Забудовника Андрія Разумовського вписали у політику вже давно. Щоразу, коли у Луцьку заходила мова про вибори міського голови, його ім’я називали серед потенційних кандидатів.
Місяць тому з нагоди Дня будівельника ми спілкувалися з Разумовським і пробували випитати, чи справді йде на місцеві вибори. Кому з політиків симпатизує? Хто пропонував приєднатися? Чи був політичний підтекст у приїзді на його будівельний майданчик самого президента?
Проте тоді Андрій Разумовський вирішив залишити інтригу. А рівно через три тижні «засвітився» на з’їзді партії «ЗА Майбутнє» у Києві. Та ця подія не дала відповіді на усі запитання, а швидше навіть навпаки – викликала лавину нових.
Тож сьогодні – нове інтерв’ю. В якому Андрій Разумовський відкрито розповідає про те, чому, з ким та для чого йде на місцеві вибори.
ЯК ЦЕ – БУТИ ОСТОРОНЬ?
– Головне запитання: чому не на мера? Лучани вже давно «записали» вас у списки кандидатів.
– В таких питаннях головними мають бути не особисті амбіції, а кінцева мета. Для хорошого результату мало одного мера, який хоче щось зробити. Треба команда однодумців, багато фахових людей з різних сфер.
– Про що думали, коли читали в коментарях або хтось переказував чутки, що Разумовський йде у мери?
– Звичайно, приємно було. А як інакше? Коли оприлюднювали результати опитувань, а я – в лідерах… Приємно, що люди припускають таку можливість. Значить, вірять, що міг би справитись.
– Коли зрозуміли, що будете брати участь в місцевих виборах?
– Я за натурою неспокійна людина. Мені постійно потрібен рух, розвиток, активна участь. Міська рада визначає життєдіяльність нашого міста, і мені важко бути пасивним до цього. Я точно не з тих, хто сидить за комп’ютером і пише невдоволені коментарі, але більше нічого не робить.
Мені справді важко бути осторонь, коли я бачу, що можу долучитися, допомогти. Невеликий приклад. В Луцьку останнім часом активно утеплюють навчальні заклади і, відповідно, оновлюють фасади. Ми не брали участі в тендерах, і взагалі офіційно жодного відношення до цієї теми не маємо. Але, чесно кажучи, не зовсім зрозуміли візуальні рішення, як оформляли нові фасади.
До речі, самі проекти якісні, термомодернізацію роблять на хорошому рівні. Але з кольоровим рішенням фасадів – виникла якась проблема. І я запропонував Ігорю Поліщуку послуги нашого підрядника з Рівного, який робить проекти для «Інвестора». Вже почали фасад 26-ї школи. Це моя рідна школа і я дуже хвилювався, чи вдасться зробити класний дизайн. Але побачив, що 1 вересня було дуже багато світлин, де учні фотографувалися на фоні фасаду. Візуальний ефект спрацював, його не заховаєш.
Я дуже хочу, щоб Луцьк змінювався, ставав кращим, сучаснішим. Тим більше, для нашого міста зараз дуже відповідальний час. До міста приєднується кілька сусідніх ОТГ, площа збільшується в рази. І дуже важливо зараз розробити якісну стратегію розвитку міста та новий Генеральний план. Від цього буде залежати, як ми далі будемо жити 20, а то і 50 наступних років.
ЖИВІ ЛЮДИ, А НЕ ПОЛІТИЧНІ ПРОЕКТИ
– Хто іще, крім партії «ЗА Майбутнє», пропонував приєднатися до команди?
– Та це не виглядало так, що переді мною був список партій і я вибирав, до кого приєднатися. Десь внутрішньо я розумів, з ким зможу працювати.
Ми говоримо про п’ять наступних років роботи. Питання довіри тут дуже важливе. Я однозначно розумію, що зможу розраховувати тільки на людей, яких знаю особисто. Навіть, якщо при цьому з ними є певні теми, в яких ми не до кінця сходимося поглядами. Все одно це – живі адекватні люди, з якими можна дискутувати, домовлятися, шукати рішення.
