Чергову координаційну раду з питань місцевого самоврядування провели на території санаторію «Лісова пісня», що в селі Гаївка колись Шацького, а нині Ковельського району.
Один із комунальних санаторіїв дуже давно чекає можливостей для добудови спортивного комплексу із басейном, що дасть йому змогу працювати цілий рік. Для цього санаторій не один рік штурмує ДФРР, але щоразу вилітає із переліку об’єктів-щасливчиків майже у фіналі.
Але 13 серпня ця тема звучала у кулуарах та рівні важливих розмов поза публічними виступами. У залі для нарад учасники зібрання говорили про інше: про ті проблеми, виклики та можливості, які стоять перед громадами нині, про законодавчі ініціативи, які потребують «голосу знизу».
Почути ці «голоси» на Волинь прибули виконавчий директор Асоціації міст України Олександр Слобожан та народний депутат Вячеслав Рубльов, модерував розмову голова Волинської облради Григорій Недопад.
«Місце вибирали невипадково», - найперше зауважив голова облради, маючи на увазі, що санаторій – комунальний, і бачити та знати, чим він живе та чого потребує обранці мусять.
А от дату, певне таки, - випадково.
Втім, п’ятниця 13-го не завадила конструктивній розмові. Та й з погодою щастило: тому багато хто завершував цей день на березі унікально чистого озера Пісочне.
* * *
Волинь – один із небагатьох регіонів, де практикують таку форму діалогу між обласною представницькою та виконавчою владою, її районними структурами та головами місцевих громад як координаційна рада при голові Волиньради.
Відновили виїзні коордради з приходом на посаду Григорія Недопада. Волинські обранці кажуть, що це дієвий механізм для комунікації між керівниками різних рівнів. Бо іноді найважче, що вдається цим керівникам, - то результативно комунікувати.
Почали з кави, ранкових перемовин, продовжили у залі санаторію.
Втретє за рік відвідує Волинь Олександр Слобожан. Виконавчий директор АМУ має авторитет серед самоврядців, мерів, лідерів громад найперше як активний лобіст різних змін до законів, які захищають інтереси громад: або полегшують якісь процедури, або сприяють збільшенню надходжень у бюджети.
Саме тому він завше активно працює «на низах», в регіонах. І, очевидно, має гарні робочі взаємини із нардепом Вячеславом Рубльовим, з яким часто працює пліч-о-пліч в Києві та вже вкотре – на Волині. Й «не втомлюється» відзначати обранця з Волині як людину, яка повернула громадам акциз на пальне (ці платежі намагалися забрати з місцевих бюджетів, врятувала тільки «поправка Рубльова», яка переконала парламент у зворотньому).
«Вночі повернувся із Сумщини, не лишався там, бо давно мене запрошували на координаційну раду на Волинь. Маю вам подякувати за таку ініціативу, не у всіх областях існують, але вона важлива для координації спільних зусиль», - зауважив Олександр Слобожан.
Він нагадав про те, що у столиці якраз починається бюджетний процес, тобто – підготовка проекту державного бюджету на 2021 рік. Перед бюдженими консультаціями важливо почути думку голів громад та керівників рад різних рівнів.
Які акценти для громад важливі у цьому бюджетному процесі та підготовці до 2021-го?
Олександр Слобожан наголосив на кількох темах. Найперше – на новому законі про державну службу в органах місцевого самоврядування та фінансове забезпечення працівників рад та їхні пенсії.
«Восени це, на мій погляд, буде одним з топових законопроектів у профільному комітеті. Він уже пройшов погодження в уряді. Одне з питань – самостійне визначення муніципалітетами заробітної плати для працівників. Також – врегулювання преміювання, призначення надбавок. Пропонується змінити підходи до оцінювання професіоналізму працівників та відповідного збільшення заробітної плати. Четверте важливе – пенсійне забезпечення. Це важливо, бо коли людина захищена, вона думає по-іншому. У нас зараз популярно говорити, що має бути належна зарплата в державних підприємствах, але чомусь соромно говорити, що така ж належна зарплата має бути в органах місцевого самоврядування. Вам буде тут легше, бо ми беремо на себе основний удар. Ми - та профспілка, яка захищає сільських, селищних голів та голів місцевих рад. Зверніть увагу на цей законопроект і надавайте свої пропозиції», - зауважив він.
З інших топових тем, які актуальні для громад, це спрямування ПДФО у місцеві бюджети, точніше – збільшення відсотка, яких відраховується з цього податку і лишається саме на рівні громад.
«Є два законопроекти, наскільки я розумію, ви підтримуєте той другий, який передбачає збільшення частини зарахування ПДФО на 5 % за рахунок державного бюджету. Важливо: коли вам говоритимуть, що в держави немає на це коштів, нагадайте, для чого взагалі задумували децентралізацію. Для того, щоб у вас були профіцитні бюджети – на оновлення інфраструктури», - каже голова АМУ.
Уже не вперше на Волині піднімають тему про збільшення на 5% відрахувань ПДФО, які мають лишатися у місцевих громадах. Про це ж народні обранці, експерти та керівник АМУ говорили під час наради у селі Радовичі.
ЧИТАТИ ТАКОЖ: «Ламають шаблони». Парламентський комітет приїхав у село Радовичі. Нащо і як це було. РЕПОРТАЖ
Про що йдеться? Раніше цей відсоток був великим, сягав 75% до 2015 року. За президентства Порошенка був знижений до 60%. А різницю (15%) – спрямували в держбюджет. Наразі АМУ веде боротьбу за 5%. Це - чи не основна тема, яку відстоює асоціація, якщо йдеться про платежі та бюджет на 2022 рік.
