Сергій Шкода відомий лучанам, як один із найактивніших депутатів Луцької міської ради, та експерт у галузі опалення та енергозбереження.
У інтерв’ю для рубрики «Депутати в Темі» Сергій Шкода відверто розповів про те, як став депутатом, чому не бере участь в тендерах та з чого варто починати масштабну тепломодернізацію міста.
– Ви вже третій рік депутат міської ради. Чому вирішили йти в політику?
– У 2015 році я вирішив стати депутатом, а вже минув третій рік... Думав, що коли стаєш депутатом, то працюєш в міській раді над проектами рішень, зверненнями, запитами. А виявилось, що роботи більше на самому окрузі.
Діяльність у міській раді важлива, але люди цінують практичну роботу, результатами якої вони можуть скористатися. Тому в мене з’явився навіть свій девіз – бути депутатом не лише перед виборами, а таким, який працює протягом всієї каденції.
– Чому балотувалися від округу Стрілецька-Привокзальна?
– Цей округ я обрав, тому що свого часу 7 років прожив у привокзальному районі й добре знайомий з його особливостями. В минулому я – військовий, а вулиці Стрілецька та Привокзальна – якраз такі, де мешкають військовослужбовці і військові пенсіонери. Тому їхні проблеми мені були зрозумілі.
На Привокзальній з дворами, дорогами і дитячими майданчиками усе більш-менш добре і немає чогось катастрофічного. А от вулиці Стрілецька, Офіцерська, приватний сектор – там є над чим працювати. Якщо взяти Стрілецьку, то ми вже двір зробили, і в цьому році там теж планується виконання поточних робіт по ремонту прибудинкових територій.
А Офіцерська потребує значного ремонту дорожнього покриття, мереж водопостачання і водовідведення. Я виявив, що, проживаючи майже поруч з центром міста, у мешканців цього району немає каналізації. Почали з цим розбиратися, вирішувати, як допомогти. Зробити це досить проблематично, бо необхідно провести каналізацію під залізничною колією, а здійснити це досить складно і є потреба у значних коштах.
Але ми звісно шукаємо варіанти вирішення цієї проблеми.
– Що Вам вже вдалось зробити для покращення життя своїх виборців?
– Благоустрій прибудинкових територій, дороги, встановлення нових вікон і дверей у гуртожитку, сміттєвих баків, дитячих майданчиків, проведення свят для мешканців округу. Взагалі, на мою думку, це робота, у якій округ уже давно мав потребу.
Певно будь-який депутат і до мене повинен був би це робити. Не вважаю це подвигом, це виконання повсякденних депутатських обовя’зків. Я вам скажу, що в місті до 2015 року майже ніхто для людей по суті нічого не робив: ні дворів, ні тротуарів. Але зараз ситуація докорінно змінилася до кращого.
Я намагаюсь використовувати усі можливості, аби допомогти людям, які довірили мені право бути їхнім представником у міській раді. А від здійснення планів по розвитку округу з’являється відчуття виконаного обов’язку.
– Які з Ваших ініціатив вважаєте найуспішнішими?
– Напевно, це проект рішення – комплексна схема дорожнього руху міста Луцька. Про це багато хто говорив до мене, казали, що це дуже важлива проблема, але ніхто так і не брався за її реалізацію. Коли я почав у цьому питанні розбиратися, вникати, спілкуватися з проектантами, поліцією та дорожниками, то думки фахівців звелися до одного – проблему дорожнього руху може вирішити лише затвердження комплексної схеми.
Як на мене, то не може будь-хто на свій власний розсуд вказувати – «Отут я хочу зупинку, а тут я хочу перехід». Бо існують загальноприйняті правила дорожнього руху, «написані кров’ю». А в нас часто виїжджаєш з-за повороту, де обмежена видимість, а перед автомобілем одразу – пішохід, перехід або зупинка. В таких ситуаціях часу на гальмування дуже мало. Ну не може так бути, це категорично заборонено.
Комплексна схема дорожнього руху в Луцьку – це своєрідний статут руху міського, пасажирського, вантажного транспорту, транспортних розв’язок. Для розроблення цієї схеми проводиться детальний аналіз транспортного руху в місті. Схема дасть можливість правильно наносити дорожні розмітки, встановлювати зупинки і світлофори, сприятиме зменшенню кількості ДТП і розвантажить вулиці від надмірної кількості автотранспорту.
– Яка, на Вашу думку, найбільша проблема Луцька і її шляхи вирішення?
– Напевно найбільша проблема – це низька соціально-політична активність багатьох мешканців міста. Для того, щоб було зрозуміло, – порівняю з футболом, де усі діляться на коментаторів, глядачів і на гравців. Чомусь гравців, які працюють на результат, дуже мало, а от коментувати і спостерігати – це можуть всі.
А щодо матеріальних проблем, то найбільша з них – звісно комунальна: дороги, комунікації, будинки. Їх стан часто залишає бажати кращого. Над поліпшенням комунальної сфери працюємо вже і будемо поліпшувати її надалі.
– Яким чином можна вирішити цю проблему і з чого починати?
– Проблеми в комунальній сфері дістались нам ще від Радянського Союзу. За рік чи два їх не вирішити. Для пришвидшення вирішення даних проблем варто залучати грантові, європейські кошти за програмами тепломодернізації.
