«Це вже не смішно» - подумали чимало політичних опонентів, коли побачили результати соціологічних опитувань. Всього за місяць своєї офіційної кампанії комік Володимир Зеленський зумів випередити двох фаворитів — Юлію Тимошенко та Петра Порошенка.
У розрізі Волині він, не лідирує. Але входить до трійки перших.
Що мотивує волинян підтримувати Зеленського? Що це – недалекоглядність? Свідома позиція? Аналог популярного «проти всіх»? .
Аби зрозуміти, автор вирішив поспілкуватися із волинянами, які готові аргументовано пояснювати, чому вони за Зеленського. А також з тими, хто готовий це робити, виступаючи проти цього кандидата.
Це не піар і не антипіар. Це об’єктивна спроба автора розібратися у цьому явищі.
Чому за ЗЕ?
З офіційною луцькою командою Зеленського автору поспілкуватися не вийшло. Хоча він цього дуже хотів. Валерій Стернійчук, який офіційно заявлений як представники команди в області, просто ігнорує телефонні дзвінки, повідомлення у меседжерах і будь-які спроби викликати його на діалог публічно у соцмережах.
Чому? Питання поки відкрите. І ще цікавіше тим, що окрім Стернійчука, жодного іншого офіцйного представника команди Зеленського волинянине знають...
Втім, ми знайшли інших людей, які, на відміну від Валерія Стернійчука, не уникають журналістів. Ці люди переконують, що не мають жодного стосунку до команди Зеленського ,а просто є його прихильниками.
1. Порошенко не виконав своїх головних обіцянок
Один із головних спільних мотивів — відсутність змін. Опитані прихильники Зеленського в один голос говорять про те, що за 5 років президентства Петра Порошенка, мовляв, не вдалося досягти позитивних змін в країні. При тому уточняють: суттєвих змін.
«Порошенко йшов на вибори із певними обіцянками. Ключові речі зі своєї програми він не реалізував. Корупційну структуру, яка залишилася від Януковича, він не розформовував, просто адаптував її під себе. А всі ці речі: «Армія, мова, віра» для мене виглядають як декорація. Реальних змін майже немає», - вважає підприємець із Луцька Андрій Хведчак.
За його словами, кампанія Порошенка із акцентом на ці три речі, а також теза «Або Порошенко, або Путін» навпаки стимулює голосувати проти цього кандидата через його безкомпромісність.
«Зеленський і його рейтинг — це прямий наслідок того, що робив 5 років Петро Порошенко. Я думаю, десь на 85% популярність Зеленському як політику подарував Порошенко. І лише 15% - це активна соціальна діяльність самого Зеленського. Влада Януковича була дуже серйозно зламана після Майдану і люди психологічно були готові до змін. Тобто були всі передумови для того, щоб почати «жити по-новому». Але в той час, як Петро Олексійович мав приймати рішучі кроки, він не робив нічого», - додає підприємець Роман Охрімович.
2. Зеленський і його рейтинг — це прямий наслідок того, що робив 5 років Петро Порошенко.
Хведчак і Охрімович – активні «зе!боти», постійно беруть участь у фейсбучних дискусіях на тему «хороший Зеленський чи поганий».
Ще однією причиною підтримувати Зеленського Хведчак і Охрімович називають «безкомпомісність» та «агресивність» публічних прихильників Порошенка.
«Ще півтора місця тому я був дуже аполітичним щодо цих виборів. Але мене відверто «зачепили» так звані «порохоботи». В мене таке враження, що агітатори Порошенка мають нас за ідіотів. В них присутня повна нетерпимість до інших думок, в них всі, хто не за них - «зрадофіли». А ще вони люблять перекладати відповідальність. Ніби у проблемах країни, наприклад поганих дорогах, винен будь-хто, тільки не президент. А коли збудували нову дорогу, то президент перший їде стрічку перерізати», - пояснює Хведчак.