«Є проблема, про яку ніхто не говорить, - фінансове забезпечення районних рад. Простіше: де взяти гроші на їх утримання? АМУ завжди виступала, виступає і буде виступати проти рівня районних рад. Має бути дворівнева система місцевого самоврядування. Питання районів зараз настільки зависло в повітрі, що ми побоюємося, що частина ПДФО може піти на утримання районних рад. Зараз про це ідуть кулуарні розмови між народними депутатами у профільних комітетах Верховної Ради. Наше завдання – поступово збільшувати ресурсну базу місцевого самворядування. Є підготовлені зміни до закону «Про державний бюджет! І ми, відповідно, виступаємо за 65%. Ми боремося за 5%. Попередньо це узгоджено. Розраховуємо на те, що комітет з державного будівництва та місцевого самоврядування, головою підкомітету якого є Вячеслав Рубльов, теж нас підтримає. Нам важлива підтримка всіх нардепів Волині. Всі 54 громади Волині теж це підтримують», - пояснює виконавча директорка Волинського регіонального відділення АМУ Мар’яна Конончук.
Серед змін, які розглядаються на рівні Києва, є питання щодо акцизу з тютюну. На сьогодні 5% з проданого тютюнового виробу йде в бюджет громади, однак урядовці пропонують його забрати. На думку уряду, виробник може платити податок до державного бюджету напряму при виготовленні партії тютюнового виробу.
Очікують і новий підхід до розподілу коштів ДФРР на основі написаних громадами стратегій. Це теж треба враховувати тергромадам, плануючи проекти.
Традиційно присутні голови громад озвучували свої пропозиції-теми-проблеми, реакцію на які хотіли б почути від керівника АМУ. Для прикладу, голова Дубівської ТГ Роман Троцюк цікавився перспективою зарахування платежів від встановлення сонячних станцій у домогосподарствах саме до бюджетів громад, на території яких вони стоять. Бо локальні громади втрачають від цього чималі кошти.
Чимало часу присутні виділили обговоренню проблем із водопостачаннням. В Україні саме розробляється державна цільова програма «Питна вода» на 2022-2026 роки. Про це розповідали директор департаменту комунальних послуг та комунального обслуговування Міністерства розвитку громад та територій України Андрій Ведмідь та експерт та секретар міжфракційного обєднання «Питна вода» Олексій Гаража. Наразі урядовці теж хочуть чути пропозиції від громад.
Програма фінансуватиме проекти з реконструкції водогонів, будівництва нових свердловин, впровадження технологій з очищення води. Хоча вона ще не прийнята, проекти радять громадам готувати вже нині, позаяк перевагу надаватимуть громадам, які матимуть ПКД на свої об’єкти.
Як зауважив Григорій Недопад, питна вода та водопостачання – одна з актуальних проблем для місцевих громад Волині, бо у більшості із них системи водопостачання зношені на 80%, а коштів на їх ремонт немає.
Окремо розбиралися у проблемах, що виникають із проведенням земельних аукціонів через систему ПРОЗОРО. Тут учасникам зібрання розповів про деталі нововведень менеджер «Української аукціонної платформи» Антон Опанасенко. Представниця Уповноваженого ВРУ з прав людини у західних областях Світлана Семчишин приїхала на Волинь, аби наголосити на недопрацюваннях громад у цій сфері.
На столичних доповідях на цьому поставили крапку. І от виступи місцевих керівників пожвавили залу. Як тільки начальник Держекоінспекції Волині взявся доповідати про співпрацю з місцевими радами щодо дотримання законодавства з охорони довкілля, як тут же посипалися запитання, що засвідчили, що комунікацію тут ще будувати й будувати. Чимало хто з присутніх наголошував, що екоінспекція продовжує лишатися каральним органом, а такою не повинна бути. Громади нарікали на те, що їх штрафують натомість аби помогти проблеми вирішувати. Натомість Олександр Кралюк нагадав, що зустрічався майже з кожним керівником громади Волині і спільно обговорювали механізми. Під завісу роздав головам ТГ папки з виписаними кроками: що робити, якщо вони виявлять порушення законодавства про довкілля.
Аргументованим і корисним був фінальний виступ у цій залі. Директор управління агропромислового розвитку Волинської ОДА Юрій Горбенко говорив про те, як на Волині використовують можливості державних програм, щоб підтримати дрібних фермерів та аграрний бізнес в регіоні. Наразі Волинь – третя в Україні за рівнем залучення цих коштів та кількістю учасників.
Для прикладу, 22 млн грн компенсації торік отримало 13 підприємств, які мають садки та ягідники на Волині. Це кошти за саджанці, зрошення, холодильники. Є дієві програми компенсацій для сімейних фермерських господарств, тому голів громад просили спонукати власників особистих селянських господарств реєструвати свої ФГ і брати участь у державних програмах.
***
Завершили день оглядинами санаторію «Лісова пісня». Заклад заповнений. Його реабілітаційні та оздоровчі можливості – відомі. Головна лікарка санаторію Руслана Дибель, яка останні кілька років займає цю посаду і активно розвиває установу, вважає, що на базі «Лісової пісні» можна оздоровлювати працівників рад, жителів місцевих громад. Для цього санторій пропонує працювати з ТГ на умовах договорів.
Водночас «Лісова пісня» - як ключовий комунальний рекреаційний заклад у туристичному регіоні Волині потребує інвестицій в інфраструктуру.
Чекає своєї черги один із корпусів, де вже чимало років тому планували облаштувати спортивну залу та басейн. Наразі проект вартує 33 млн грн. Це могла б бути гарна державна інвестиція.
Над цим і працюють.
бо один із керівників, які в ній – найдовше
Юрій Ройко
але він потребує ще чимало інвестицій
Текст: Олена ЛІВІЦЬКА
Фото: Ірина КАБАНОВА
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.