– А як, на Вашу думку, можна справитись з проблемою сміття, яка теж є однією з наболілих для Луцька?
– Так, люди скаржаться на нестачу сміттєвих урн уздовж тротуарних доріжок. Часом ідеш кілометр тротуаром і на шляху – жодного смітника. В мене є ідея, як вирішити проблему не за бюджетні кошти. Я вже бачив подібне у деяких містах західної України, і в Луцьку вже є перші подібні речі – от у центрі не так давно встановили нові урни «Луцьк – це чисте місто».
Треба залучити соціально відповідальний бізнес, який би встановлював сміттєві урни, рекламуючи таким чином і свої підприємства. Але знову ж таки – у Луцьку немає схеми розміщення цих смітників. Виявляється, що їх не можна ставити там, де хочеш. Але щоб розробити таку схему – необхідні кошти.
– Ви маєте власне підприємство «БОШ-ТЕПЛО», яке реалізує опалювальну та побутову техніку. Чи брали участь в державних закупівлях і тендерах?
– Категоричне табу. Я не хочу, щоб про мене говорили, що я користуюся депутатським мандатом.
– Нещодавно Ви покинули комісію з підприємництва і стали членом постійної комісії з питань соціального захисту та охорони здоров’я. Чому так сталось і як Вам працюється у цьому жіночому колективі, адже Ви там – єдиний чоловік?
– Я хотів працювати в комісії ЖКГ, але на початку каденції всі туди хотіли, а дехто – аж занадто. А щодо комісії з підприємництва, то скажу, що профільних питань там дуже мало. У нас на розвиток підприємництва в бюджеті виділяється 50 000 гривень на все місто. Цих грошей хіба на брошури вистачає. Тому я вирішив піти в іншу комісію. В освіті та охороні здоров’я роботи звичайно дуже багато.
Я наразі ще вникаю у процес. У першу чергу хочу застосувати свій досвід у енергозбереженні, заощадженні витрат у будівництві і ремонті. Адже в освіті та медицині так само існують з цим проблеми. Скажу, що зараз працювати у комісії мені доволі цікаво.
Вже на сьогодні зробив для себе остаточні висновки – директор школи має бути не тільки вчителем, але і менеджером. Бо чим зараз займається директор? Його вчили історії чи фізики, але на його плечі лягає вирішення численних господарських, кадрових, фінансових питань. Тому керівник навчального закладу теж повинен бути управлінцем.
– Якщо ми вже заговорили за освіту, то коли вдасться добудувати і відкрити 27-му школу?
– 27-му школу завели в політику. Але діти, освіта, спорт і здоров’я – сфери, на які повинно бути політичне табу. Якщо мені трапляється тема, яка стосується дітей і спорту, то я працюю з усіма, незалежно від політичних поглядів. Бо ці питання стосуються дітей, а отже – нашого майбутнього.
На останній сесії депутати проголосували за виділення на будівництво школи 10 мільйонів, обласна рада, як і обіцяла, – теж виділяє 5 мільйонів, чекаємо відповідних кроків від облдержадміністрації.
– Як Ви розцінюєте критику у бік вашої політсили?
– Якби менше заважали… Я розумію, критика повинна бути і її треба враховувати. Але коли вона безпідставна і необгрунтована, це піар. У мене вже виробляється на це імунітет і часто не звертаю на ці речі ваги. М
ені 40 років, а я продовжую вчитися правильно реагувати на критику. Але, на жаль, в міській раді рідко можна почути обґрунтовану критику.
– Все ж таки, як Ви ставитесь до політичних «воєн», які вирують у місті?
– Вони не йдуть на користь місту. Я взагалі по життю неконфліктна людина, багато працюю і на своє життя заробляю чесно. Тому мені дивно, коли людина, яка все життя не працювала, вказує, як і що робити.
Наша команда зараз зайняла чітку позицію – давайте будемо працювати на результат, а люди вже самі оцінять. За рік нам вдалось багато що зробити. Ці зміни відчутні. Наша ціль – європейське місто. Потрібно зробити його дійсно привабливим і комфортним для лучан, туристів, і для інвесторів.
– Чим же Луцьк може привабити інвесторів?
– У Луцьку – безліч можливостей для інвесторів у сферах бізнесу, туризму, виробництва. Як на мене, то треба всіма силами допомагати інвестору і сприяти, адже тільки за бюджетні гроші масштабних проектів не впровадиш.
Ті ж самі теплиці, які вже 20 років стояли непрацюючі. 20 років усе там розвалювалося, а як інвестор вирішив на тому місці збудувати житловий комплекс, – розбурхали проблему.
– Чи змінило Вас депутатство?
– Ні, не змінило, але дало можливість для розвитку і праці на користь суспільства. У депутатській діяльності мене більше цікавить практика і конкретна робота. Я не люблю піар. Так, як і в житті, коли берусь за якусь справу, то ставлюсь до неї з усією душею і ентузіазмом.
Текст: Еля КОРОТИНСЬКА (Перший)
Фото: Роман ДОМБРОВСЬКИЙ (Перший)
ПЕРЕДРУК ЗАБОРОНЕНИЙ
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.