І такі люди – зрозумілі мені – сьогодні є в команді партії «ЗА Майбутнє». Багато із них мали можливість себе проявити на Волині і я не бачу від їхньої роботи якогось негативу. Звичайно, ідеальних людей і управлінців не буває, всі помиляються. Але хтось при цьому нічого не робить, а хтось – багато працює і приносить багато користі суспільству.
З іншого боку, є ряд політичних проектів, які управляються з Києва і невідомо, хто в їхніх командах на Волині. Яку партію не візьми, мені не зрозумілі їхні управлінські рішення, певні призначення, їхні цілі… Хто сьогодні в волинській «Солідарності»? Ви знаєте? Думаю, вони самі до кінця ще не знають. А хто представляє «Слуг…»? Чи «Голос»?
До Луцької міської ради має бути 42 кандидати. Хто ними стане? Що за люди? Яка в них мета?..
Іти в команді з людьми, яких я не знаю, які з інших регіонів і з якими я познайомився два дні тому – я не готовий.
– Тим не менше, ви балотуєтесь від партії і потім будете залежати в тому числі від рішень цієї партії. А якщо ці рішення будуть не такими, під якими ви готові будете підписатись?
– Якраз через це я і не хочу працювати з партіями, де все керується з Києва, а на місцях – незнайомі люди. У мене був такий негативний досвід, коли був депутатом Луцької міськради від «Сильної України».
Я і досі вважаю Сергія Тігіпка одним із кращих ТОП-менеджерів України, всі його бізнеси жваво розвиваються. Сьогодні це «Монобанк», страхова компанія «ТАС». Але те, що в політичному житті він свого часу зробив вибір на користь «Партії регіонів»…
В тому і справа, що в загальноукраїнських проектах місцеві команди часто не розуміють кінцеву мету, і справді мають багато шансів стати заручниками їхніх політичних рішень.
НЕПРИНЦИПОВІ ПОЛІТИКИ ЧИ ПОСТУПЛИВІ СТРАТЕГИ?
– «ЗА Майбутнє» об’єднало людей, які ще недавно були в різних політичних таборах. І в інтернеті відразу посипались репліки про те, що це непринципові люди…
– А мені дуже сподобався кадровий підхід, з яким формувалась ця партія. Хіба це просто – відкинути попередні чвари, забути якісь приватні образи і об’єднатися заради спільної мети?
Можливо, не всі волиняни ще відчули на власній шкурі, що відбувається в області. Але, повірте, якби ми не об’єдналися і не створили серйозну групу опору, для Волині це могло б закінчитись дуже сумно.
– Що ви маєте на увазі?
– Нинішнього губернатора і вертикаль президентської влади, яка на Волинь приїхала з Донбасу.
Це один із факторів, який нас всіх об’єднав. Саме немісцевий губернатор як представник центральної влади своєю поведінкою, своїми непрозорими справами звів нас в одну команду. Те, що вони почали робити на Волині… У нас вже навіть дороги ремонтують фірми з донецькою пропискою. А що робити нашим підприємствам? Звільняти працівників?
Я не вірю, що людина, яка все життя прожила в іншому регіоні, навіть якщо вона дуже порядна і класна, може приїхати на Волинь, стати патріотом цього регіону і жити для того, щоб його розвивати. А інакше – нічого не вийде.
БЕЗ ТОРГІВ
– Що вам пропонували, коли кликали приєднатися до партії «ЗА Майбутнє»?
– Мене запросили на зустріч і я не вагаючись погодився. На той час я вже розумів, що це буде партія, яка об’єднає багатьох успішних волинян. Серед яких – чимало людей, яких я дуже поважаю.
Паралельно якщо оцінити роботу тих місцевих рад, де працювала команда Ігоря Палиці, особливих зауважень до них у мене немає. Працюють прозоро. Чесно відбуваються тендери. На них реально підприємства торгуються і в результаті суттєво знижуються ціни – на 15-20%. Луцьк змінився за останні роки, і змінився на кращу сторону. Це важко заперечити.
