Той сквер – як якийсь оазис в «пустелі» 33-го району Луцька. Навколо панельки, асфальт, бетон, а він зеленіє, дає прохолоду. Це сквер за міським РАЦСом, де місцеві мешканці задумали організувати «Ведмежу галявину» - цілий комплекс оригінальних ігрових конструкцій. Автор ідеї – лучанин Андрій Сірук – дуже хоче, аби містяни зрозуміли ідею, і підтримали її на конкурсі «Бюджету участі».
На сайті конкурсу є детальний опис. 17 конструкцій, зроблених з дерева і інших (екологічних» - кажуть автори проекту) матеріалів. Окрім звичних пісочниць і гойдалок – є «Павутина», «Бізі-борд», «Смуга перешкод», «Кухня»…
– Андрій, то що це все-таки має бути? На фото – якісь непофарбовані колоди, лавки, сітки…
– Це конструкції для геть іншого типу розваг. Що ми бачимо на наших міських майданчиках? Гойдалки, гірки, пісочниці, «хатки»… Усе пофарбоване в яскравий колір, металеве, і зроблене як «під копірку». Я вже мовчу про небезпеку, до прикладу, гойдалок з металевими підвісами…
Ми хочемо зробити у сквері нетипові штуки. Наприклад, павутинка з канатів, натягнутих між стовпами, ніби як батут. Великий пеньок зі сходинками, по яких можна лізти нагору. Я такі бачив закордоном: діти люблять грати у гру «хто перший добереться на вершину». Купа варіантів «пеньків» та колод, по яких можна ходити та лазити. Тому й непофарбоване: бо має виглядати природньо, вписуватися у ландшафт скверу. Повірте, дітям не треба яскравий колір, дітям треба можливість погратися в цікавих умовах.
Конструкції будуть розставлені по цілому скверу, у місцях між деревами, Там є вільне місце, там тінь (а більшість наших майданчиків – під палючим сонцем, дітям голову пече, метал нагрівається…).
Ніхто дерев зрізати не збирається!!! Де-не-де треба буле гілки підрізати, аби не заважали. Сквер стане цікавішим, тут дітлашні буде чим зайнятися, а не просто ходити з мамою чи татом за ручку…
ЧИТАТИ ТАКОЖ:
– Цей проект ви подали на «Бюджет участі» Якщо лучани підтримають – міськрада дасть гроші на його реалізацію. Переконай, будь ласка, мене і інших, що за нього варто проголосувати.
– Ну, по-перше, кожен лучанин чи лучанка може підтримати не тільки наш проект, а й ще чотири інших. Звісно, там багато цікавих і вартих уваги ідей.
А наша – крута з кількох причин. Вона – для усіх. Це не проект для відвідувачів якогось одного закладу. Це не проект, який би стосувався одної вузької проблеми. Це цікаво УСІМ.
А ще – я дуже сподіваємося, цей проект стане поштовхом до змін. У Луцьку нарешті зрозуміють, що не треба робити дитячі майданчики усі однаковими! Що є безліч оригінальних ідей! Що в цій сфері треба креативити, або хоча б дивитися, що роблять інші.
…Знаєш, моєму синові майже 2 роки. Ми часто подорожуємо, їздимо за кордон. І бачимо, якими оригінальними і цікавими можуть бути майданчики. На них він там грається залюбки. Навіть мені і дружині цікаво стає, ми бігаємо і бавимося разом з ним. На більшості наших в рази менш цікаво.
– Якщо виграєте – хто буде втілювати в життя «Ведмежу галявину»?
- Я говорив не з одним потенційним виконавцем. І від усіх чув одне і байдуже: «ну ми тільки стандартне вміємо робити…» Жоден з них не мав бажання створити щось цікаве і оригінальне. А мені треба був однодумець! До того ж ідейний, креативний і такий, який не хоче тільки «жити для себе».
Але мені пощастило. Я познайомився з луцьким підприємцем Володимиром Луциком (просто хтось у коментарях у Фейсбуці порадив звернутися до нього). Після першої розмови я зрозумів, що людині цікава сама ідея, що він готовий приділити їй свій час і зусилля. Він підбирав тип конструкції, ретельно прораховував кожну з них. Ми зо два тижні потратили на детальне обговорення і прорахунок. Він – підприємець, який мусить своєю працею заробляти. Але робив це все без гарантії того, що наш проект переможе і отримає фінансування.
В процесі ми познайомилися ближче, я зрозумів, що Володимир багато речей робить для інших, а не тільки для заробітку. Він, наприклад – один із ініціаторів відкриття центру Іпотерапії (для особливих діток з діагнозами ДЦП, аутизм), що знаходиться в селі Вишнів.
– Як люди, які живуть поблизу скверу, сприйняли ідею «Ведмежої галявини»?
– Позитивно. Але є кілька проблем. По-перше – хтось думає, що будуть зрізатися дерева. Ще раз наголошую: навпаки, дерева – це необхідний елемент «Ведмежої галявини»!
По-друге, не всі знають, як проголосувати. Для таких я навіть підготував детальну інструкцію.
По-третє, є такі, які бояться голосувати, бо потрібно вдруковувати логін і пароль від банківської системи. Повірте: це всього лиш легальний і і законний спосіб вашої ідентифікації! Жодним чином вашим коштам на карті це не загрожує!
По-четверте, не в усіх є можливість ідентифікуватися через банківську картку і тим більше через електронний цифровий підпис. Таких ми просимо шукати серед своїх знайомих тих, хто може проголосувати – і просити їх залишити голос.
По-п’яте, великою проблемою і несправедливістю вважаю те, що звичайним авторам ідей – таким як я – важко в «Бюджеті участі» змагатись з тими, хто має адмінресурс. Наприклад освітні заклади, які «напрягають» батьків дітей голосувати на додаткове освітлення чи ще якісь покращення їх закладу. Що, взагалі-то мало схоже на «ініціативу громади». Якщо такі ідеї не переведуть в окрему категорію (як це зробили у Львові) - ми будемо мати бюджет участі, який будуть ділити між собою бюджетні заклади...
Розмовляв Роман САВЧУК
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.
