисту прав споживачів+» Інну Стретович про найбільш поширенні споживацькі проблеми.
Чи можна не залишати речі в камері схову супермаркету, а заносити їх з собою?
Відповідно до п. 21 Порядку провадження торговельної діяльності та правила торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 2006 р. № 833, суб'єкт господарювання зобов'язаний:
- забезпечити доступ споживачів до торговельних об'єктів без здавання на збереження особистих речей, крім товарів, реалізація яких здійснюється у таких торговельних об'єктах;
- створити умови для збереження речей споживачів, у разі, коли вхід до торговельного об'єкта з товарами, які реалізуються в таких закладах, заборонено.
Як бачимо, вам можуть заборонити вхід до магазину із товарами, які реалізуються в певному закладі. Але разом з тим, вашому обов’язку здати такі товари мусить передувати обов’язок магазину забезпечити збереження таких речей. Якщо цього нема – маєте повне право речі не здавати.
Чи має право охоронець магазину перевіряти вміст сумки?
Однозначно не має права. Охоронець, як найманий працівник – не та особа, яка наділена такими повноваженнями.
Проте, інколи великі торгівельні заклади укладають договори із охоронними фірмами. У такому разі, якщо охоронець представляється саме як персонал охоронної організації, поцікавтеся, чи має їх організація ліцензію (без неї працювати вони не мають права). Більше того, відповідно до Закону України «Про охоронну діяльність», такі особи не мають права здійснювати дії, що посягають на права, свободи та власність фізичних осіб.
Проте не раджу і порушувати закон. Адже охоронець має право застосовувати до осіб, які посягають на об'єкт охорони, заходи фізичного впливу та спеціальні засоби в особливих випадках, у разі необхідності затримати правопорушника. Проте робити це він може тільки після попередження.
Якщо ж вас навіть затримали охоронці з будь-яких причин, ви не повинні йти кудись з ними «для розмови» або виконувати інші вказівки. Вас повинні негайно передати поліції.
Розбилася пляшка з водою, яку я випадково зачепив на полиці супермаркету. Я повинен це оплатити?
Якщо ви згідні з тим, що ви винні – так. «Ну от такий я незграба» - скажете ви. Тоді це добровільно.
Але не все так однозначно. Відповідно до статті 323 Цивільного кодексу ризик випадкового знищення та випадкового псування майна несе його власник. А власником товару, поки його не придбав споживач, є супермаркет.
Якщо ж працівники супермаркету продовжують вас звинувачувати у завданні шкоди, зверніть їхню увагу на таке. Супермаркет, згідно з Порядком провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 2006 р. № 833 повинен забезпечити відповідність приміщення для провадження діяльності у сфері торгівлі і ресторанного господарства необхідним санітарним нормам, а технічного стану приміщення (місця), будівлі та устаткування – вимогам нормативних документів щодо зберігання, виробництва та продажу відповідних товарів, а також охорони праці.
Адже дуже часто товари на полицях розміщуються так, що з них все випадає і вилітає, навіть коли поруч нікого немає.
Коли навіть після цього працівники настоюють на тому, що ви повинні оплатити товар, пам’ятайте: ви маєте право не робити цього прямо в магазині. Вашу вину повинен довести суд.
Якщо ж працівники супермаркету тримають вас за руки, погрожують і перешкоджають залишити приміщення магазину – негайно викликайте поліцію. Адже такі дії працівників супермаркету незаконні.
Міряла одяг і випадково пошкодила його. Чи треба за нього заплатити?
Як було написано вище, вина споживача повинна бути доведена у спосіб, встановлений законодавством. Наприклад, встановлена на підставі рішення суду.
Разом з тим, шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Ви звільняється від її відшкодування, якщо доведете, що шкоду завдано не з вашої вини (стаття 1166 Цивільного кодексу України).
Проте така ситуація має також моральне підґрунтя: споживачі мають бути чесними перед собою і продавцями: якщо розумієте, що це сталося з вашої вини – заплатіть за таку сукню і заберіть її з собою, як нагадування про обережність.
Чи мають право продавці забороняти обмацувати товар?
Насправді, не все можна обмацувати і торкатися. Наприклад, продукти харчування є специфічним товаром, що потребує ретельного дотримання санітарно-гігієнічних норм. Інколи сам характер товару не передбачає такого вільного поводження.
Але про це повинно бути застереження у торгівельному залі із відповідним поясненням.