– І все ж: чи щось пропонували персонально вам за те, що долучитесь до команди. Посаду секретаря ради, наприклад? Чи голови якоїсь комісії?
– Мабуть, це справді якась стандартна поведінка у політиці: чимось обмінюватись, домовлятись, що ми – вам, а ви – нам… Але я так не працюю. Я вважаю себе достатньо активною і компетентною людиною, щоб заслужено отримати те, чого хочу. Тому ні про що домовлятись наперед і торгуватись навіть не подумав би.
– Ви зустрічалися з Ігорем Палицею?
– Так, звичайно.
– Про що говорили?
– Він вважає, що ми молоді активні люди, які потрібні в його команді. Через те, що вміємо працювати і знаємо, як зробити наше місто і Волинь кращою. І я з цим абсолютно погоджуюсь.
Ми звикли працювати на хороший результат, а не просто для «галочки». Це видно по усіх наших об’єктах. І по житлових комплексах, і по скверах, які будували в Луцьку. Незабаром буде відкриття дитячого садочка у Крупі, і він стане ще одним доказом такого нашого підходу в роботі. Це буде найкращий садок, збудований на Волині за останні 20 років, а, може, і навіть більше.
КОМАНДА З ІМЕНАМИ
– Відбувся перший з’їзд партії «ЗА Майбутнє». Деякі політичні оглядачі зауважили, що в виступах було мало конкретики…
– Захід був обмежений в часі. За годину-півтори важко обговорити всю програму по пунктах. Але те, що я почув – тільки підсилило мою позицію.
Я розділяю емоцію, яку Ігор Палиця назвав – «дістало». Мене справді дістала некомпетентність кадрових призначень влади, поведінка яких вже давно вийшла за межі розумного.
Крім того, на з’їзді сподобалось, що з кожного регіону побачив потужних людей з різних сфер. Таку кількість таких особистостей насправді може об’єднати тільки важлива, я б навіть сказав – життєво важлива мета. Для волинян це сьогодні – питання збереження нашої області.
– Коли опублікували заяву про те, що йдете на вибори з командою «ЗА Майбутнє», яку реакцію відчули? Що люди написали в коментарях?
– Та різне пишуть в соцмережах. Більшість підтримала такий крок. Взагалі сам факт, що йду в депутати і вибір команди.
Були і закиди, що партія комусь-там приватно належить… Думаю, взагалі ця виборча кампанія буде однією з найбрудніших за всю історію. З часу попередніх місцевих виборів з’явилося багато механізмів, як анонімно обливати кандидатів брудом і не нести за це жодної відповідальності. Ферми ботів, анонімні телеграм-канали… Але це ж не причина не балотуватися.
– В одному з телеграм-каналів уже написали, що партія «ЗА Майбутнє» взяла Разумовського, щоб він докинув кілька мільйонів на вибори.
– Про гроші взагалі не було жодної мови. Але я маю можливість проспонсорувати власну кампанію. Так само розумію, що в нашій команді є не тільки бізнесмени, а й люди з інших сфер. Тому якщо треба буде когось підтримати – я тільки за.
А завершуючи тему негативних відгуків, переконаний, що після презентації міської і обласної команди на Волині, коли будуть озвучені всі імена, багато подібних закидів знімуться самі собою.
– У волинській команді «ЗА Майбутнє» «темних конячок» не буде? Ви в цьому впевнені?
– В людях, з якими знайомий – впевнений на всі 100. Це люди, які не словами, а своєю дієвістю показали, що вміють ефективно працювати і досягати успіху.
Наприклад, Володимир Бондар. На мою думку, це один із тих волинян, які мають найбільший політичний досвід. Він вирішив, що питання збереження Волині важливіше за його власні амбіції. Це позиція, яка варта поваги.
