4 грудня Луцька районна рада VIII скликання відзначатиме перший рік своєї діяльності після об’єднання Луцького, Горохівського, Рожищенського та Ківерцівського районів. Нова рада складається із 54 депутатів, які представляють різні політичні сили, і звітуватимуть перед виборцями про підсумки першого року каденції.
За рік роботи звітує Віктор Білий на сайті Луцької районної ради.
Кількість відвідуваних сесій: 7
Кількість відвідуваних комісій: 7
- Традиційно депутати підводять підсумки за рік своєї діяльності. Як Ви можете охарактеризувати перший рік депутатської каденції в районній раді?
- Для мене як для депутата районної ради рік був не простий. Мабуть, як і для всіх депутатів ради. Ми постали перед дилемою. З однієї сторони – нас обрали люди для виконання депутатських повноважень, а з іншої сторони – депутати опинилися у патовій ситуації через недосконале законодавство і завершення адміністративно-територіальної реформи. Фактично зміни у Конституцію не внесені, районні ради залишилися із тими повноваженнями, які мали раніше, але без фінансів. Немає районного бюджету і це відповідно накладає відбиток на діяльність районної ради та кожного депутата в цілому.
Дякуючи конструктивній позиції керівництва районної ради, переважної більшості депутатів, Луцька районна рада запрацювала досить потужно, у тому числі в гуманітарній сфері і на даний час є взірцем для інших районних рад.
Я – голова найбільшої за кількістю депутатів райради комісії, до якої входять 17 депутатів. Ця комісія охоплює практично усі питання гуманітарної сфери: освіта, культура, молодіжна політика, соціальний захист, медицина. Майже усі програми, які приймала Луцька районна рада, проходили через мене як голову комісії. Ми з депутатами інколи дискутували, знаходили компроміси, аби в кінцевому результаті користь мали мешканці громад.
- Чи були у Вас депутатські запити та звернення?
- З моєї ініціативи було підготовлено запит на територіальні громади щодо організації гарячого харчування у школах громад, адже з цього приводу надходило багато нарікань від батьків. Зібрана інформація дала можливість проаналізувати стан харчування та внести відповідні корективи. Але з першого вересня 2021 року перед засновниками закладів освіти постало завдання організувати харчування дітей відповідно до нових вимог. Питання досить складне. Ми цікавимось та тримаємо на пульсі цю тему, щоб своєчасно впливати, допомагати та за потреби звертатися до Кабміну, Верховної Ради, Президента.
- Які рішення районної ради вважаєте найбільш ефективними?
- Усі програми, які були прийняті радою. Зокрема, ми затвердили програму соціального захисту населення, в тому числі учасників АТО. Не зважаючи на відсутнє фінансування райради, нам вдалося виділити 100 тисяч гривень на проведення медичних оглядів учасників АТО. Також ми затвердили програми розвитку культури, фізичної культури та спорту, захисту населення від надзвичайних ситуацій, програму «Молодь Луцького району».
Хоча повноваження у галузі освіти мають громади, нами розроблена та прийнята програма співпраці районної ради із закладами освіти, яка передбачає надання фінансової підтримки навчальним закладам в комп’ютеризації. На сесії 30 вересня з ініціативи народного депутата Вячеслава Рубльова ми вносимо зміни в цю програму та збільшуємо обсяг фінансування та очікуємо на субвенцію з державного бюджету на придбання комп’ютерної техніки для шкіл Луцького району. Щоправда, на умовах співфінансування із громадами до 50%.
Зараз ми активно працюємо над молодіжною політикою. Мною підготовлено проекти рішень, які були підтримані радою, про створення Молодіжної ради, затверджено положення про неї.
- Які основні функції виконуватиме Молодіжна рада?
- Молодь має могутній потенціал саме у дорадчо-консультативній діяльності. Потреби молоді знає лише молодь. Саме тому Луцька районна рада так багато уваги приділяє співпраці із молоддю та створює Молодіжну раду, яка працювати саме на задоволенням потреб молоді: спортивних, культурних, соціальних...
- Хто може стати членом Молодіжної ради?
- Будь-яка молода людина віком від 14 до 35 років, яку делегують до складу Молодіжної ради територіальні громади, громадські організації, органи учнівського або студентського самоврядування навчальних закладів.
- Повернімось до важливих рішень районної ради. Чи не вперше в історії Волині районна рада передає закинуті приміщення під житло. Що думаєте про цю ініціативу?
- На профільній комісії, яку я очолюю, ми розглядали питання про долю тих освітніх, медичних закладів, які в силу складної демографічної ситуації закриваються в сільській місцевості. Ні для кого не секрет, з часом ці будівлі руйнуються, розкрадаються, в результаті ні громада, ні мешканці не мають ніякої користі від них. Тому депутати прийняли рішення: ті закинуті приміщення, які залишилися у районній комунальній власності, безоплатно передавати як житло для педагогів, медиків, рятувальників, поліцейських. Із 7 ФАПів два вже фактично передані під житло для місцевих жителів. 5 приміщень ФАПів ще чекають на своїх мешканців. Тому якщо є люди, які хочуть жити і працювати в селі (в селах колишнього Горохівського району), будь ласка, нехай звертаються до Городищенської громади, якій Луцька райрада передала ці об’єкти.
- А що думаєте про курс районної ради на ефективне використання майна?
- Процес передачі майна ліквідованими районними радами громадам досить активно відбувався у 2020 році. Проте не все майно ці ради передали у міську, сільську комунальну власність. Тому те, що лишилось у спадок Луцькій районній раді після об’єднання районів, з однієї сторони це заслуга нинішніх депутатів, а з іншої – недопрацювання керівництва ліквідованих районних рад: Горохівської, Рожищенської та Ківерцівської. Вони просто не передали майно на громади свого часу, маючи на це усі повноваження. А Луцька районна рада VIII скликання дотрималась законодавства, віддавши громадам ті об’єкти, які потребували бюджетного фінансування. Те майно, яке не потребувало бюджетного фінансування, ми залишили у районній комунальній власності для здачі його в оренду та наповнення районного бюджету.
Не всі громади сприйняли таку позицію ради. Окремі керівники громад категорично не погоджувались з цим. Тоді у мене питання виникає: хто їм заважав у 2020 році передати майно в громади? Якщо воно залишилось у районній комунальній власності, то тепер це вже майно районної ради і розпоряджаються ним 54 депутати різних політичних сил.
- Як охарактеризуєте загалом роботу фракції «За майбутнє» у районній раді?
- Фракція «За майбутнє» найбільша в районній раді, до її складу входять 14 депутатів. Це невипадкові люди, це самодостатні особистості, яких добре знає виборець. Фракція досить потужна, вносить багато пропозицій, депутатських запитів, звернень… Коли потрібно, вміє настояти на своєму.
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.
