У Німеччині знайшли рештки солдатів з України, які протягом 80 років вважалися зниклими безвісти. Серед них є і солдат з Волині.
Про це на своїй фейсбук-сторінці розповів глава МЗС Дмитро Кулеба.
За його словами, у 2021 році в одному з районів Бремена на півночі Німеччини розпочалася підготовка до промислового будівництва. Будівельний майданчик мав бути розташований на місці засипаного піском колишнього кладовища часів ІІ Світової війни – це місце було похованням радянських військовополонених і примусових робітників, яке було відоме як «російське кладовище».
Українські дипломати у Генеральному консульстві України в Гамбурзі дізналися про плани будівництва та, будучи переконані, що це кладовище не «російське», а радянське, допустили, що серед радянських військовополонених та примусових робітників могли бути українці.
Українські дипломати разом із місцевими активістами звернулися до місцевої влади та наполягли на важливості для України дослідження цього місця і гідного вшанування усіх жертв. Вони добилися призупинки будівництва та проведення ретельного історичного дослідження, яке, за словами Кулеби, розкрило сенсацію.
Після завершення війни американська армія задокументувала на кладовищі 772 поховання. Але в 1947-1948 роках були перепоховані лише 456. Згодом розкопки із невстановлених причин припинили, а саме кладовище засипали двометровим шаром піску. Понад 300 поховань могли залишатися забутими і без належного вшанування.
«Завдяки роботі дипломатів, влада Бремена оголосила про початок масштабних археологічних розкопок. Робота розпочалася у серпні 2021 року. Дипломати організували поїздку п’яти студентів-археологів КНУ ім. Т.Шевченка під керівництвом кандидатки історичних наук Тетяни Пастушенко. З 15 по 29 серпня вони взяли безпосередню участь у розкопках. Саме українські студенти виявили перші знахідки (окремі кості, солдатські номерні жетони)», – розповів Кулеба.
Один із жетонів під номером 14683 належав українському солдату Івану Пастернаку, який потрапив у полон під час війни.
МЗС звернулося до дослідників Національного музею історії України у Другій світовій війні, аби знайти його родичів, і вже в грудні у Львові знайшли сім’ю Івана – його доньку Марію Іванівну та трьох онуків - Василя, Лідію та Галину. Іван Пастернак до цього часу вважався зниклим безвісти.
Крім Івана Пастернака, на кладовищі ідентифікували Сергія Селика (Зелика), уродженця Київської області 1921 р.н., та Миколу Ковальчука 1915 р.н. з Волині. Родичів Сергія спільними зусиллями з музеєм вже вдалося знайти, а родичів Миколи ще шукають.
Розкопки триватимуть до березня 2022 року, оскільки на місці ще є неідентифіковані рештки.
«Ця історія важлива з декількох причин. По-перше, ми повертаємо Україні Україну, нашу історію і нашу пам’ять. По-друге, перевертаємо громадську думку в Німеччині та ламаємо російський міф про те, що все «радянське» – це «російське», а відповідно, і всі хибні трактування про росіян як єдину «жертву» нацистської Німеччини, перед якою є «особлива відповідальність», – зазначив Кулеба.
Читати також: Волинський спадок Радзивіллів. Що відомо про костел святого Аргентинуса в Цумані
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.
