Гетьман Павло Скоропадський 6 листопада 1918 року оголосив стан «надзвичайної охорони» у Волинській губернії. Це було пов’язано зі значними заворушеннями і погромами, які після Першої світової війни стали особливо небезпечними.
Про це пише кандидат історичних наук, науковий співробітник Інституту історії України НАН України Віталій Скальський у своєму матеріалі «Як Гетьман воєнний стан запроваджував» на сторінках видання «Історична правда».
У 1918 році на території України, яка була під контролем Австро-Угорщини, містечка з військовими гарнізонами охопили погроми. Особливо постраждали прикордонні залізничні станції.
Так, у місті Володимир-Волинський солдати облили бензином міський кінотеатр, щоби місцева влада заплатила їм гроші. Подібне відбувалося і на території інших губерній.
6 листопада Гетьман «по телеграфу» оголосив стан «надзвичайної охорони» у Волинській губернії. Указ про це був надрукований у пресі:
«Вважаючи це за необхідне, об’являю Волинщину в стані надзвичайної охорони з наданням Волинському губерніальному старості прав, зазначених в статті 112-116 «Устава благочинія і безопасності» (Св. Зак. Рос. Империи .т XIV изд 1916 года). Наказ це перевести в життя по телеграфові. Гетьман всієї України Павло Скоропадський, міністр внутрішніх справ Віктор Рейнбот».
Цікаво, що при цьому Гетьман посилається на «Свод Законов Российской Империи». Адже ні Українська Центральна Рада, ні Гетьман не встигли ухвалити власні закони про особливі правові режими.
Згідно із цими російськими законами при стані надзвичайної охорони губернський староста отримував право командувати військом, накладати секвестр (тобто обмежувати право користування приватним майном), закривати пресу та навчальні заклади. (Окремо законодавчо виділявся «воєнний стан» і «стан облоги»).
«Гетьманські накази про воєнний стан не викликали ажіотажу. Газети друкували ці розпорядження десь на другій-третій сторінці. Не залишили ці «особливі правові режими» і значних слідів у спогадах та щоденниках пересічних обивателів» - пише історик.
«Схоже, воєнний стан майже не зачепив звичне повсякденне життя. Суспільство пережило чотири роки війни, кілька переворотів… Таке суспільство виявилось готовим до деякого обмеження прав. Чергова комендантська година чи реквізиція будівлі театру не викликали спротиву чи нерозуміння. А влада не зловживала своїми надзвичайними повноваженнями. Може, й дарма. Бо Україна стрімко наближалась до чергових політичних потрясінь» - зазначає історик Віталій Скальський.
Довідково:
У листопаді 1918 року гетьман Павло Скоропадський запровадив воєнний стан майже в усій Українській Державі. 6 листопада Гетьман «по телеграфу» оголосив стан «надзвичайної охорони» у Волинській губернії, 7 – запровадив «надзвичайний стан» в Одесі. Воєнний стан у Миколаєві, Херсонській, Катеринославській, Подільській та північних повітах Таврійської губернії запроваджено 9 листопада. А в ніч з 11 на 12 листопада воєнний стан поширено на Чернігівську, Полтавську, Київську губернії та місто Київ.
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.