До слова, Андрій Хведчак та Роман Охрімович були активними учасниками Майдану. Кажуть, чинний президент став для них одним із найбільших «розчарувань».
У цьому їх підтримує і луцька журналістка Оксана Федорук: «У 2013 році Петро Порошенко під час свого виступу на TEDx в Івано-Франківську сказав, що зміни в країні або відбуваються швидко, або не відбуваються ніколи.
«Люди або відчувають це за лічені місяці або за перший-другий-третій рік, або тут змін чекати марно», - його дослівна цитата. Хтось за час його президентства таких змін дочекався? Я – ні».
Ще один прихильник Зеленського – журналіст з Нововолинська Андрій Кравченко. Якийсь час він працював на каналі «1+1», який належить Ігорю Коломойському, а також на інтернет-виданні «Волинські новини», яке фактично належить Ігорю Палиці. При цьому Кравченко запевняє, що теж не має стоскунку до штабу Зеленського а просто є його прихильником.
«За 28 років незалежності, ми пережили багато президентів. І з кожним разом все гірше і гірше. Ющенко міг стати другим Кеннеді, але не вистачило хоробрості і сили волі. Я боявся одного, що при нинішній владі люди будуть згадувати Януковича. І це жахливо», - пояснив Кравченко.
3. Він – єдина реальна альтернатива Порошенку
Друга думка, яка близька нашим спікерам: Володимир Зеленський це єдиний кандидат, який здатний перемогти «старих політиків» та «змінити систему». Мовляв, його кар’єра, меседжі та кампанія доводять, що він “інакший” та готовий до змін.
«Якщо дивитися на опонентів Порошенка, вони, крім Зеленського і частково Гриценка є творцями або продуктом нинішньої системи, учасниками старих схем. Тому я не бачу в них навіть наміру принести реальні зміни, які я хочу бачити. Не можу сказати, що Зеленський якісно кращий серед опозиціонерів. Просто він єдиний — реальна альтернатива Порошенку. Я об’єктивно кажу, що в мене особисто із Зеленським дуже мало спільного. Але в інших опозиціонерів я не бачу шансів виграти», - пояснює Андрій Хведчак.
А Роману Охрімовичу імпонує те, що Володимир Зеленський «несподівано» увірвався в українську політику та «поламав розклади» представникам «старої» системи: «Вони розставили свої «шахи» на дошці, а Зеленський вирішив грати в «чапаєва». Він не хоче грати за старими правилами».
4. Вони розставили свої «шахи» на дошці, а Зеленський вирішив грати в «чапаєва»
«Серед усіх кандидатур, які є йому альтернативою і мають реальні шанси перемогти, мені зараз найближчий Зеленський. Тим більше, що у суспільстві є запит на нові обличчя в політиці. Так, у Зеленського немає політичного досвіду, але він людина, яка добилася успіху сама, лідер своєї команди, менеджер успішного проекту, і, як колись казав Вацлав Гавел, - краще 5 років помилок, ніж 50 саботажу. Мені імпонує, як проходить його передвиборча кампанія – без «нафталінових» з’їздів, де показують, коли махати прапорцями, без поливання брудом опонентів. Це щось нове і близьке для молоді. Звісно, важливо також, хто буде в його команді. Тому ще є час подумати. Але що я не голосуватиму за представника старої системи – однозначно», - додає Оксана Федорук.
Також опитані прихильники Володимира Зеленського не відмовилися його підтримувати через аргументовані заяви про зв’язки його із олігархом Ігорем Коломойським та бізнес-зв’язки із російськими компаніями.
«Те що кажуть про нього як про «слугу Коломойського» - це така технологія дискредитації. Зеленський - це 41-річний успішний чувак, який збудував серйозну кар’єру. Я колись грав в КВН, я розумію, що ставити жарти «на потік», постійно їх писати на певну дату — це важка праця. А він робить якісний продукт багато років. Може навіть я не люблю його фільми, але вони рейтингові, їх люди реально дивляться», - вважає Роман Охрімович.