В команді є потужні аграрії, будівельники. Знаю, що в Ковелі приєднався Віктор Козак. Це людина, яку я дуже поважаю, і мабуть впевнено приєднався б до будь-якої команди, де побачив би його ім’я.
– Не думаєте, що об’єднання різних людей в одну команду може потім привести до внутрішніх конфліктів?
– Ні, тому що насправді погляди в усіх цих людей однакові. Були непорозуміння зовсім іншого характеру, політичного. Тепер цих непорозумінь немає, бо всі в одній команді. І в усіх – спільна мета.
ПЛАН РАЗУМОВСЬКОГО
– Серед коментарів під вашим дописом у фейсбуці про участь у виборах немало запитань на зразок: нащо воно вам?
– Бо я хочу жити в комфортному місті. Бо маю певну компетенцію і знаю, як підвищити цей рівень комфорту. Будь-хто може глянути на наші житлові комплекси і переконатися в цьому. Усі наші проекти завжди були на крок попереду інших. Ми отримали свої знання, якщо так можна сказати – в бою. І ми можемо подарувати ці знання нашому місту. Чому б цього не зробити?
Якщо питання про те, чи не йду я у депутати, щоб вигравати всі тендери на будівництво і робити всі фасади шкіл, то однозначно – ні. Мені це нецікаво. Але я хочу, щоб об’єкти, які будуються за державні і міські гроші, були такими ж якісними і сучасними, як наші житлові комплекси. Хочу, щоб вулиці були гарними. Щоб наш Театральний майдан був одним з найкращих не в Україні, а в Європі. І я знаю, як це зробити.
Мій дід жив в Луцьку, батько живе в Луцьку, я живу і планую жити. Тому скільки маю сили, знань і здоров’я, хотів би їх застосувати з користю для нашого міста.
– Теза про розвиток міста – популярна серед політиків. Але що саме ви маєте на увазі? Розкажіть про якісь конкретні ідеї.
– Я прихильник того, щоб втілювати стратегічні речі. Такі як аеропорт. Будівництво мосту через Стир в районі вулиці Яровиця. До речі, він давно передбачений Генеральним планом міста і серйозно б розвантажив вулиці в цьому районі. Реконструкція мереж, в першу чергу – каналізаційних. Будівництво нових гілок в мікрорайони, де досі немає каналізації. На вулиці – 21 століття, а ще є будинки, з яких нечистоти зливають в Сапалаївку, це дико.
Важливе завдання, як я вже згадував – якісно розробити новий Генеральний план. Треба передбачити окремі житлові зони, промислові, інфраструктуру: дороги, школи і садочки.
Ділянки, де має будуватися житло, мають бути по кілька десятків гектарів. Щоб не було так, як зараз, коли на шматку землі в пів гектара зводять величезний комплекс, а поруч немає місця ні для школи, ні для садка.
Також треба передбачити місця для нової промислової зони. Для того, щоб місто розвивалось, потрібна промисловість. І заводи повинні бути не під вікнами житлових будинків.
Є ще ідея створити сучасну бізнес-школу, де волиняни зможуть навчатися маркетингу, урбаністиці, фінансам, здобувати різні фахи, відкривати в Луцьку бізнес і тим самим розвивати наше місто.
Також треба в Луцьку місця для інтелектуального бізнесу, круті офісні центри. Я нещодавно був в Івано-Франківську, де з колишнього приладобудівного заводу зробили інноваційний центр «Промприлад. Реновація». Досі під враженням! 40 тисяч квадратних метрів, на яких розмістили не тільки сучасні офіси і різні заклади обслуговування, а й культурний простір. Луцьку дуже не вистачає подібного центру.
Якось я запрошував одну ІТ-компанію, щоб перебиралися до Луцька. Власник мені відповів: «А що цікавого в вашому місті?» От я дуже хочу так попрацювати і зробити Луцьк таким сучасним і цікавим, щоб ніколи більше не чути подібних питань.
Спілкувалася Людмила ЯВОРСЬКА
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.
