Ректор Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки Ігор Коцан вважає, що дуже важливими складовими успіху сучасного студента є академічна мобільність та можливість навчатися у топ-професорів та фахівців-практиків. Крім того він переконаний, що навчання в інших країнах, хай і нетривале, допоможе поглянути по-іншому на життя у своїй країні, оцінити себе та свої можливості в глобальному контексті та зрозуміти, в якому напрямі треба рухатися.
Про це та багато іншого освітянин розповів у інтерв’ю газеті «День».
— Освітня галузь зараз активно трансформується. Яких змін, на вашу думку, нині найбільше потребує українська вищаосвіта?
— Безумовно, вона має не просто відповідати європейським стандартам, а й стати частиною європейської освітньої системи. Не можна проводити інноваційні дослідження чи готувати сучасних фахівців, не маючи інформації про досягнення інших країн.
Глобалізація спричиняє велику конкуренцію, у тому числі й у вищій освіті. Країни, які вкладають великі кошти в освіту, ідуть попереду інших та мають великі перспективи. У західних державах університети фінансуються з бюджету десь на третину. Значну частину інших грошей вкладають підприємства, які розуміють,що тільки на потужних університетських базах можна підготувати першокласних фахівців.
Немало благодійних коштів акумулюють фонди випускників. Відомі та успішні охоче допомагають своїм альма-матер розвиватися. На жаль, у нас такі схеми не працюють, тож і великих перспектив поки немає.
— Що університет має пропонувати сучасному студентові?
— Темпи життя та розвитку суспільства набагато швидші, ніж подача матеріалу в лекційних аудиторіях. Звісно, вносяться зміниу навчальні плани, програми, але іноді це – тривалий процес. Неактуальними та недієвими стають і нормативно-правові акти, що регулюють галузь – той самий Закон України «Про вищу освіту», який ухвалено не так давно, вже потребує змін та доповнень, щоб урахувати всі інновації та сучасні виклики суспільства. Тож на конкуренто спроможність вишу та його випускників впливає надто багато факторів.
Ми, наприклад, намагаємося тримати руку на пульсі тенденцій та відкривати нові напрями підготовки відповідно до викликів життя. Наприклад, у 2016/2017 навчальному році ліцензували кібербезпеку, лісове господарство, державну безпеку та спеціальну освіту. Працюємо над впровадженням дуальної освіти, мета якої – тісна взаємодія теорії і практики, підготовка до реалізації студента як фахівця ще з років навчання в університеті.
Також, на мою думку, дуже важливою для успіху є академічна мобільність студентів та можливість навчатися у топ-професорів та фахівців-практиків. Звичайно, зараз в інтернеті можна знайти будь-яку інформацію в різних форматах. Але набагато ціннішою за усе це є взаємодія з людиною, яка є однією з найкращих у своїй сфері та визначає її розвиток у майбутньому. Без такої передачі знань не буде передумов для розвитку освіти та появи яскравих особистостей. А навчання в інших країнах, хай і нетривале, допоможе поглянути по-іншому на життя у своїй країні, оцінити себе та свої можливості в глобальному контексті та зрозуміти, в якому напрямі треба рухатися.
— Які можливості міжнародної співпраці доступні студентам, аспірантам та викладачам вашого вишу?
— Наш університет є членом Європейської асоціації університетів та інших освітніх і наукових консорціумів. З 2014 року відчуваємо особливу підтримку ЄС – відтоді Україна стала повноправною країною-партнером у його грантових програмах. Розвиваємо і північноатлантичний напрям співпраці – у листопадіприймали у своїх стінах молодіжний форум НАТО за сприянняпосольства Литви, у червні готуємося відкривати перший міжнародний конгрес «Україна – Канада».
Практично в кожній європейській країні є один чи два університети-партнери. Особливо тісно ми співпрацюємо з університетами Німеччини та Польщі. З вишами останньої в нас укладено близько 30 активно діючих угод. Це і подвійне дипломування, наприклад, із гірничо-металургійною академією в Кракові, і короткострокові обміни, й інші освітні програми. Тематика різна – у Польщі, наприклад, лінгвістика та філологія, психологія, фізична реабілітація тощо.
З німецькими університетами співпрацюємо в галузі робототехніки, інформаційних технологій, картографії, екології, ґрунтознавства. У нас в університеті також діють культурні центри, де студентиможуть вивчати мову і культуру наших країн-партнерів – Великобританії, Канади, Швеції, Німеччини, Алжиру, Китаю, Польщі, ЄС.
Молоді науковці можуть поїхати на короткострокове стажування до Європейського університету за програмою Еразмус+. У свою чергу до нас приїжджають стажуватися з-за кордону. Так, у нашому університеті зараз навчаються аспіранти з Польщі,Африки та Азії.
Студенти СНУ мають можливість відвідувати лекції професорів із США, Канади, Великобританії, Німеччини та Польщі. Вони часто приїжджають до нас як волонтери за грантовими програмами. Є й спільні угоди про обмін: наші професори працюють із закордонними студентами, а їхні викладачі їдуть до нас.
Нехай не завжди вони у захваті від української інфраструктури, обслуговування тощо, але вони завжди задоволені студентами, рівнем їхньої підготовки, знанням іноземних мов. Багато професорів відзначали, що наша молодь розумна, спрагла до знань та має великий потенціал.
— Навчання у закордонних вишах вважається престижним серед українців. А чи приваблюють наші виші, зокрема той, яким ви керуєте, іноземних студентів?
—На жаль, студенти з європейських країн приїжджають до нас тільки на короткотривалі обміни та у літні школи. На перший курс вступає молодь із близько 30 країн Азії та Африки. Найпопулярніші серед них напрями – міжнародні відносини, інформаційні технології, економіка, а також психологія, біологія, фізіологія, біотехнології. У цілому вони задоволені – після бакалаврату залишаються в магістратурі, дехто навіть вступає в аспірантуру. Програми для них так само створюються за стандартами Болонського процесу, які ті, за якими навчаються українці. Тож наші іноземні студенти цілком задоволені навчальними курсами, які ми пропонуємо.
— Заходи «Дня» завжди відвідують багато викладачів та студентів вашого вишу. Що університетське середовище отримує від таких ініціатив?
— Те, що робить редакція газети, є дуже важливим для виховання патріотизму та громадянської позиції студентів. Такі ініціативи, як Літня школа журналістики, премія імені Джеймса Мейса, фотовиставка, яка демонструватиметься і в нашому університеті, формують світогляд молоді. Особливо цікаві враження першокурсників, які вперше приходять на фотовиставку та на зустрічі із головним редактором «Дня» Ларисою Івшиною. Ми дуже раді, що ці події є частиною святкувань з нагоди Дня університету,адже на них чекають не тільки наймолодші студенти. Хочеться зустрічатися частіше!
Записала Дар’я ТРАПЕЗНІКОВА,
«Маршрут №1 (Випуск 64-65). Володимир» газети «День»
Фото Олександра ДУРМАНЕНКА
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.