5. Зеленський - це 41-річний успішний чувак, який збудував серйозну кар’єру.
Андрій Хведчак додає, що добитися політичного успіху в Україні важко без реальних ресурсів. А коли пересічні громадяни не можуть фінансувати партії, їм доводиться брати гроші в олігархів. Тому Хведчак не бачить значного негативу у зв’язках Зеленського та Коломойського.
«Весь політикум підсаджений на голку фінансових вливань від олігаріхів. І це може бути не буквально «кеш» від Ігоря Валерійовича, а якийсь фонд, чи посердники. Але гроші все одно будуть олігархічні. І так буде, поки в нас в країні не підніметься середній рівень життя кожного українця. От я не маю можливості фінансувати політичну партію і більшість громадян не мають. А гроші на виборчу кампанію потрібні. А з олігархів, якщо на те пішло, Ігор Коломойський викликає в мене найбільше приязні. Він фінансував добровольчі батальйони і захистив Дніпро від російського впливу», - пояснює Хведчак.
6. Несприйняття Зеленського на заході – це частково несприйняття всієї іншої України
Ще одна річ, про яку вони говорять — те, що Володимир Зеленський як кандидат хоче «об’єднати країну» незалежно від мови, віри та інших ознак.
«Галичина — це не вся Україна. Оцей момент несприйняття Зеленського — це частково несприйняття всієї іншої України. Це є сепаратизм. Якщо ти поїдеш в Одесу, в Харків, ти побачиш, що Україна дуже різна. Мабуть я би хотів, щоб вся Україна була як Галичина. Але це не так. І держава частково в цьому винна, бо вона неефективна в тому, щоб об’єднувати країну», - вважає Роман Охрімович.
Його думку поділяє і Андрій Кравченко: «Зеленський, як на мене, об'єднує країну, а не розділяє. Адже гумор об'єднує людей. І в політиці, так само, не важливо якою мовою, яка віра, колір шкіри. Важливо хто ти є насправді - як людина. Дуже важливо об’єднати країну, щоб не було розподілу психологічного. Ми всі українці і не важливо з якого регіону. Тому потрібно закінчити конфлікт на Донбасі і звичайно, закрити постачання людей на заробітки. Розумні люди потрібні нам тут і зараз».
Щоб зрозуміти цей аргумент, подивитися на результати соцопитувань. Відповідно до них Волині як і захід України загалом — це регіони із чи не найменшою підтримкою Зеленського. Наприклад, за даними опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» у січні 2019 року Зеленського на заході пітримували лише 9% респондентів. А, наприклад, на півдні України — 20 % респондентів. Це означає, що більш україномовна та більш прозахідна аудиторія загалом менше сприймає цього кандидата. В наступному розділі дізнаємося, чому.
Аудиторія опитування: населення України від 18 років і старше. Вибірка репрезентативна за віком, статтю, регіонами і типом поселення. Вибіркова сукупність: 6000 респондентів. Особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Помилка репрезентативності дослідження: не більше 1,3%. Терміни проведення дослідження: 16-24 січня 2019 р.
Авторське узагальнення
Прихильники Зеленського вважають, що чинний президент, як і чимало його опонентів, є продуктами неефективної корупційно-олігархічної системи. За свою каденцію Порошенко як лідер цієї системи не добився реальних змін в країні, тому Україна суттєво відстає від сусідів та «виштовхує» людей на заробітки.
Вони вірять, що Володимир Зеленський має певні шанси своїми сміливими кроками змінити цю систему на краще та об’єднати країну. Не всі переконані у цьому на 100%, проте вони готові ризикувати, адже збереження чинної влади означає подальшу деградацію.
При тому, прихильників Зеленського великою мірою об’єднує не так розуміння кроків, які зробить Зеленський на посту президента, як звичайне незадоволення діючою владою. Логіка «він поганий, тому я – за його опонента».
Чому не за ЗЕ!