Якщо ж попередження нема – продавці не мають права вам це заборонити. По-перше, споживач – це фізична особа, яка має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, тобто, не обов’язково купувати.
А по-друге, таке право передбачене: Цивільним кодексом України (ст. 700): «Покупець має право до укладання договору купівлі-продажу оглянути товар, вимагати проведення в його присутності перевірки властивостей товару або демонстрації користування товаром, якщо це не виключено характером товару і не суперечить правилам роздрібної торгівлі».
п. 21 Порядку провадження торговельної діяльності та правила торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 2006 р. № 833: «Суб'єкт господарювання зобов'язаний:
- усіляко сприяти споживачеві (покупцеві) у вільному виборі товарів і додаткових послуг, на його вимогу провести перевірку якості, безпеки, комплектності, міри, ваги та ціни товарів з наданням йому контрольно-вимірювальних приладів, документів, які підтверджують якість, безпеку, ціну товарів.
Купила одяг і лише вдома побачила дефект. Продавець відмовляється приймати назад
Тут алгоритм простий – необхідно написати на ім’я продавця (фізичної особи-підприємця чи юридичної особи) заяву із проханням провести ремонт цього взуття. Ви також маєте право на повернення коштів, якщо є істотний недолік, а це недолік, який має такі ознаки:
- він взагалі не може бути усунутий;
- його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів;
- він робить товар суттєво іншим, ніж передбачений договором.
Таку заяву пишете в двох примірниках. Один з примірників залишаєте собі. Якщо ремонт не проведений протягом 14 календарних днів або ж кошти не повернуто протягом семи календарних днів з дня отримання заяви, то зверніться в Управління у справах захисту прав споживачів.
Фотографувались на професійний фотоапарат в ресторані. Адміністрація забороняє це робити, або доплюсувала це в чек як «фотосесію». Що робити?
Розуміємо, що така ситуація напевно сталася тоді, коли відвідувачі відпочивали. І тому навряд з собою у них були папір і ручка. Оскільки Книга скарг і пропозицій тепер відмінена, то рекомендую схожу ситуацію зняти на відео, як доказ вимагання коштів за те, чого заклад не надавав.
І таке відео може навіть стати в нагоді при зверненні до суду про повернення неправомірно набутих коштів.
Якщо ж така послуга зазначена у прейскуранті послуг і доведена до відома відвідувачів, то споживач повинен оплатити її.
Куплена побутова техніка, яка ще на гарантії, згоріла під час перепаду напруги. Хто має оплатити її ремонт – обленерго чи магазин?
Ви повинні зреагувати миттєво: подзвонити на «гарячу» лінію або диспетчеру обленерго у вашій області із заявою про випадок, а також голові ОСББ/управителю/ЖЕК (в залежності від того, хто балансоутримувач будинку). Під час телефонної розмови запишіть прізвище особи, яка прийняла дзвінок. Відразу ж сфотографуйте таку техніку, зробіть відео.
Складіть акт про пошкодження (знищення) такої техніки, за участю не менше двох сусідів, як свідків, і направте поштою рекомендованим листом із повідомленням про вручення такий акт разом із заявою про випадок до вищевказаних установ. Один примірник акту залиште в себе.
Зверніться до інспекції з енергонагляду у вашому регіоні щодо розслідування причин і наслідків аварії та/або пожежі.
Ви також маєте право звернутися до юридичної особи з проханням встановити причину пошкодження, наслідки, можливість та вартість ремонту. Всі квитанції зберігайте. Якщо був проведений ремонт – то квитанцію про це також не втратьте.
Обов’язково знайдіть договір на постачання електроенергії, договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, якщо такі є.
Коли зберете всі зазначені документи, напишіть акт-претензію і направте до обленерго, разом з копіями всіх зібраних документів. Оригінали залиште в себе, для можливого звернення в суд. Такий акт направляйте рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Якщо через 30-45 днів до вас не надійшла відповідь, або ж вона вас не задовольняє, зверніться до юристів для підготовки позовної заяви для подальшого звернення до суду.
Куди можна звернутись лучанам, чиї права споживачів порушили?
У разі порушенні ваших прав, як споживачів, звертайтеся до таких структур:
Управління Держпродспоживслужби у Волинській області (за адресою в Луцьку на вул. Поліська Січ, 10. Номер телефону – 72-93-81)
ГО «Асоціація захисту прав споживачів+» (вул. Винниченка, 67а, каб. 1. тел. 0992616192, 0503781811).
Текст: Юлія Остапович
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.