Противники кандидата Володимира Зеленського найчастіше говорять про відсутність досвіду, непатріотичність, непрофесіоналізм, та підконтрольність олігарху Ігорю Коломойському.
Наприклад, чи не найбільшими його критиками у луцкому сегменті Facebook стали лідер «Національного корпусу» на Волині Андрій Д’яченко та його соратник, підприємець Олександр Дмитрук.
Зокрема Дяченка не влаштовує відсутність у Зеленського чітких відповідей на життєво важливі для України питання: щодо війни, розвитку економіки, боротьби із корупцією.
«Я не вважаю, що Зеленський це та людина, яка може обіймати такий пост, в такій державі, в такий час. Ні, я не буду тисячний раз повторювати, що клоун не може бути президентом. Можливо й може, але Зеленський – не може. Не тому, що він клоун, а тому що він Зеленський. У Володі нема відповідей на жодну важливу для держави проблему. Він не сказав, і очевидно не може сказати нічого притомного, про виклики перед країною, суспільством і бачення їх вирішення. Не вважати ж відповіддю на державницькі питання 15 (чи скільки їх там уже) челленджів і розмиті кривляння на YouTube в стилі кота Леопольда», - пояснює Андрій Д’яченко.
1. Зеленський – не та людина, яка може обіймати пост Президента в такій державі в такий час
Як приклад він наводить «Лопатачелендж» від Володимира Зеленського в той час, як багато українських політиків були на Світовому економічному форумі в Давосі: «Мені показова історія, де він махає кілька разів лопатою на камеру біля свого елітного будинку і відпускає примітивну підколочку в адресу політичних опонентів, які на економічному форумі в Давосі. Ця історія непогано ілюструє розуміння політики Зеленським і чудово показує, де його справжнє місце».
За словами Д’яченка, зараз в Україні не час для «прикольних» політиків та «експериментів»
«Більшість електорату Зеленського каже, що проголосує за нього, «бо він прикольний». What??? Він прикольний… Серйозний аргумент, нічого не скажеш. Прикро, що фанклуб Зеленського так слабо розуміє реалії оточуючого світу. Економісти (ті самі, які збираються в Давосі поки наш герой розчищає виїзд зі свого подвір’я) прогнозують на кінець року економічну рецесію, РФ і США починають гонку ракетних озброєнь, Україна, Євросоюз і світ поляризуються, а третина моїх співгромадян хоче обрати президента керуючих мотивом «бо він прикольний», - пояснює Андрія Д’яченко.
«Володимир Зеленський – це один з найменш компетентних з кандидатів на посаду Президента. На жодне із питань від журналістів від не може відповісти повністю, на всі запитання він викручується загальними фразами, тобто він об’єктивно не знає, що відповісти на найбільш важливі для українців питання, щодо війні на сході, боротьби з корупцією і економічного розвитку і подолання стагнації і бідності», - додає Олександр Дмитрук.
Схожу позицію висловив редактор «Першого» Юрій Ричук. Він вважає, що балотування Зеленського — це екзамен на зрілість для суспільства.
«Добре, що є кандидат Зеленський. Він – чи не головний з часів революції і початку війни екзамен нашої країни на зрілість. Чи готові українці обирати свідомо, аналізуючи і тверезо порівнюючи? Що кладуть вони в основу вибору – емоцію «бо прикольно», «а раптом», чи все ж прагматизм, аргументованість і здоровий глузд? Як українці розуміють інститут президенства – це «той, який мусить зробити моє життя кращим», чи «найнятий мною менеджер з чітким переліком професійних якостей, якого я повинен ще й контролювати»? Україні належить здати цей екзамен. А далі – як в житті. Здасть – отримає шанс на «вищу освіту». Не здасть – відкриється дорога чи у бандити, чи у робітничі професії, чи в нероби на шиї в інших…», - наводить аналогію Ричук.
2. Зеленський – це екзамен. Як українці зроблять вибір: за логікою «бо прикольно» чи все ж на основі здорового глузду?
Як альтернативу кандидата, який здатний реально змінювати систему, він пропонує Дмитра Гнапа: «Успішний журналіст-розслідувач, набагато системніший критик сьогоднішньої влади, який, повірте, знає про принципи державного управління в рази більше за Зеленського. Що у нас більше популярне - шоу «95 кварталу» чи розслідування «Слідства.інфо»?
3.«Українці не хочуть думати. Вони аплодують Зеленському – бо єдиний кандидат, який «не був в політиці», бо «успішний». Насправді – бо люблять шоу, де не треба думати. Дмитро Гнап – теж успішний і не був в політиці. Але його шоу – журналістські розслідування – серйозні і без «ха-ха». А це фанатам Зеленського «неприкольно». Бо думати треба»
Також закликає придивитися до алтернатив і Андрій Д’яченко: «Щоб не було спекуляцій зазначу, що я не підтримую також і жодного двох головних опонентів Зеленського – ні Порошенка, ні Тимошенко - і закликаю виборців уважно вивчити виборчий список. Серед 44 кандидатів українського Вашингтона звісно ж немає, але можна знайти 3-4 як відносно прийнятну альтернативу трійці, яка очолює вершину хіт-параду».
4. Спочатку казав, що не працює в Росії, а потім журналісти піймали його на брехні
Ще одне слабке місце Володимира Зеленського, про яке постійно нагадують опоненти, - його бізнес-зв’язки із Росією та скандальні висловлювання, розцінені як непатріотичні.
«Мене насторожує історія про його роботу з російськими компаніями. Спочатку Зеленський казав, що не працює із Росією, а потім його зловили журналісти на зароблянні в Росії. Чому я після цього повинен йому вірити щодо незалежності від Коломойського та інших критичних моментів?», - дивується луцький підприємець Богдан Климчук.
«За час своєї кар’єри коміка він висловлював позицію впливових олігархічних груп. Ви можете побачити, що наприклад за Януковича його жарти були кон’юктурними. Також для мене як до людини патріотичної не зовсім прийнятна його позиція щодо державної мови, його висловлювання щодо компромісів із Путіним. Якщо до нього в хату прийде гвалтівник, згвалтує його дружину, то Зеленський теж буде сідати і домовлятися?», - додає Климчук.
5. Якщо до нього в хату прийде гвалтівник, згвалтує його дружину, то Зеленський теж буде сідати і домовлятися?
Олександр Дмитрук вважає, що популярні гумористичні шоу, які організовував та де виступав Володимир Зеленський, були інструментом в руках олігархів.
«З середини 2000-х років у мене викликало огиду їхні шоу і постійно різний напрямокі градус жартів залежно від телеканалу на якому вони працювали. Коли вони працювали на Інтері – про Фірташа і Льовочкіна ніколи не було жартів, коли працювали на «Україні» про Ахметова, коли на 1+1 то звичайно вони займались мочиловом ворогів Коломойського. По суті, ця людина збудувала свою кар’єру на постійному обслуговуванні олігархічних інтересів і в створення різноманітних шоу, які впливають на суспільну свідомість», - вважає Дмитрук.
Також опоненти не бачать у цьому кандидаті «нового» політика, адже він, мовляв, пов’язаний із олігархами. Як аргумент наводять те, що його охороняли люди, які були охоронцями Ігоря Коломойського та Ігоря Палиці, а також чимало «джинси» про Зеленського у медіа, які належать групі Коломойського. А ще один доказ для них — те, що очільник команди Зеленського у Луцьку Валерій Стернійчук балотувався у 2015 році у Луцьку міську раду від парті УКРОП.
«В мене є друзі, люди, які були на Майдані і які зараз за Зеленського. Якби вони були безпосередньо в його команді, керували кампанією на Волині, я би розумів, що принаймні в нього все не настільки погано із підбором кадрів і з ідеологією. Але зараз я бачу в нього зовсім інші ідеали. Я бачу такого собі ЗеБєню. На Волині навіть офіційно очолила людина, яка ішла за списками УКРОП. В інших областях я теж не побачив достойних на мою думку людей. Тобто всі ознаки просто політичного проекту олігарха», - пояснює Богдан Климчук.
«Ключове чому я проти Володимира Зеленського – це те, що він зовсім не політик нового формату, він такий же системний політик як і Юлія Володимирівна чи Петро Олексійович. Він точно так само як і більшість політиків старожилів і олігархів брехав про бізнес в Росії і офшорні схеми для «оптимізації» податків. То чому хтось із вас вирішив, що він буде боротись з олігархами, коли він сам користується тими ж самим схемами, що й більшість олігархів?», - додає Олександр Дмитрук.
6.Олігархи не дадуть Зеленському реальних повноважень
Ще одна річ, яку часто відзначають критики Володимира Зеленського, логічно випливає із «залежності» від олігарха Ігоря Коломойського. Йдеться про те, що такий недосвідчений президент без досвідченої команди може стати маріонеткою чи «весільним» генералом в руках олігархів. Або ж його просто позбавлять повноважень та реального впливу.
«Я визнаю, що у виборі Порошенка і Зеленського є певний позитив від того, що виграє Зеленський. Це стимулюватиме збудувати в нас справді парламентсько-президентську країну. Ті олігархічні структури, які є в парламенті, не змиряться, що президент підконтрольний лише одному олігарху Коломойському. Тому вони зроблять із Зеленського «Британську королеву» - без реальних повноважень. Для України це не так і погано», - вважає Богдан Климчук.
Авторське узагальнення:
критики вважають, що балотування Володимира Зеленсьокго — це політичний проект із використанням сучасних форм популізму та активного лобіювання олігарха Ігоря Коломойського. Також вони не готові пробачити кандидату непатріотичні жарти, бізнес-зв’язки із Росією та скандальні висловлювання про переговори із Путіним.
Критики переконані, що оновлювати владу потрібно, проте на справді «нових» людей із хорошою репутацією, патріотичними переконаннями та достатнім рівнем професіоналізму. Натомість, на їх думку, зараз не час для «експериментів» та «прикольних» політиків без зрозумілого плану розвитку країни.
А що з рейтингами?
Саме лідерські позиції Володмира Зеленського у соцопитувань змусили багатьох «придивитися» до його персони, а політичних опонентів захвилюватися і почати готувати план «Б» на випадко його перемоги.
Очільник Центру політичного аналізу та виборчого консалтингу Михало Наход вважає, що в цьому немає нічого дивного, адже протестний український електорат знайшов собі нового «месію».
«Нічого дивного у цьому немає. В Україні завжди високою була частка протестного електорату та значною кількість виборців, які швидко втрачають довіру до «старих» політиків. Сьогодні такі виборці знайшли собі чергового «месію». На додачу до них додалась молодь та люди, які не ходять на вибори. Сукупність цих груп виборців сьогодні формує рейтинг Зеленського. Але ближче до виборів ситуація буде мінятись, люди більше будуть задумуватись про якості майбутнього Президента під тиском аргументів. Прогнозую, що ситуація ще мінятиметься, підтвердженням цьому є втрата лідируючих позицій Юлією Тимошенко», - вважає Наход.
Сьогодні такі виборці знайшли собі чергового «месію». Не варто зачаровуватися
Також він закликає виборців не надто довіряти тим результатами соцопитувань, які нав’язують уполітичній рекламі: «Зміни рейтингів впродовж виборчої кампаній в Україні явище добре відоме. Більше того рейтингами дуже часто маніпулюють самі політики, політичні сили та засоби масової інформації. Тому найточнішим рейтингом є результати виборів, і не лише в Україні (перемога Трампа на виборах у США цьому ще одне підтвердження)».
Антон Бугайчук (для «Першого»)
Бажаєте читати першим найважливіші новини Луцька та Волині? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram! Також за нашим сайтом можна стежити у Facebook, Google+ та Instagram.
